4. Аналіз стану обладнання

Для оцінки стану обладнання користуються даними цехів, відділу головного механіка і вибіркових обстежень.

Стан виробничого обладнання характеризується кількістю наявних, встановлених і фак­тично працюючих верстатів. (рис. 1).

Наявним обладнанням вважається все наявне на підприємстві обладнання незалежно від того, в якому стані і де воно знаходиться - в цехах або на складі (в тому числі демонтоване). Встановлене обладнання знаходяться в цехах, змонтоване і підготовлене до роботи. Частина встановленого обладнання може бути в резерві, на консервації, в плановому ремонті, модерніза­ції. Фактично працюючим обладнанням вважається все обладнання, що використовувалося за даний день, незалежно від часу його роботи.

Коефіцієнт використання наявного обладнання визначається відношенням кількості встановленого обладнання до кількості наявного обладнання:

Квн = В : Н;

Коефіцієнт використання встановленого обладнання характеризується відношенням фак­тично працюючого до встановленого обладнання:

Квв = Пф : В;

Аналіз стану обладнання доцільно проводити в розрізі цехів по окремим видам обладнан­ня.

Підвищення ефективності використання працюючого обладнання забезпечується двома шляхами: екстенсивним (по часу) і інтенсивним (по потужності).

Рис. 1. Групування обладнання за його участю в процесі виробництва.

5. Аналіз екстенсивного використання обладнання

Показники, що характеризують екстенсивний шлях використання обладнання: кількість обладнання, в тому числі частка засобів праці, що не діють, відпрацьований час (машино-година), коефіцієнт змінності роботи обладнання, структура парку машин і верстатів.

Аналіз екстенсивного використання обладнання, пов'язаний з розглядом балансу часу його роботи, включає наступні фонди часу: календарний, режимний, можливий, плановий, фак­тичний.

1. Календарний фонд часу:

Чк = 365*24*К;

де Чк - час календарний;

К - кількість одиниць обладнання.

Календарний фонд часу визначається виходячи з безперервної цілодобової роботи всіх одиниць обладнання. В аналітичних розрахунках він не може бути використаний, оскільки не відображає дійсно можливого часу роботи обладнання в зв'язку з тим, що воно вимагає ремонту і не може експлуатуватися все водночас.

2. Режимний фонд часу:

Чр = (365 - ВС)* 8*Кзм;

де ВС - вихідні і святкові дні;

Кзм - коефіцієнт змінності, що показує, скільки змін проробила одиниця обладнання. Чим він вище, тим більше обладнання працює протягом доби і тим більше випускається продукції. Кое­фіцієнт змінності визначається по формулам:

а) за добу:

І варіант:

;

де Т^СТ(М)-С - фактичні відпрацьоване число станко (машино)-змін за добу;

q^вст - загальна кількість встановлених верстатів (машин).

ІІ варіант:

К'_зм=Тф:Т'ф;

де Тф - фактичне число відпрацьованих станко (машино) - годин за добу;

Т'ф - максимально можливе число станко (машино)-годин при роботі в одну зміну.

Показник дасть більш реальний результат, бо враховує втрати протягом зміни.

III варіант:

Як сума коефіцієнтів цілісного використання обладнання: К^ц_зм = К₁^вст + К₂^вст + К₃^вст, де 1,2, 3-відповідно, 1,2, 3 зміни роботи обладнання:

б) за період: ;

де Т^СТ(М)-С фактичні відпрацьоване число станко (машино) - змін за період;

Т^дн - число робочих днів в періоді;

в) за зміну:

К^’’’_зм = Т’’_ф / q^вст;

де Т"ф - фактична кількість відпрацьованих станко-змін в одній зміні.

За допомогою коефіцієнту змінності використання обладнання можна, характеризувати тимчасові резерви використання обладнання, необхідні для виконання виробничої програми. Вплив зміни коефіцієнту змінності на випуск продукції розраховується:

;

3. Можливий фонд часу рівний режимному за вирахуванням часу на ремонт обладнання;

4. Плановий фонд - це час, необхідний для виконання плану по виробництву продукції:

Вп = Вр - Пп – Рч;

де Пп - простої обладнання планові;

Рч - резервний час;

5. Фактичний фонд часу - це час, дійсно витрачений на випуск продукції:

Чф =Чп – Пн;

де Пн - простої обладнання надпланові.

Сукупність фондів часу дасть можливість проаналізувати час роботи обладнання. Так, порівняння календарного і режимного фондів дозволяє встановити можливість кращого викори­стання обладнання за рахунок підвищення коефіцієнту змінності, а режимного і можливого - за рахунок кращого використання обладнання при скороченні затрат часу на ремонт в робочий час. Рівень використання часу роботи обладнання оцінюють в цілому по підприємству, цехам, конк­ретним машинам, поточним лініям.

На ефективність використання працюючого обладнання негативно впливають його прос­тої, дані про які фіксуються у відомості обліку простоїв обладнання.

Частина простоїв обладнання планується заздалегідь (наприклад, переналадка верстату, профілактичний ремонт обладнання), тому при оперативному аналізі необхідно перевірити від­повідність фактичних простоїв плану і визначити шляхи до скорочення планових простоїв.

При аналітичній обробці первинної оперативної інформації при простоях обладнання мо­жуть бути отримані наступні показники, що характеризують ступінь екстенсивного його вико­ристання: 1) простої обладнання - усього, в тому числі по причинам; 2) питома вага простоїв в плановому фонді часу роботи обладнання; 3) коефіцієнт екстенсивного використання обладнан­ня, що розраховується як відношення фактичного часу роботи верстатів до планового фонду:

К_е = Чф : Чп;

Дані про роботу обладнання по часу доцільно наводити за добу і наростаючим підсумком з по­чатку місяця, згуртовані по окремим виглядам обладнання, дільницям і цехам підприємства.