3. Конструкція і принцип роботи пневмоударника "сорсо".
3.1. 0Сновні вузли і механізми пневмоударника
Заглибний пневмоударник "СОРСО" і бурильна коронка працюють на дні свердловини як один вузол. На рис.4 наведена конструкція і основні вузли заглибного пневмоударника "СОРСО".
Пневмоударник "СОРСО" має довгий циліндр 5, в якому встановлений запірний клапан 4, компресійне кільце 6 чи тарілчаста пружина, ударний поршень 8, направляюча трубка 7, втулка коронки 10, стопорне кільце 11, і хвостик коронки 12, затискний патрон 13 в який встановлюється породоруйнівна коронка 14, всмоктувальний клапан 9 і клапан 3. Верхня кришка 2 має зовнішню різьбу 1, яка призначена для з'єднання з бурильними трубами.
3.2. Основні технічні характеристики та параметри бурових установок "сорсо".
- установки мають обертаючий механізм з регульованою швидкістю обертання 0-90 об/хв. і крутним моментом 750-3000 Нм. Крутний момент для рекомендованої швидкості обертання буде залежати від потужності і розміру пневмоударника, діаметра коронки, міцності буримих порід.
- регульована сила подачі складає 3-43 кН для неглибоких свердловин (для більш глибоких свердловин вона буде менше, з огляду на масу бурильної колони). Податчик повинен бути досить потужним, щоб витягати пневмоударник і бурильну коронку зі свердловини. Це особливо важливо при бурінні глибоких свердловин . Маса бурильної колони коливається в межах 9-40 кг/м, залежно від діаметра труби і коронки .
3.3. Принцип роботи пневмоударника "сорсо"
Буровий заглибний пневмоударник (Рис.3) працює наступним чином: затискний патрон 13 угвинчується в передній кінець циліндра 5. Обертання, на бурову коронку 14, передасться за допомогою шліцьового з'єднання між затискним патроном 13 і хвостовиком коронки 12. Передній кінець затискного патрона 13 передає силу подачі на бурову коронку 14. Запірний клапан 4 запобігає надходженню води в пневмоударник через затискний патрон 13, коли закінчується подача стиснутого повітря.
Рис.3. Заглибний пневмоударник
1 - зовнішня різьба; 2 – верхня кришка; 3,9 – клапани; 4 – запірний клапан; 5 – циліндр; 6 – компресійне кільце; 7 – направляюча трубка; 8 – ударний поршень; 10 – втулка коронки; 11 – стопорне кільце; 12 – хвостик коронки; 13 - затискний патрон; 14 – породоруйнівна коронка.
Від бортового компресора стиснуте повітря передається через бурові труби, які з’єднуються з пневмоударником через зовнішню різьбу 1.
Коли прикладається сила подачі ,бурова коронка 14 проштовхується в пневмоударник і притискається до переднього торця затискного патрона 13. Потік стисненого повітря ( рис.4 ) через пневмоударник направляється до поршня 8 напрямною трубкою 7, які мають калібровані канали. Ударний поршень 8 б'є безпосередньо по хвостовику коронки 12. Вбудована амортизаційна камера зм'якшує зворотний удар поршня 8 й підвищує частоту ударів. Після того, як стиснене повітря передасть основну частину своєї енергії тиску поршню 8, воно направляється як відпрацьоване повітря через всмоктувальний клапан 9 у центральний канал бурової коронки 10. Потім відпрацьоване повітря вже як повітря продувки проходить через отвори в головці бурової коронки 10. Це забезпечує ефективний виніс бурового шламу її свердловини.
Коли пневмоударник піднімається з дна свердловини, поршень 8 опускається в положення продувки. У результаті цього ударна дія відключається, і залишається тільки продувка, тобто великий обсяг повітря протікає прямо через пневмоударник і бурову коронку 10. Під час буріння дуття починається, якщо бурова коронка 6 відривається від дна свердловини. Робота пневмоударника відновлюється, як тільки коронка 10 знову притискається до затискного патрона 13. Продувка повітрям використовується, коли виникає необхідність у потужному очищенні свердловини, а також при певних складних умовах буріння. У складних умовах буріння можна забезпечити додаткову продувку шляхом заміни клапана 3 у верхній кришці.