Хід роботи

Вибирають район для спостереження і складають його карту, на якій позначені розташовані поблизу ТЕС, заводи, інші підприємства, пожвавлені автомагістралі.

Розбивають вибрану територію на квадрати розміром 10*10 м. У кожному квадраті вибирають 10 старих, але здорових дерев, що ростуть окремо. На кожному дереві підраховують кількість видів лишайників (не обов’язково знати точну назву видів, потрібно лише розрізняти їх за кольором та формою талома). До накипних належать графіс (світло — сірий), ксанторія (жовто — оранжевий); до листуватих — гіпогімнія (попелясто — сірий); до кущистих — кладонія (як маленький сріблясто — сірий кущик), уснея (у вигляді звисаючої бороди сірувато — зеленого кольору).

Проводять оцінку ступеня покриття деревного стовбура лишайником. Для цього на висоті 30 — 150 см на найбільш зарослу лишайниками частину кори накладають рамку. Підраховують, який відсоток загальної площі рамки займають лишайники. Крім дерев можна досліджувати обростання лишайниками каміння, стін, споруд тощо.

Одержані результати заносять в таблицю:

Ознака	Дерева
	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
Загальна кількість видів лишайників, у тому числі - кущистих - листуватих - накипних Ступінь покриття стовбура дерев лишайниками, %

Роблять висновок про ступінь забрудненості повітря на досліджуваній території за таблицею.

Таблиця 1.

Зона	Ступінь забрудненості повітря	Наявність (+) або відсутність(-) лишайників
		кущистих	листуватих	накипних
1 2 3 4	Забруднення немає Слабке забруднення Середнє забруднення Сильне забруднення („лишайникова пустеля”)	+ — — —	+ + — —	+ + + —

Контрольні запитання

1. Які види лишайників найчутливіші до забруднення?

2. Симбіозом яких видів є лишайники? Які функції виконує кожен з видів в угрупуванні?

3. Чи орієнтуються лишайники на стовбурах дерев відносно сторін світу? Якщо так, то чому?

Лабораторна робота № 2 оцінка запиленості листя дерев

Мета: визначити запиленість листя дерев, скласти карту запиленості в різних районах міста.

Прилади і обладнання: аналітичні терези, садовий секатор, пінцети, лінійка, калька, вата, карта міста, що досліджується.

Загальні відомості

Запиленість повітря — важливий екологічний чинник. Пилові часточки можуть мати різні розміри, колір, хімічну природу, форму тощо. Потрапляючи на листя дерев, вони не лише створюють перешкоду для проходження світла, знижуючи інтенсивність фотосинтезу, отже, і первинну продуктивність рослин, а й можуть завдавати механічних пошкоджень гострими краями або спричинювати опіки та отруєння.

Особливістю пилу є те, що він може бути нетоксичним, але, адсорбуючи на своїй поверхні газоподібні, паруваті чи рідкі сполуки, набуває зовсім інших властивостей і збільшує цим небезпеку як для рослин, так і для тварин та людей.

Найбільше пилове забруднення повітря спостерігається поблизу кар’єрів, де видобуток корисних копалин ведуть відкритим способом, біля цементних, металургійних заводів (часточки вуглецю, металів), ТЕС тощо.

За розміром часточок пил можна розподілити:

- тонкодисперсний пил (порох), який складається з легких та рухомих часточок розміром до кількох десятків і сотень мікрометрів, який довго утримується в повітрі і в разі вдихання людиною може накопичуватися в легенях;

- грубодисперсний пил, що складається з великих і важких часточок, який швидко осаджується з повітря.