Питання №2. Наукознавство та його розвиток

Наука стає настільки складною, багатоманітною, величною, що сама перетворюється на предмет наукових досліджень. Склався цілий комплекс наук про науку, який називають наукознавством. До цього комплексу входить:

• загальна теорія науки, яка розглядає загальне визначення науки, аналізує структуру наукових теорій;

• логіка науки, що займається вивченням системи істинних пропозицій науки, їх співвідношенням із системою об’єктів предметної сфери.

Наукознавство - це наука, яка вивчає розвиток різних наук, і координуюча їх діяльність.

Основні задачі наукознавства полягають в наступному:

І) вивчення законів і тенденцій розвитку науки;

2) аналіз взаємодії науки з виробництвом;

3) розробка прогнозів в науці;

4) формування структури наукових знань;

5) організація науки та управління її розвитком.

Одним з основних завдань наукознавства є розробка класифікації наук, яка визначає місце кожної науки в загальній системі наукових знань, зв'язок усіх наук.

Найпоширенішими є розподіл усіх наук на науки про природу, суспільство і мислення.

Питання №3 Структура і класифікація наук

Класифікація наук

Форми існування матерії визначають існування багатьох галузей знання, які об’єднуються у три великі групи:

1. природничі та технічні (фізика, хімія, біологія тощо),

2. суспільні науки (економіка, філологія, історія тощо),

3. наука про мислення (філософія, логіка, психологія тощо).

Загальна класифікація сучасних наук установлює взаємозв’язки між трьома головними розділами наукового пізнання, кожне із яких створює цілу систему.

Для подальшої класифікафії наук використовують методологічний, гносеологічний і логічний підходи.

Методологічний підхід базується на взаємодії, взаємопроникненні та синтезі діалектичних, загальних і конкретно-наукових принципів класифікації, різних сфер пізнання і суспільної практики. Тому методологічні принципи класифікації наук зумовлені природою відображених ними зв’язків – зовнішніх і внутрішніх. Зовнішні зв’язки грунтуються на принципі координації, тобто узгодженості, відповідності, а внутрішні – субординації, або підпорядкованості.

Виходячи з гносеологічного підходу, принципи класифікації наук поділяються на об’єктивні і суб’єктивні. У першому випадку зв’язки наук виводяться зі зв’язків самих об’єктів, у другому – залежать від здатності суб’єкта до абстрактного мислення.

З логічного погляду класифікація наук базується на виділенні різних сторін загального зв’язку між ними, врахуванні співвідношення загального і часткового, абстрактного і конкретного за двома принципами – спаду загального і зростання конкретного.

За характером спрямованості та відношенням до суспільної практики науки поділяють на фундаментальні і прикладні.

Класифікація наук відбивається на структурі наукових закладів, плануванні та координації досліджень у різних сферах науки, зв’язках між теоретичними, прикладними науками і практикою, організації бібліотечної справи і бібліотечної класифікації.