
- •Пояснювальна записка
- •Лабораторна робота № 1 Оцінка забрудненості повітря за допомогою лишайників
- •Загальні відомості
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 2 оцінка запиленості листя дерев
- •Загальні відомості
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №3 Визначення шумового забруднення території
- •Загальні відомості
- •Хід роботи
- •Хід роботи Визначення відносної запиленості повітря
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 5 визначення кольоровості та запаху води
- •Загальні відомості
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 6 визначення грубодисперсних зависей у водоймі
- •Загальні відомості
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 8 визначення перманганатної окиснюваності води
- •Загальні відомості
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 10 визначення кислотності води
- •Загальні відомості
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 11 визначення лужності води
- •Загальні відомості
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 12 якісне визначення феруму (ііі) з наближеною кількісною оцінкою
- •Загальні відомості
- •Хід роботи
- •Фотометричне визначення феруму з сульфосаліцилатом натрію
- •Визначення загального вмісту феруму
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 15 визначення хімічного складу засолених ґрунтів
- •Загальні відомості
- •Хід роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 16 Оцінка якості бджолиного меду
- •Загальні відомості
- •Хід роботи
- •Методика розрахунку
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Практична робота № 3 оцінка санітарного стану водойми
- •Загальні відомості
- •Хід роботи
- •Завдання
- •Обробка результатів і висновки:
- •Контрольні запитання
- •Література
Методика розрахунку
Усі шкідливі впливи різних чинників під час визначення концентрації СО враховує формула:
КСО = (А + 0,01 N КТ) ∙ КА ∙ КН ∙ КС ∙ КВ ∙ КП,
де А – фонове забруднення атмосферного повітря (А=0,5 мг/м3); N — сумарна інтенсивність руху автомобілів на ділянці вулиці (шт./год); КТ — коефіцієнт токсичності автомобілів за викидами в повітря СО; КА — коефіцієнт, що враховує аерацію місцевості; КН — коефіцієнт, що враховує зміну забруднення атмосферного повітря оксидом карбону, залежно від величини повздовжнього нахилу; КС — те саме відносно швидкості вітру; КВ — те саме відносно вологості повітря; КП — коефіцієнт збільшення забрудненості атмосферного повітря оксидом карбону біля перехресть.
Коефіцієнт токсичності автомобілів визначають як середньозалежний для потоку автомобілів за формулою:
КТ = Pi КТ',
де Pi — склад руху, частки одиниці; значення КТ' визначають за таблицею:
Тип автомобіля |
Коефіцієнт КТ’ |
Важкий вантажний (мікроавтобус) Середній вантажний Легкий вантажний Автобус Легковий |
2,3
2,9 0,2 3,7 1,0 |
Значення коефіцієнта КА, що враховує аерацію місцевості, визначають за таблицею:
Тип місцевості за ступенем аерації |
Коефіцієнт КА |
Транспортні тунелі Транспортні галереї Магістральні вулиці та дороги з багатоповерховою забудовою з обох боків Вулиці та дороги з одноповерховою будовою Міські вулиці та дороги з однобічною забудовою, набережні, естакади, високі насипи Пішохідні тунелі |
2,7 1,5
0,1 0,6
0,4
0,3 |
Для магістральної вулиці КА = 1
Значення коефіцієнту КН, що враховує зміни забруднення повітря СО відповідно до величини повздовжнього нахилу вулиці, визначають за таблицею:
-
Повздовжній ухил, град
Коефіцієнт КН
0
2
4
6
8
1,00
1,06
1,07
1,18
1,55
Коефіцієнт КС , що враховує вплив швидкості вітру на вміст СО в повітрі, визначають за таблицею:
Швидкість вітру, м/с |
Коефіцієнт КС |
1 2 3 4 5 6 |
2,70 2,00 1,50 1,20 1,05 1,00 |
Коефіцієнт КВ (враховує вплив відносної вологості повітря на концентрацію СО) подано у таблиці:
Відносна вологість повітря, % |
Коефіцієнт КВ |
100 90 80 70 60 50 40 |
1,45 1,30 1,15 1,00 0,85 0,75 0,60 |
Значення коефіцієнту КП для різних типів перехресть наведені в таблиці:
Тип перехрестя |
Коефіцієнт КП |
Регульоване перехрестя: світлофорами звичайне світлофорами регульоване само регульоване Нерегульоване зі зниженою швидкістю кільцеве з обов’язковою зупинкою |
1,8
2,1 2,0
1,9 2,2 3,0 |
Підставивши значення наведених коефіцієнтів, обчислюють концентрацію оксиду карбону на певній ділянці магістралі за різних метеорологічних умов або на ділянках з різною забудовою. Доходять висновків, які чинники більше, а які менше впливають на забрудненість повітря оксидом карбону, який міститься у викидах автотранспорту.
І варіант
Тип автомобіля – важкий вантажний (мікроавтобус)
Тип місцевості за ступенем аерації – транспортні тунелі
Повздовжній ухил – 0 град
Швидкість вітру - 1 м / с
Відносна вологість повітря – 100 %
Тип перехрестя – регульоване перехрестя світлофорами (звичайне)
Сумарна інтенсивність руху автомобілів – 50 шт/год
ІІ варіант
Тип автомобіля – середній вантажний
Тип місцевості за ступенем аерації – транспортні галереї
Повздовжній ухил – 2 град
Швидкість вітру - 2 м / с
Відносна вологість повітря – 90 %
Тип перехрестя – регульоване перехрестя світлофорами (регульоване)
Сумарна інтенсивність руху автомобілів – 100 шт/год
ІІІ варіант
Тип автомобіля – легкій вантажний
Тип місцевості за ступенем аерації – магістральні вулиці і дороги з багатоповерховою забудовою з обох боків
Повздовжній ухил – 4 град
Швидкість вітру - 3 м / с
Відносна вологість повітря – 80 %
Тип перехрестя – регульоване перехрестя (саморегульоване)
Сумарна інтенсивність руху автомобілів – 75 шт/год
IV варіант
Тип автомобіля – автобус
Тип місцевості за ступенем аерації – вулиці і дороги з одноповерховою забудовою
Повздовжній ухил – 6 град
Швидкість вітру - 4 м / с
Відносна вологість повітря – 70 %
Тип перехрестя – нерегульоване перехрестя зі зниженою швидкістю
Сумарна інтенсивність руху автомобілів – 20 шт/год
V варіант
Тип автомобіля – легковий
Тип місцевості за ступенем аерації – міські вулиці та дороги з однобічною забудовою, набережні, естакади, високі насипи
Повздовжній ухил – 8 град
Швидкість вітру - 5 м / с
Відносна вологість повітря – 60 %
Тип перехрестя – нерегульоване кільцеве перехрестя
Сумарна інтенсивність руху автомобілів – 150 шт/год
VІ варіант
Тип автомобіля – важкий вантажний
Тип місцевості за ступенем аерації – пішохідні тунелі
Повздовжній ухил – 0 град
Швидкість вітру - 6 м / с
Відносна вологість повітря – 50 %
Тип перехрестя – нерегульоване перехрестя з обов’язковою зупинкою
Сумарна інтенсивність руху автомобілів – 170 шт/год
VІІ варіант
Тип автомобіля – середній вантажний
Тип місцевості за ступенем аерації – транспортні тунелі
Повздовжній ухил – 2 град
Швидкість вітру - 1 м / с
Відносна вологість повітря – 40 %
Тип перехрестя – регульоване перехрестя світлофорами (звичайне)
Сумарна інтенсивність руху автомобілів – 120 шт/год
VІІІ варіант
Тип автомобіля – легкій вантажний
Тип місцевості за ступенем аерації – транспортні галереї
Повздовжній ухил – 4 град
Швидкість вітру - 2 м / с
Відносна вологість повітря – 100 %
Тип перехрестя – регульоване перехрестя (саморегульоване)
Сумарна інтенсивність руху автомобілів – 190 шт/год
IX варіант
Тип автомобіля – автобус
Тип місцевості за ступенем аерації – магістральні вулиці і дороги з багатоповерховою забудовою з обох боків
Повздовжній ухил – 6 град
Швидкість вітру - 3 м / с
Відносна вологість повітря – 90 %
Тип перехрестя – нерегульоване перехрестя з обов’язковою зупинкою
Сумарна інтенсивність руху автомобілів – 160 шт/год
X варіант
Тип автомобіля – легковий
Тип місцевості за ступенем аерації – вулиці та дороги з одноповерховою забудовою
Повздовжній ухил – 8 град
Швидкість вітру - 6 м / с
Відносна вологість повітря – 50 %
Тип перехрестя – нерегульоване перехрестя зі зниженою швидкістю
Сумарна інтенсивність руху автомобілів – 90 шт/год
Контрольні запитання
Який негативний вплив чинить автотранспорт?
Що можна зробити для зменшення забруднення повітря і ґрунтів викидами автотранспорту?
Який фізіологічний вплив чинить оксид карбону (II)?
Що можна зробити для зменшення шумового навантаження?
Сполуки яких важких металів містяться у викидах автомобілів?
Практична робота № 2
розрахунок суми збору за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин
Мета: ознайомитися з методикою розрахунку обсягу позалімітного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря, розрахунками суми зборів за викиди забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами, зробити відповідні розрахунки та висновки.
Загальні відомості
З метою зменшення негативного спливу людської діяльності на стан природного середовища та відшкодування збитків за знищення представників рослинного і тваринного світу, занесених до Червоної книги України, встановлені нормативи. Слід зважати на те, що з часом вони змінюються або доповнюються.
Для стаціонарних джерел забруднення встановлюються ліміти викидів забруднюючих речовин, для пересувних джерел – не встановлюються.
За понадлімітні обсяги викидів, скидів забруднюючих речовин та розміщення відходів збір обчислюється і сплачується в п’ятикратному розмірі. Такий же збір встановлюється і для платника у разі відсутності в нього затверджених лімітів викидів від стаціонарних джерел забруднення, скидів і розміщення відходів.
Розрахунки обсягів понадлімітного викиду (М п і) в тонах здійснюється шляхом визначення різниці між фактичними і дозволеними обсягами викидів з урахуванням тривалості роботи джерела в режимі понадлімітного викиду. Розрахунок виконується за формулою:
М п і = 0,0036 (Vi Ci - М д і ) Т,
де Vi - об’ємна витрата газопилового потоку на виході з джерела, м3 /с; Ci – середня концентрація і – ої забруднюючої речовини, г / м3 (розрахована як середнє арифметичне із серії відібраних проб); М д і – потужність дозволеного викиду і – ої забруднюючої речовини по даному джерелу, встановлена дозволом на викид, г/с; Т – тривалість роботи джерела в режимі понадлімітного викиду, год.
Суми збору, що нараховуються за викиди стаціонарними джерелами забруднення (П в с), обчислюються платниками самостійно щокварталу на підставі затверджених лімітів, згідно з фактичними обсягами викидів, нормативів збору (табл. 1) та коригувальних коефіцієнтів і відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 1 березня 1999 р. № 303 «Про затвердження Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору». Вони визначаються за формулою:
Пвс=
,
де М лі – обсяг викиду і – ої забруднюючої речовини у межах ліміту, т; М пі – обсяг позалімітного викиду (різниця між обсягами фактичного виходу і ліміту) і – ої речовини, т; Н бі – норматив збору за 1 т і – ої забруднювальної речовини, грн./т; К нас – коригувальний коефіцієнт, який враховує чисельність жителів населеного пункту (табл. 2); Кф – коригувальний коефіцієнт, який враховує народногосподарське значення населеного пункту (табл. 3); Кп – коефіцієнт кратності за понадлімітний викид в атмосферу забруднюючих речовин, який дорівнює 5.
Таблиця 1. Нормативи збору, який справляється за викиди основних забруднюючих речовин від стаціонарних джерел забруднення
Назва забруднюючої речовини |
Норматив збору, грн./т |
Аміак |
15 |
Ацетон |
30 |
Бензпірен |
101807 |
Бутилацетат |
18 |
Вуглеводні |
4,5 |
Газоподібні сполуки флуору |
198 |
Гідрогенсульфур |
257 |
Гідрогенхлорид |
3 |
Кадмій та його сполуки |
633 |
Марганець та його сполуки |
633 |
Нікель та його сполуки |
3225 |
Озон |
80 |
Оксид ванадію (V) |
300 |
Оксид карбону (ІІ) |
3 |
Оксиди нітрогену |
80 |
Оксид сульфуру (IV) |
80 |
Ртуть та її сполуки |
3390 |
Свинець та його сполуки |
3390 |
Сірковуглець |
167 |
Спирт Н – бутиловий |
80 |
Стирол |
584 |
Тверді речовини |
3 |
Фенол |
363 |
Формальдегід |
198 |
Хром та його сполуки |
2147 |
Таблиця 2. Коефіцієнт, який встановлюється залежно від чисельності жителів населеного пункту
Чисельність населення, тис. чоловік |
Коефіцієнт |
До 100 |
1 |
100,1 – 250 |
1,2 |
250,1 – 500 |
1,35 |
500,1 – 1000 |
1,55 |
Понад 1000 |
1,8 |
Таблиця 3. Коефіцієнт, який встановлюється залежно від народногосподарського значення населеного пункту
Тип населеного пункту |
Коефіцієнт |
Організаційно – господарські та культурно – побутові центри місцевого значення з перевагою аграрно – промислових функцій (районні центри, міста районного значення, селища та села) |
1 |
Багатофункціональні центри, центри з перевагою промислових і транспортних функцій (республіканський (Автономної Республіки Крим) та обласні центри, міста державного, республіканського, обласного значення) |
1,25 |
Населені пункти, віднесені до курортних |
1,65 |
Якщо населений пункт одночасно має промислове значення та віднесений до курортних, застосовується коефіцієнт 1,65.
Суми збору, який справляється за викиди пересувними джерелами забруднення (П в п), обчислюються платниками щоквартально наростаючим підсумком з початку року виходячи з обсягу фактично використаного пального та його виду, на підставі нормативів збору за ці викиди (табл. 4 - 6) і коригувальних коефіцієнтів, визначаються за формулою:
П в
п
=
,
де Мі – обсяг використаного пального і – го виду, т; Н бі – норматив збору за 1 т і – го виду пального, грн./т; К нас – коригувальний коефіцієнт, що враховує чисельність жителів населеного пункту (табл. 2); Кф – коригувальний коефіцієнт, який враховує народногосподарське значення населеного пункту (табл.3).
Таблиця 4. Нормативи збору, який справляється за викиди в атмосферу забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення
Вид пального |
Норматив збору, грн./т |
Дизельне пальне |
4,5 |
Бензин: Етиловий Неетиловий |
6 4,5 |
Зріджений нафтовий газ |
6 |
Стиснений природний газ |
3 |
Таблиця 5. Нормативи збору, який справляється за викиди в атмосферу забруднюючих речовин морськими та річковими суднами
Вид пального |
Норматив збору, грн./т |
Бензин |
9 |
Дизельне пальне |
6 |
Мазут |
4,5 |
Таблиця 6. Нормативи збору, який справляється за викиди в атмосферу забруднюючих речовин залізничним транспортом
Вид пального |
Норматив збору, грн./т |
Дизельне пальне |
4,5 |