Семінарське заняття № 28-293 (4 год.)

Тема 14. Поняття зобов’язання. Виконання зобов’язання.

1. Поняття зобов’язання та підстави його виникнення

2. Підстави та порядок зміни кредитора у зобов’язанні

3. Заперечення боржника проти вимоги нового кредитора у зобов’язанні. Зміна боржника у зобов’язанні

4. Загальні умови виконання зобов’язання. Строк виконання зобов’язання

5. Місце виконання зобов’язання

6. Виконання зобов’язання внесенням боргу в депозит нотаріуса. Зустрічне виконання зобов’язання

7. Альтернативне зобов’язання. Солідарне зобов’язання

8. Підтвердження виконання зобов’язання

Література: 2, 13, 14, 15, 16, 18, 19, 20, 21.

Методичні вказівки

Система зобов'язального права, подібно системі цивільного права, являє собою внутрішню диференціацію нормативного матеріалу на окремі частини, правові інститути. Вся сукупність правових норм, що відносяться до зобов'язального права, розподі­ляється на дві основні частини: Загальну частину та Особливу частину. В ЦК України Загальна частина зобов'язального права складається із двох підрозділів: загальні положення про зобов'язан­ня та загальні положення про договір. Особлива частина містить норми, присвячені врегулюванню окремих видів зобов'язань: як договірних, так і недоговірних.

Зобов’язальне право – це підгалузь цивільного права, яка поділяється на загальну та особливу частини. Загальна частина зобов’язального права містить загальні для всіх видів зобов’язань положення щодо поняття та видів зобов’язань, підстав їх виникнення, способів виконання та припинення.

Особлива частина зобов’язального права складається з низки інститутів. норми яких регулюють однорідні групи цивільних зобов’язань.

Суб’єктами цивільних зобов’язань є кредитор та боржник.

Семінарське заняття № 30-31 (6.)

Семінарське заняття № 15 (6 год.)

Тема 15. Забезпечення виконання зобов’язання.

1. Загальні положення про забезпечення виконання зобов’язання: неустойка; порука; гарантія; завдаток; застава; притримання.

2. Припинення зобов’язання: виконанням; переданням відступного; зарахуванням; за домовленістю сторін; прощанням боргу; поєднанням боржника і кредитора в одній особі; неможливістю його виконання, смертю фізичної особи, ліквідацією юридичної особи.

3. Правові наслідки порушення зобов’язання. Відповідальність за порушення зобов’язання:

- правові наслідки порушення зобов’язання;

- прострочення боржника і кредитора;

- підстави звільнення від відповідальності за порушення зобов’язання;

- субсидіарна відповідальність;

- збитки і неустойка

Література: 2, 13, 14, 15, 16, 18, 19, 20, 21.

Семінарське заняття № 32-34( год.)

Тема 16. Припинення зобов’язання. Відповідальність за порушення зобов’язання.

1. Підстави припинення зобов’язання. Припинення зобов’язання передаванням відступного чи зарахуванням зустрічних вимог

2. Припинення зобов’язання внаслідок смерті фізичної особи чи внаслідок ліквідації юридичної особи

3. Правові наслідки порушення зобов’язання

4. Підстави звільнення від відповідальності за порушення зобов’язання

5. Субсидіарна відповідальність

6. Відповідальність і виконання зобов’язання в натурі

7. Порядок відшкодування збитків, завданих порушенням зобов’язання

Література: 2, 13, 14, 15, 16, 20, 21.

Методичні вказівки

Способи припинення зобов'язання можна поділити на дві групи: 1) способи припинення зобов'язання, які залежать від волі сторін, та 2) способи припинення зобов'язання, які не залежать від волі сторін.

Цивільно-правова відповідальність - це санкція за право­порушення, яка викликає для правопорушника негативні наслідки у вигляді позбавлення суб'єктивних прав або покладення на нього нових чи додаткових цивільно-правових обов'язків.

Основними рисами цивільно-правової відповідальності, за якими вона відрізняється від інших видів юридичної відповідаль­ності, є:

по-перше, майновий характер (на відміну від кримінальної або адміністративної відповідальності, яка може мати особистий характер). Майновий характер відповідальності має місце навіть коли правопорушення зачіпає особисті немайнові права або спричиняє суб'єкту моральні страждання;

по-друге, цивільно-правова відповідальність - це відповідаль­ність одного рівного учасника цивільних правовідносин перед іншим (правопорушника перед потерпілим). Це пов'язане з тим, що цивільне право регулює відносини між рівноправними автоном­ними суб'єктами;

по-третє, цивільно-правова відповідальність має компенса­ційний характер, що означає відповідність розміру відповідаль­ності розміру заподіяної шкоди або збитків. І, нарешті, рисою відповідальності є застосування рівних за обсягом мір відповідаль­ності до різних учасників майнового обороту за однотипні правопорушення.

Методика виконання індивідуальної роботи