
- •1.Призначення , область застосування бурових станків "сорсо".
- •2. Конструкція бурового станка "Atlas сорсо".
- •3. Конструкція і принцип роботи пневмоударника "сорсо".
- •3.1. 0Сновні вузли і механізми пневмоударника
- •3.2. Основні технічні характеристики та параметри бурових установок "сорсо".
- •3.3. Принцип роботи пневмоударника "сорсо"
- •3.4. Схема продувки свердловини.
- •Висновок:
- •Контрольні запитання:
3.4. Схема продувки свердловини.
Сучасна технологія буріння припускає очищення свердловини через регулярні проміжки часу шляхом продувки повітрям. Це особливо важливо для незв'язаних порід або коли існує загроза обвалення стінок свердловини через регулярні проміжки часу шляхом продувки повітрям. Продувка повітрям здійснюється шляхом підйому пневмоударника із дна свердловини (рис.4, позиція а) і переміщення податчика вперед та назад При роботі пневмоударника обертання завжди повинно здійснюватися вправо. Ударний механізм зупиняється, як тільки пневмоударник піднімається, а коронка опускається, завдяки чому великий обсяг повітря продувається через пневмоударник і прочищає свердловину. Коли пневмоударник знову опускається на дно свердловини, коронка притискається назад і встановлюється в ударне положення, запускаючи ударний механізм (рис.4, позиція b).
.
Рис.4. Схема продувки та видалення бурового шламу.
а- продувка шляхом підйому пневмоударника з дна свердловини, б - продувка із запусканням ударного механізму, с – продувка із заміною клапана у верхній кришці.
Пневмоударник може пропустити більше повітря, чим може подати компресор. Отже, якщо цикл продувки триває більше 3-5 секунд, подачу повітря варто обмежити (за допомогою регулювального клапана).
Потреба в додатковій продувці буде вище при меншому тиску й у складних умовах буріння, наприклад, при великому припливі води в свердловині. Додаткова продувка може бути забезпечена заміною клапана у верхній кришці (рис.4, позиція с). Це забезпечує додаткову продувку в тім місці, де в ній є найбільша необхідність, тобто в місці переходу з діаметра пневмоударника на менший діаметр бурильної труби. Продувні отвори у верхній кришці спрямовані назад (рис.4, позиція с), щоб повітряні струмені не розбивали стінки свердловини. Звичайно, додаткова продувка збільшить витрату повітря бурової системи. Із цієї причини доцільно спочатку перевірити продуктивність подачі компресора.
Висновок:
Заглибний пневмоударник "СОРСО" є більш перспективний в застосуванні ніж бурові станки СБШ, завдяки більш високій продуктивності, ефективності використання, потужності приводного дизельного двигуна; мають значно меншу масу і шумовий вплив як на працюючих робітників, так і на навколишнє середовище. "СОРСО" більш мобільні і дозволяють бурити не тільки прямі свердловини, а й свердловини під кутом нахилу 30-40 градусів, що значно перевищує область застосування буро-вибухових робіт. Система продувки свердловин приводить до більш високого очищення від бурового шламу, що також якісно впливає на коефіцієнт корисної дії вибухових робіт. Станки забезпечують надзвичайно високу точність буріння з діаметром свердловин від 110 до 165 мм, і глибиною до 54 м. Недоліком є висока вартість бурильних коронок, високі вимоги до якості робочої рідини та сервісне обслуговування станків.
Контрольні запитання:
1. Які операції виконує буровий станок "СОРСО"?
2. Під яким кутом нахилу конструкція базової машини дозволяє бурити свердловини?
3. Конструкція та основні вузли бурового станка "СОРСО".
4. Принцип роботи пневмоударника.
5. Навіщо потрібна продувка свердловин?
6. Які бувають схеми продувки та видалення бурового шламу?
Література
1. Катанов Б. А. Современное состояние и перспективы развития бурового оборудования/ Б.А.Катанов// Горное оборудование и электромеханика.-2006.-
№ 12. - С 25–27.
2.Танайно А.С. Состояние и перспективы ударно-вращательного бурения взрывных скважин на карьерах/А.С. Танайно, А.А. Липин // Физико-технические проблемы разработки полезных ископаемых.- 2004. - №2. - С. 82–84.
3. Подэрни Р. Ю. Станки вращательного бурения взрывных скважин на открытых горных работах за рубежом / Р.Ю.Подэрни // Горное оборудование и электромеханика. - 2006.- № 12. - С 25–27.