Хід роботи

Визначають шумоміром рівень шуму на пришкільній території з боку житлового масиву, автомагістралі, школи.

Загальний вигляд вимірювача шуму та вібрації ВШВ-003 представлено на рисунку 1. При встановленні перемикача „РІД РОБОТИ” в положення „F” (швидко) або „S” (повільно) вимірювач ВШВ-003 готовий до роботи. Ознайомившись з теоретичною частиною та вивчивши принцип дії приладу ВШВ-003, треба приступити до проведення експериментальних досліджень. Згідно з чинним у світі та в Україні стандартом, рівень шуму, що створюється автотранспортом (акустична характеристика), визначається шумоміром на відстані 7м від першої (ближньої) до розрахункової точки смуги транспортного потоку. Визначення рівня шуму за допомогою шумоміру здійснюється згідно інструкції до нього.

Якщо такого пристрою нема, то для наближеного визначення рівня шуму на вказаній відстані (V₇) користуються формулою Орнатського, яка враховує фізичні закони поширення звукових хвиль у навколишньому просторі:

V₇ = 46 + 11,8 lg N + n,

де N- інтенсивність руху транспортного потоку, авто/год,

Σn — сума поправок, яка враховує відхилення умов від типових; поправки визначаються за формулою:

,

де X_N - поправка на співвідношення громадського та вантажного транспорту в транспортному потоці (збільшується на 1 дБ на кожні 10% відхилення від 60%-го співвідношення), X_V - поправка на відхилення швидкості руху (зростає на 1 дБ на кожні 10% відхилення від 40 км/год), X_i - поправка на схил дороги ( зростає на 1 дБ на кожні 2% схилу дороги ), можна визначити за таблицею 1, X_ТР - за наявністю трамваю вподовж вулиці ця поправка становить + 3 дБ.

Розраховують рівень шуму від автомагістралі на відстані, що нас цікавить (Vn), за формулою Карагодіна :

Vn = V₇ - X₁ - X₂ - X₃ - X₄,

де Vn - рівень шуму від джерела на відстані, що нас цікавить (n метрів), V₇ – рівень шуму на відстані 7 метрів від джерела, X₁ - зниження шуму внаслідок поширення звукових хвиль в атмосфері, X₂- зниження шуму під впливом земної поверхні, X₃ - зниження шуму під впливом зелених насаджень, X₄ - поглинальний ефект будівель ( умовно приймається за 25 дБ ).

Наприклад, на відстані 100 м (Р₁₀₀) рівень шуму знизиться на величину Х₁:

,

де Р₁₀₀ - точка за 100 метрів від джерела, P₇ - точка за 7 метрів від джерела (тобто, нормативна точка для вимірювання шумоміром).

X₂ = Kn  X₁,

де Kn – коефіцієнт поглинання шуму, який дорівнює для асфальту 0,9, для відкритого ґрунту 1, для газону 1,1.

X₃ = K₃  X₁,

де K₃ - коефіцієнт зниження звукової енергії зеленими насадженнями, що становить 1,2 для смуги з двох рядів дерев з чагарником середньої щільності та шириною 6 м і 1,5 для тієї ж смуги з чагарником і деревами, що мають висоту не менш 7м і крони яких вже зімкнулися.

З практичних обставин у годину «пік» рівень шуму становить на відстані 7м (V₇) від краю дороги близько 80 дБ, а тому в нашому прикладі рівень шуму (Vn) дорівнюватиме на відстані 100 м від дороги:

V₁₀₀ = 60 – 11,5 – 11,58 – 3,25 – 25 = 17,75 дБ.

Отримана величина (17,75 дБ) не перебільшує на вказаній відстані допустимий у денні часи рівень шуму (35 дБ) поблизу житлових будинків (таблиця 2). Якщо шумове забруднення вище допустимого, то результати розрахунків можуть бути підставою для прийняття рішень щодо озеленення території чи вжиття інших шумозахисних заходів.

Доходять висновків про рівень шумового навантаження та значення зелених насаджень і будівель у його зниженні (норма – 45 дБ), підсумовують екологічний стан пришкільної території; вносять пропозиції щодо цого поліпшення.

Таблиця 1. Поправка X₁ на схил дороги, дБ

Схил впродовж дороги, %	Поправка X1 з урахуванням схилу дороги при даному внеску вантажівок та громадського транспорту в загальний транспортний потік, %
	0	5	20	30	40	70	100
20	0,5	1,0	1,0	1,0	1,5	1,5	1,5
40	1,0	1,5	2,5	2,5	2,5	3,0	3,0
60	1,0	2,5	3,5	3,5	4,0	4,5	5,0
80	1,5	3,5	4,5	5,0	5,5	6,0	6,5
100	2,0	4,5	6,0	6,5	7,0	7,5	8,0

Таблиця 2. Допустимі рівні шуму на різних за характером територіях

Характер території	Допустимий рівень шуму, дБ
	Денний час (з 7.00 до 23.00)	Нічний час (з 23.00 до 7.00)
Селітебна зона	55	45
Зона масового відпочинку й туризму	50	40
Санітарно-курортна зона	45	35
Заповідники	25	20
Житлові будинки, розташовані поблизу транспортних магістралей	35	25

Контрольні запитання

1. Що являє собою шум?

2. Як діляться шуми за джерелами виникнення?

3. Якими параметрами характеризується шум?

4. Які існують методи захисту від шуму?

5. Наслідки негативного впливу шуму на здоров’я людини.

6. Нормування шуму.

7. Чи влаштовує Вас розташування будинку, в якому Ви мешкаєте, а також навчального закладу з екологічної точки зору? Щоб Ви хотіли змінити?

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 4

ОЦІНКА ЗАПИЛЕНОСТІ ТА ВОЛОГОСТІ ПОВІТРЯ І ОСВІТЛЕНОСТІ В ПРИМІЩЕННІ

Мета: навчитися визначати відносну запиленість повітря та якісний склад пилу, визначати вологість повітря та освітленість в приміщенні.

Обладнання та матеріали: дистильована вода, лопатки для взяття зразків пилу, мікроскоп з об’єктивом, піпетка, скельце покривне і предметне скло, гігрометр психрометричний, психрометр аспіраційний, люксметр.

Загальні відомості

Суттєвий вплив на стан організму працівників, його працездатність здійснює мікроклімат (метеорологічні умови) у виробничих приміщеннях, під якими розуміють умови внутрішнього середовища цих приміщень, що впливають на тепловий обмін працюючих з оточенням. Ці умови визначаються поєднанням температури, відносної вологості та швидкості руху повітря, температури поверхонь, що оточують людину та інтенсивності опромінення.

Для того, щоб визначити, чи відповідає повітряне середовище даного приміщення встановленим нормам, необхідно кількісно оцінити кожний з його параметрів.

Температуру вимірюють ртутними чи спиртовими термометрами.

Відносна вологість повітря (відношення фактичного вмісту маси водяних парів, що містяться в даний час в 1 м³ повітря, до максимально можливого їх вмісту при даній температурі) визначається аспіраційним психрометром, гігрометром, психрометром.

Для створення нормальних умов виробничої діяльності необхідно забезпечити не лише комфортні метеорологічні умови, а й необхідну чистоту повітря. Внаслідок виробничої діяльності у повітряне середовище приміщень можуть надходити різноманітні шкідливі речовини, що використовуються в технологічних процесах. Шкідливі речовини можуть потрапити в організм людини через органи дихання, органи травлення, а також шкіру та слизові оболонки. Через дихальні шляхи потрапляють пари, газо – та пилоподібні речовини, а через шкіру – переважно рідини.

Виробничий пил досить поширений небезпечний та шкідливий виробничий чинник. З пилом стикаються робітники гірничодобувної промисловості, машинобудування, металургії, текстильної промисловості, сільського господарства і т.п. Залежно від походження пил може бути органічним (тваринний, рослинний), неорганічним (металевий, мінеральний) та змішаним.

Пил може здійснювати на людину фіброгенну дію, при якій у легенях відбувається розростання сполучних тканин, що порушує нормальну будову та функцію органу. Шкідливість виробничого пилу зумовлена його здатністю викликати професійні захворювання легень, у першу чергу пневмоконіози.

Уражаюча дія пилу, в основному, визначається дисперсністю (розміром) частинок пилу, їх формою та твердістю, волокнистістю, питомою поверхнею і т.п.

Необхідно враховувати, що у виробничих умовах працівники, як правило, зазнають одночасного впливу кількох шкідливих речовин, у тому числі й пилу. При цьому їхня спільна дія може бути взаємопідсиленою, взаємопослабленою, чи незалежною. На дію шкідливих речовин впливають також інші шкідливі і небезпечні чинники. Наприклад, підвищена температура і вологість як і значне м’язове напруження, в більшості випадків підсилюють дію шкідливих речовин.

Оптимальні та допустимі параметри мікроклімату в робочій зоні виробничих приміщень для різних категорій робіт у теплий та холодний періоди року наведені в таблиці 1.