Контрольні запитання

1 Чому шкідливість пилу для здоров’я людини залежить від форми часточок?

2 Які джерела пилу можуть бути в кімнатному приміщенні?

3 Від яких чинників залежить здатність рослин очищати повітря від пилу? Наведіть приклади.

4 Як впливає надмірний або недостатній рівень вологості на стан здоров’я людини?

5 Чи важливо дотримуватися норм рівнів освітленості у виробничих приміщеннях?

Лабораторна робота № 5 визначення кольоровості та запаху води

Мета: визначити інтенсивність запаху аналізованої води за формулою та за п’ятибальною шкалою, визначити характер запаху аналізованої води; навчитися визначати кольоровість води колориметричним методом у градусах, порівнюючи її з дихроматно-кобальтовою шкалою кольоровості, яку отримують, змішуючи в різних співвідношеннях розчини 1 та 2; навчитися будувати градуювальну криву залежності кольоровості від оптичної густини.

Обладнання та матеріали: дистильована вода, колби місткістю 150 – 200 мл; фотоелектроколориметр, бюретка на 25 мл, 6 мірних колб на 100 мл, розчин 1 (містить 0,0875 г дихромату калію K₂Cr₂O₇, 2 г сульфату кобальту CoSO₄ * 7H₂O і 1 мл H₂SO₄ (p = 1.84 г/см³) в 1 л розчину); розчин 2 (1 мл H₂SO₄, p = 1.84 г/см³, в 1 л води).

Загальні відомості

До органолептичних показників води (тих, що визначають її зовнішній вигляд і сприймаються органами чуття) належать запах, кольоровість, каламутність (обернена їй величина - прозорість), які мають надзвичайне велике значення для процесів, що відбуваються у водоймах. Зокрема, запах може бути зумовлений наявністю різних забруднювальних речовин: фенолу, нафти чи нафтопродуктів, хлору, гнилої органіки тощо. Від вмісту завислих часточок залежить прогрівання води, розвиток водяних рослин і тварин; колір води впливає на глибину проникнення сонячного випромінювання.

За характером запахи поділяються на дві групи:

• Запахи природного походження

• Запахи штучного походження

Інтенсивність запаху визначається за п’ятибальною шкалою:

0- запаху немає;

1- дуже слабкий;

2- слабкий;

3- помітний;

4- чіткий (виразний);

5- дуже сильний.

Колір води у водоймах може бути різним, що найчастіше зумовлено наявними в ній домішками. Так, Жовта ріка в Китаї має справді жовту каламутну воду внаслідок наявності глинистих зависей, у Чорному морі вода синя, в холодному Балтійському – сіро-зелена. Коричневий колір свідчить про наявність заліза, зеленуватий – про масове розмноження синьозелених водоростей, так звані небезпечні «червоні припливи» спричинені спалахами чисельності популяцій окремих водяних організмів.

Кольоровість води визначають колориметричним методом у градусах, порівнюючи її з дихроматно-кобальтовою шкалою кольоровості, яку отримують, змішуючи в різних співвідношеннях розчини 1 та 2:

Шкала кольоровості

Кількість, мл
Розчин 1	0	1	2	3	4	5	6	8	10	12	14	16
Розчин 2	100	99	98	97	96	95	94	92	90	88	86	84
Градуси кольоровості	0	5	10	15	20	25	30	40	50	60	70	80

За правилами скидання стічних вод у водойми природна вода при змішуванні має залишатися прозорою в шарі завтовшки 10 см. З цією метою в лабораторних умовах визначають ступінь розбавлення води, за якого колір її шару зазначеної товщини стане непомітним.

Для цього на аркуш паперу ставлять три циліндри з прозорого скла діаметром 20 – 25 мм. У перший циліндр наливають стічну воду (висота шару 10см), у другий стільки ж дистильованої води. В третьому циліндрі – стічна вода, яку поступово розбавляють доти, доки при огляді зверху розбавлена і дистильована вода не стануть однаковими.