
- •Пояснювальна записка
- •Лабораторна робота № 1 Оцінка забрудненості повітря за допомогою лишайників
- •Загальні відомості
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 2 оцінка запиленості листя дерев
- •Загальні відомості
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №3 Визначення шумового забруднення території
- •Загальні відомості
- •Хід роботи
- •Хід роботи Визначення відносної запиленості повітря
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 5 визначення кольоровості та запаху води
- •Загальні відомості
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 6 визначення грубодисперсних зависей у водоймі
- •Загальні відомості
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 8 визначення перманганатної окиснюваності води
- •Загальні відомості
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 10 визначення кислотності води
- •Загальні відомості
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 11 визначення лужності води
- •Загальні відомості
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 12 якісне визначення феруму (ііі) з наближеною кількісною оцінкою
- •Загальні відомості
- •Хід роботи
- •Фотометричне визначення феруму з сульфосаліцилатом натрію
- •Визначення загального вмісту феруму
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 15 визначення хімічного складу засолених ґрунтів
- •Загальні відомості
- •Хід роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 16 Оцінка якості бджолиного меду
- •Загальні відомості
- •Хід роботи
- •Методика розрахунку
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Практична робота № 3 оцінка санітарного стану водойми
- •Загальні відомості
- •Хід роботи
- •Завдання
- •Обробка результатів і висновки:
- •Контрольні запитання
- •Література
Хід роботи Визначення відносної запиленості повітря
Наносять 1 краплю води на предметне скло. Встановлюють предметне скло у вибраному місці на 15 хвилин. Готують мікропрепарат, накривши краплю з осілими пиловими часточками покривним скельцем.
Вміщують мікропрепарат на предметний столик мікроскопа. Встановлюють таке збільшення, щоб у полі зору мікроскопа була якнайбільша частина краплі. Підраховують кількість пилових часточок і описують їх якісний склад (вигляд, структуру, взаємне розміщення, особливості будови тощо).
Визначають кількість пилових часточок, що осіли протягом 15 хвилин на поверхні краплі такої самої площі після витримування предметного скла з краплею в різних місцях одного й того самого приміщення, в різних приміщеннях.
Визначення якісного складу пилу
Відбирають зразок пилу, піддіваючи лопаткою відклади пилу на «доріжці» завширшки 3 – 5 см. Переносять зразок з лопатки на предметне скло. Готують мікропрепарат сухого пилу, накривши зразок пилу покривним скельцем.
Вміщують мікропрепарат на предметне скло мікроскопа і встановлюють таке збільшення, щоб у полі зору потрапила якнайбільша площа плями. Розглядають мікропрепарат під мікроскопом і описують зовнішній вигляд, форму, розміри, взаємне розміщення, колір часточок тощо. Піднімають покривне скельце препарувальною голкою, наносять на зразок пилу краплю розчину кислоти і відразу накривають покривним скельцем. Вміщують мікропрепарат на предметний столик, розглядають його під мікроскопом і описують зміни, що відбуваються зі зразком пилу в розчині кислоти.
Визначення вологості повітря
Для визначення відносної вологості повітря в хімічній лабораторії користуються психрометром, який встановлюється за добу перед проведенням дослідів в приміщенні. Сухий термометр буде вказувати температуру повітря, а температура «мокрого термометру» буде нижче завдяки охолодженню, яке викликане випаровуванням води з поверхні батисту, що огортає резервуар термометру. За таблицею, що нанесена на стінці психрометру, визначають вологість повітря в приміщенні і порівнюють її значення з таблицею 1, роблять висновки та вносять пропозиції, якщо є відхилення від норми.
Також для визначення вологості користуються психрометром аспіраційним, який складається з двох однакових ртутних термометрів, що закріплені в оправі, та аспіраційної головки. Остання складається із заводного механізму та вентилятора, закритих ковпаком.
При обертанні вентилятора в прибор засмоктується повітря, яке проходить повз резервуари термометрів, підіймається по трубі до вентилятора і викидається через отвори в аспіраційній головці. Визначення відносної вологості повітря проводять за формулами або за психрометричним графіком.
Визначення освітленості в приміщенні
Для вимірювання освітленості в приміщенні користуються люксметром, який складається з вимірювача люксметра та окремого фотоелементу з насадками. Прилад має дві шкали: 0 – 100 та 0 – 30. На боковій стінці корпусу розташована вилка для приєднання селенового фотоелементу. Для зменшення косинусної похибки застосовується насадки на фотоелемент. Насадки, що позначена буквою К, застосовується не самостійно, а сумісно з однією з трьох інших насадок, які значаться М, Р, Т. Кожна з цих трьох насадок сумісно з насадкою К утворюють три поглинача з загальним номінальним коефіцієнтом послаблення 10, 100, 1000 і застосовується для розширення діапазону вимірювань.
Після проведення вимірювань освітленості в хімічній лабораторії порівнюють отримані результати з нормативами за таблицею 1.
Обробка результатів і висновки
Заносять результати проведених експериментів у таблицю 1.
Аналізують отримані результати і доходять висновків:
Про якісний склад пилу;
Про відносну запиленість повітря в різних точках приміщення;
Про рівні освітленості та вологості в хімічній лабораторії
Про екологічний стан приміщення
Таблиця 1.
Місце проведення досліджень |
Результати спостережень |
|||
Кількість пилових часточок в полі зору при 15 – хвилинній експозиції |
Опис якісного складу зразка (з урахуванням поведінки в розчині кислоти) |
Опис рівня вологості в приміщенні та порівняння з нормою |
Опис рівня освітленості в приміщенні та порівняння з нормою |
|
|
|
|
|
|