Методика проведення практичних занять

Традиційно до складових елементів практичного заняття належать такі етапи роботи:

- повторення базового теоретичного матеріалу шляхом фронтальної бесіди у вигляді запитань з певною послідовністю або відповіді викладача на незрозумілі питання лекції;

- пояснення нового типу завдань з демонстрацією як загальних шляхів та правил вирішення, так і розробки алгоритму їх вирішення (для великої групи завдань);

- організація рішення завдань біля дошки (окремі студенти) повністю або самостійно;

- аналіз їх вирішення з опором на теоретичний матеріал: пояснення домашнього завдання – зміст, методика роботи з ним, включаючи посилання на теоретичний матеріал.

На практичному занятті студенти під керівництвом викладача глибоко і всебічно обговорюють питання теми. Для посилення активності і закріплення знань викладач має залучати до участі в обговоренні теоретичних і практичних питань якомога більшу кількість студентів. Це досягається постановкою додаткових запитань, спрямованих на розкриття, деталізацію різних аспектів основного питання, особливо практичного досвіду, складних ситуацій.

Після обговорення кожного питання викладачу доцільно дати оцінку виступів, акцентувати увагу на найбільш суттєвих положеннях, проблемах і можливих варіантах їх вирішення.

Велику користь на практичних заняттях дає розв’язування задач за методом конкретних ситуацій на основі первинних матеріалів. У кінці заняття викладач виставляє студентам оцінки за ступінь активності при обговоренні питань, за глибину засвоєння матеріалу, а також за належне виконання індивідуальних завдань і вміння використовувати отриманий матеріал. Оцінки, одержані студентом на практичних заняттях, враховуються при виставленні підсумкової оцінки з цієї дисципліни.

Якщо студент пропустив заняття або під час занять не виявив відповідних знань, йому призначається індивідуальна співбесіда як одна з форм контролю за засвоєнням навчального курсу.

Методика проведення практичних занять може бути різноманітною, вона залежить від авторської індивідуальності викладача, важливо, щоб різноманітними методами досягалася загальна дидактична мета.

Тобто на практичному занятті викладач організовує детальний розгляд студентами окремих теоретичних положень навчальної дисципліни та формує вміння і навички їх практичного застосування шляхом індивідуального виконання студентами відповідно до сформульованих завдань.

План

семінарських (практичних) занять

Зміст

семінарських (практичних) занять

для студентів стаціонарної форми навчання

Змістовий модуль І. Загальні положення цивільного права.

Цивільні правовідносини. Правочини. Позовна давність.

Семінарське заняття № 1 (2 год.)

Тема 1. Загальні положення цивільного права.

Цивільне право як наука і навчальна дисципліна.

1. Поняття цивільного права

2. Предмет, метод та функції цивільного права. Принципи цивільного права.

3. Відмежування цивільного права від суміжних галузей права.

4. Поняття та структура цивільного законодавства.

5. Дія актів цивільного законодавства у часі, просторі і за колом осіб.

6. Поняття та предмет науки цивільного права. Методи дослідження науки цивільного права.

7. Наука цивільного права та інші юридичні науки.

8. Цивільне право як навчальна дисципліна.

Методичні вказівки до теми

В процесі вивчення вказаної теми слід звернути увагу перш за все на питання визначення предмету цивільного права, як галузі права. Слід визначити поняття та характерні риси майнових та немайнових суспільних відносин, які входять до предмета регулювання цивільного права. Необхідно звернути увагу на те, що цивільне право регулює не всі майнові відносини, а лише їх частину. В зв’язку із чим потрібно знати, з чого складається специфіка майнових відносин, які регулює цивільне паво, за якими ознаками вони відокремлюються від відносин, які є предметом регулювання інших галузей права. Крім того, слід звернути увагу на питання, пов’язані з визначенням та класифікацією особистих немайнових відносин, що входять до предмета цивільно-правового регулювання.

Визначення предмета цивільно-правового регулювання невідривно пов’язано з характеристикою та особливостями метода. Необхідно чітко визначити особливості метода цивільно-правового регулювання.

Література: 2, 13, 15, 16, 18, 19, 20, 21.