
- •Тема 1. Основи наукознавства і науково-дослідницька діяльність
- •Питання для самостійної роботи:
- •Історичні аспекти виникнення науки та її розвиток
- •Зміст науки:
- •Питання №2. Наукознавство та його розвиток
- •Питання №3 Структура і класифікація наук
- •Управління наукою, наукові кадри.
- •Питання для самоконтролю
- •Глосарій
- •Рекомендована література
ЛЕКЦІЯ №1
Тема 1. Основи наукознавства і науково-дослідницька діяльність
Мета заняття:
Навчальна: дати студентам теоретичні знання про предмет, зміст і функції науки, суб’єкти наукової діяльності, структуру і класифікацію науки;
Розвиваюча: розвивати у студентів уміння працювати з законодавчими та нормативними документами;
Виховна: виховувати у студентів зацікавленість та бажання до вивчення навчальної дисципліни.
План лекції:
1. Історичні аспекти виникнення науки та її розвиток. Поняття, зміст і функції науки.
2. Наукознавство та його розвиток.
3. Структура і класифікація наук.
Питання для самостійної роботи:
1. Суб’єкти наукової діяльності
2. Наукова школа
Ключові поняття та терміни: наука, наука як соціальний інститут, структура науки, види наукового знання, наукове знання, наукова школа, наукознавство, наукові кадри.
ЗМІСТ ЛЕКЦІЇ
Питання №1. Історичні аспекти виникнення науки та її розвиток.
Поняття, зміст і функції науки.
Науці належить особлива роль в розвитку сучасного суспільства, яка є найважливішим, інтегруючим елементом сучасної культури. Наука справляє вплив на всі структурні елементи суспільства.
Наука—складний багатогранний феномен, який можна розглядати з різних точок зору:
- З культурологічної — це компонент культури, форма передачі позитивного досвіду, яка забезпечує прогрес суспільства, спадкоємність його розвитку.
- З логіко-гносеологічної точки зору — це система знань, особлива форма суспільної свідомості, яка відрізняється від інших форм метою, глибиною, способом відображення світу.
- З діяльнісної точки зору — це особлива діяльність, спрямована на одержання і застосування знань.
- З практичної — це безпосередня виробнича, практична сила суспільства. Наука — це велика духовна, моральна й інтелектуальна сила суспільства. Чим більше розвивається суспільство, тим більше його прогрес забезпечується розвитком і застосуванням науки.
- З інституціональної точки зору — це особливий соціальний інститут, що надає сталості й визначеності суспільним відносинам і, разом з тим, прискорює суспільний розвиток. Інституціональний характер діяльності означає, що в сучасну епоху наукова діяльність є ієрархізованою діяльністю, має складні організаційні форми, спирається на спеціальну матеріальну базу, систему спеціальних методів.
- З інформаційної точки зору — це система, створена для збору, аналізу й переробки інформації.
В соціології науку визначають як соціальний інститут, який забезпечує виробництво, накопичення знань, а також їх використання в практичній діяльності.
Усім, що ми сьогодні знаємо та вміємо, чим володіємо та користуємось, ми зобов’язані науці.
Шлях науки – це шлях мужніх та вольових людей, на прапорі яких написано: „Через терни до зірок”.
Давно вже минули часи вчених – самітників, коли відкриття часто залежало від волі випадку. Сьогодні наука – надзвичайно складне суспільне явище зі своїми законами та методологією, зі своєю чітко сформованою системою.
Наука – це безперервно розвиваюча система знань об’єктивних законів природи, суспільства і мислення, одержуваних і перетворюваних в безпосередню продуктивну силу суспільства в результаті спеціальної діяльності людей.
„Наука – це сила!” –три з половиною століття тому вигукнув основоположник матеріалістичних тенденцій науки Френсіс Бекон, і це переконливо доведено всім ходом сучасного науково–технічного процесу.