Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Збірник лаб. та практ. роб 21 шт доробити змыст...doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
569.34 Кб
Скачать

Контрольні запитання

1 Яке значення має транспортне забруднення повітря у містах?

2 Які шкідливі речовини, що викидаються у повітря підприємствами легкої та текстильної промисловості, представляють найбільшу небезпеку для здоров'я людини?

3 Які наслідки має підвищення кількості автомобільного транспорту у мегаполісах?

4 Що би Ви запропонували для зменшення концентрацій викидів шкідливих речовин у повітряне середовище від підприємств?

5 Як би Ви вирішували проблему транспортного забруднення атмосферного повітря?

Практична робота № 3 оцінка санітарного стану водойми

Мета: ознайомитися з поняттям стічним вод та їх класифікацією, розрахувати об’єм стічних вод від виробництв та оцінити санітарний стан водойм.

Загальні відомості

Зниження якості природних вод (як поверхневих, так і підземних) зумовлено головним чином споживанням води. Забруднення вод негативно впливає на процеси, що відбуваються у водоймі, на функціонування гідро біонтів, здоров’я людей, існування екосистем.

Найпоширенішими і найнебезпечнішими забрудниками природних вод є сполуки нітрогену і фосфору та пестициди, що змиваються з полів чи потрапляють у воду при їх внесенні (особливо у разі розпилення з літаків), важкі метали, радіонукліди, нафтопродукти та багато інших.

Стічні води – це комунальні та промислові стоки населених місць (побутові, виробничі, дощові з вулиць, промислових майданчиків, районів усіх типів забудов), використані людиною і відведені після користування.

За походженням стічні води поділяють на промислові, сільськогосподарські та побутові.

Промислові стічні води дуже різноманітні за спектром забрудників. Стічні води металургійних комбінатів містять важкі метали, нафтопродукти, зависі; целюлозно – паперових виробництв – збагачені целюлозними волокнами, солями алюмінію, хлором, танінами, сульфатами, сульфітами та іншими забрудниками.

Сільськогосподарські стічні води утворюються переважно на тваринницьких фермах під час приготування кормів, миття обладнання, прибирання приміщень. У них високий вміст органічних сполук, суспендованих часток, сполук нітрогену і фосфору; надходження їх у водойми надзвичайно небезпечне для водних екосистем внаслідок токсичності аміаку, можливості евтрофікації водойм.

Побутові стічні води містять органічні речовини, сполуки нітрогену і фосфору, поверхнево – активні речовини. Ступінь забруднення стічних вод оцінюється в еквівалентах побутових стоків – ЕПС. Один ЕПС дорівнює кількості органічної речовини – забрудника, що виробляє одна людина за добу.

Промислові стічні води частково очищають на цехових чи заводських очисних спорудах, а потім разом із побутовими направляють до міської станції водоочищення. До їх якості висувають певні вимоги, які наведені у таблицях довідників.

Ці виробничі стічні води не повинні бути агресивними стосовно матеріалів каналізаційної мережі, містити кислоти, які утворювали б при змішуванні леткі (H2S, CO, деякі вуглеводні) та токсичні сполуки, горючі речовини, а також отруйні для організмів, що використовуються в біохімічному очищенні стічних вод. Згідно з використанням водойм встановлюють ГДК на забрудники (табл.1).

Таблиця 1 Гранично допустимі концентрації шкідливих речовин у воді водойм рибогосподарського призначення

Речовина

ГДК, мг/л

Аміак

0,05

Бензол

0,5

Кадмій

0,005

Магній

40,0

Купрум

0,001

Нафта і нафтопродукти

в розчиненому стані

в емульгованому стані

0,001

0,05

Нікель

0,1

Плюмбум

0,1

Сірковуглець CS2

1,0

Смолисті речовини, що вимиваються з деревини хвойних дерев

2,0

Таніни

10,0

Феноли

0,001

Хлор вільний

0

Хлороформ

0

Цинк

0,05

Ціаніди

0,05

При скиданні стічних вод у природні водойми оцінюють сумарний вплив забрудників на їх санітарний стан за формулою:

де С1, С2, …, Сі – концентрації забрудників у водоймі, мг/л; ГДК 1, ГДК2, …, ГДКі – їх гранично допустимі концентрації, мг/л.

Об’єм стічних вод, які очищають за добу, визначають за формулою:

Q доб = N · M,

де N – норма водовідведення на одиницю продукції або сировини, яку переробляють, з урахуванням водо обігу, м 3 (для синтетичних поверхнево – активних речовин, сульфітної целюлози, паперу N дорівнює відповідно 1,0; 218; 37 м3/т ); M – кількість одиниць продукції або маса сировини, яку перероблюють за добу.