Методика розрахунку

Усі шкідливі впливи різних чинників під час визначення концентрації СО враховує формула:

К_СО = (А + 0,01 N К_Т) ∙ К_А ∙ К_Н ∙ К_С ∙ К_В ∙ К_П,

де А – фонове забруднення атмосферного повітря (А=0,5 мг/м³); N — сумарна інтенсивність руху автомобілів на ділянці вулиці (шт./год); К_Т — коефіцієнт токсичності автомобілів за викидами в повітря СО; К_А — коефіцієнт, що враховує аерацію місцевості; К_Н — коефіцієнт, що враховує зміну забруднення атмосферного повітря оксидом карбону, залежно від величини повздовжнього нахилу; К_С — те саме відносно швидкості вітру; К_В — те саме відносно вологості повітря; К_П — коефіцієнт збільшення забрудненості атмосферного повітря оксидом карбону біля перехресть.

Коефіцієнт токсичності автомобілів визначають як середньозалежний для потоку автомобілів за формулою:

К_Т = P_i К_Т^',

де P_i — склад руху, частки одиниці; значення К_Т^' визначають за таблицею:

Тип автомобіля	Коефіцієнт КТ’
Важкий вантажний (мікроавтобус) Середній вантажний Легкий вантажний Автобус Легковий	2,3 2,9 0,2 3,7 1,0

Значення коефіцієнта К_А, що враховує аерацію місцевості, визначають за таблицею:

Тип місцевості за ступенем аерації	Коефіцієнт КА
Транспортні тунелі Транспортні галереї Магістральні вулиці та дороги з багатоповерховою забудовою з обох боків Вулиці та дороги з одноповерховою будовою Міські вулиці та дороги з однобічною забудовою, набережні, естакади, високі насипи Пішохідні тунелі	2,7 1,5 0,1 0,6 0,4 0,3

Для магістральної вулиці К_А = 1

Значення коефіцієнту К_Н, що враховує зміни забруднення повітря СО відповідно до величини повздовжнього нахилу вулиці, визначають за таблицею:

Повздовжній ухил, град	Коефіцієнт КН
0 2 4 6 8	1,00 1,06 1,07 1,18 1,55

Коефіцієнт К_С , що враховує вплив швидкості вітру на вміст СО в повітрі, визначають за таблицею:

Швидкість вітру, м/с	Коефіцієнт КС
1 2 3 4 5 6	2,70 2,00 1,50 1,20 1,05 1,00

Коефіцієнт К_В (враховує вплив відносної вологості повітря на концентрацію СО) подано у таблиці:

Відносна вологість повітря, %	Коефіцієнт КВ
100 90 80 70 60 50 40	1,45 1,30 1,15 1,00 0,85 0,75 0,60

Значення коефіцієнту К_П для різних типів перехресть наведені в таблиці:

Тип перехрестя	Коефіцієнт КП
Регульоване перехрестя: світлофорами звичайне світлофорами регульоване само регульоване Нерегульоване зі зниженою швидкістю кільцеве з обов’язковою зупинкою	1,8 2,1 2,0 1,9 2,2 3,0

Підставивши значення наведених коефіцієнтів, обчислюють концентрацію оксиду карбону на певній ділянці магістралі за різних метеорологічних умов або на ділянках з різною забудовою. Доходять висновків, які чинники більше, а які менше впливають на забрудненість повітря оксидом карбону, який міститься у викидах автотранспорту.

І варіант

Тип автомобіля – важкий вантажний (мікроавтобус)

Тип місцевості за ступенем аерації – транспортні тунелі

Повздовжній ухил – 0 град

Швидкість вітру - 1 м / с

Відносна вологість повітря – 100 %

Тип перехрестя – регульоване перехрестя світлофорами (звичайне)

Сумарна інтенсивність руху автомобілів – 50 шт/год

ІІ варіант

Тип автомобіля – середній вантажний

Тип місцевості за ступенем аерації – транспортні галереї

Повздовжній ухил – 2 град

Швидкість вітру - 2 м / с

Відносна вологість повітря – 90 %

Тип перехрестя – регульоване перехрестя світлофорами (регульоване)

Сумарна інтенсивність руху автомобілів – 100 шт/год

ІІІ варіант

Тип автомобіля – легкій вантажний

Тип місцевості за ступенем аерації – магістральні вулиці і дороги з багатоповерховою забудовою з обох боків

Повздовжній ухил – 4 град

Швидкість вітру - 3 м / с

Відносна вологість повітря – 80 %

Тип перехрестя – регульоване перехрестя (саморегульоване)

Сумарна інтенсивність руху автомобілів – 75 шт/год

IV варіант

Тип автомобіля – автобус

Тип місцевості за ступенем аерації – вулиці і дороги з одноповерховою забудовою

Повздовжній ухил – 6 град

Швидкість вітру - 4 м / с

Відносна вологість повітря – 70 %

Тип перехрестя – нерегульоване перехрестя зі зниженою швидкістю

Сумарна інтенсивність руху автомобілів – 20 шт/год

V варіант

Тип автомобіля – легковий

Тип місцевості за ступенем аерації – міські вулиці та дороги з однобічною забудовою, набережні, естакади, високі насипи

Повздовжній ухил – 8 град

Швидкість вітру - 5 м / с

Відносна вологість повітря – 60 %

Тип перехрестя – нерегульоване кільцеве перехрестя

Сумарна інтенсивність руху автомобілів – 150 шт/год

VІ варіант

Тип автомобіля – важкий вантажний

Тип місцевості за ступенем аерації – пішохідні тунелі

Повздовжній ухил – 0 град

Швидкість вітру - 6 м / с

Відносна вологість повітря – 50 %

Тип перехрестя – нерегульоване перехрестя з обов’язковою зупинкою

Сумарна інтенсивність руху автомобілів – 170 шт/год

VІІ варіант

Тип автомобіля – середній вантажний

Тип місцевості за ступенем аерації – транспортні тунелі

Повздовжній ухил – 2 град

Швидкість вітру - 1 м / с

Відносна вологість повітря – 40 %

Тип перехрестя – регульоване перехрестя світлофорами (звичайне)

Сумарна інтенсивність руху автомобілів – 120 шт/год

VІІІ варіант

Тип автомобіля – легкій вантажний

Тип місцевості за ступенем аерації – транспортні галереї

Повздовжній ухил – 4 град

Швидкість вітру - 2 м / с

Відносна вологість повітря – 100 %

Тип перехрестя – регульоване перехрестя (саморегульоване)

Сумарна інтенсивність руху автомобілів – 190 шт/год

IX варіант

Тип автомобіля – автобус

Тип місцевості за ступенем аерації – магістральні вулиці і дороги з багатоповерховою забудовою з обох боків

Повздовжній ухил – 6 град

Швидкість вітру - 3 м / с

Відносна вологість повітря – 90 %

Тип перехрестя – нерегульоване перехрестя з обов’язковою зупинкою

Сумарна інтенсивність руху автомобілів – 160 шт/год

X варіант

Тип автомобіля – легковий

Тип місцевості за ступенем аерації – вулиці та дороги з одноповерховою забудовою

Повздовжній ухил – 8 град

Швидкість вітру - 6 м / с

Відносна вологість повітря – 50 %

Тип перехрестя – нерегульоване перехрестя зі зниженою швидкістю

Сумарна інтенсивність руху автомобілів – 90 шт/год

Контрольні запитання

1. Який негативний вплив чинить автотранспорт?

2. Що можна зробити для зменшення забруднення повітря і ґрунтів викидами автотранспорту?

3. Який фізіологічний вплив чинить оксид карбону (II)?

4. Що можна зробити для зменшення шумового навантаження?

5. Сполуки яких важких металів містяться у викидах автомобілів?

Практична робота № 2

розрахунок суми збору за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин

Мета: ознайомитися з методикою розрахунку обсягу позалімітного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря, розрахунками суми зборів за викиди забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами, зробити відповідні розрахунки та висновки.

Загальні відомості

З метою зменшення негативного спливу людської діяльності на стан природного середовища та відшкодування збитків за знищення представників рослинного і тваринного світу, занесених до Червоної книги України, встановлені нормативи. Слід зважати на те, що з часом вони змінюються або доповнюються.

Для стаціонарних джерел забруднення встановлюються ліміти викидів забруднюючих речовин, для пересувних джерел – не встановлюються.

За понадлімітні обсяги викидів, скидів забруднюючих речовин та розміщення відходів збір обчислюється і сплачується в п’ятикратному розмірі. Такий же збір встановлюється і для платника у разі відсутності в нього затверджених лімітів викидів від стаціонарних джерел забруднення, скидів і розміщення відходів.

Розрахунки обсягів понадлімітного викиду (М _{п і}) в тонах здійснюється шляхом визначення різниці між фактичними і дозволеними обсягами викидів з урахуванням тривалості роботи джерела в режимі понадлімітного викиду. Розрахунок виконується за формулою:

М _{п і} = 0,0036 (V_i C_i - М _{д і} ) Т,

де V_i - об’ємна витрата газопилового потоку на виході з джерела, м­³ /с; C_i – середня концентрація і – ої забруднюючої речовини, г / м­³ (розрахована як середнє арифметичне із серії відібраних проб); М _{д і} – потужність дозволеного викиду і – ої забруднюючої речовини по даному джерелу, встановлена дозволом на викид, г/с; Т – тривалість роботи джерела в режимі понадлімітного викиду, год.

Суми збору, що нараховуються за викиди стаціонарними джерелами забруднення (П _{в с}), обчислюються платниками самостійно щокварталу на підставі затверджених лімітів, згідно з фактичними обсягами викидів, нормативів збору (табл. 1) та коригувальних коефіцієнтів і відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 1 березня 1999 р. № 303 «Про затвердження Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору». Вони визначаються за формулою:

П_вс= ,

де М _лі – обсяг викиду і – ої забруднюючої речовини у межах ліміту, т; М _пі – обсяг позалімітного викиду (різниця між обсягами фактичного виходу і ліміту) і – ої речовини, т; Н _бі – норматив збору за 1 т і – ої забруднювальної речовини, грн./т; К нас – коригувальний коефіцієнт, який враховує чисельність жителів населеного пункту (табл. 2); Кф – коригувальний коефіцієнт, який враховує народногосподарське значення населеного пункту (табл. 3); Кп – коефіцієнт кратності за понадлімітний викид в атмосферу забруднюючих речовин, який дорівнює 5.

Таблиця 1. Нормативи збору, який справляється за викиди основних забруднюючих речовин від стаціонарних джерел забруднення

Назва забруднюючої речовини	Норматив збору, грн./т
Аміак	15
Ацетон	30
Бензпірен	101807
Бутилацетат	18
Вуглеводні	4,5
Газоподібні сполуки флуору	198
Гідрогенсульфур	257
Гідрогенхлорид	3
Кадмій та його сполуки	633
Марганець та його сполуки	633
Нікель та його сполуки	3225
Озон	80
Оксид ванадію (V)	300
Оксид карбону (ІІ)	3
Оксиди нітрогену	80
Оксид сульфуру (IV)	80
Ртуть та її сполуки	3390
Свинець та його сполуки	3390
Сірковуглець	167
Спирт Н – бутиловий	80
Стирол	584
Тверді речовини	3
Фенол	363
Формальдегід	198
Хром та його сполуки	2147

Таблиця 2. Коефіцієнт, який встановлюється залежно від чисельності жителів населеного пункту

Чисельність населення, тис. чоловік	Коефіцієнт
До 100	1
100,1 – 250	1,2
250,1 – 500	1,35
500,1 – 1000	1,55
Понад 1000	1,8

Таблиця 3. Коефіцієнт, який встановлюється залежно від народногосподарського значення населеного пункту

Тип населеного пункту	Коефіцієнт
Організаційно – господарські та культурно – побутові центри місцевого значення з перевагою аграрно – промислових функцій (районні центри, міста районного значення, селища та села)	1
Багатофункціональні центри, центри з перевагою промислових і транспортних функцій (республіканський (Автономної Республіки Крим) та обласні центри, міста державного, республіканського, обласного значення)	1,25
Населені пункти, віднесені до курортних	1,65

Якщо населений пункт одночасно має промислове значення та віднесений до курортних, застосовується коефіцієнт 1,65.

Суми збору, який справляється за викиди пересувними джерелами забруднення (П _{в п}), обчислюються платниками щоквартально наростаючим підсумком з початку року виходячи з обсягу фактично використаного пального та його виду, на підставі нормативів збору за ці викиди (табл. 4 - 6) і коригувальних коефіцієнтів, визначаються за формулою:

П _{в п} = ,

де М_і – обсяг використаного пального і – го виду, т; Н­ _бі – норматив збору за 1 т і – го виду пального, грн./т; К нас – коригувальний коефіцієнт, що враховує чисельність жителів населеного пункту (табл. 2); Кф – коригувальний коефіцієнт, який враховує народногосподарське значення населеного пункту (табл.3).

Таблиця 4. Нормативи збору, який справляється за викиди в атмосферу забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення

Вид пального	Норматив збору, грн./т
Дизельне пальне	4,5
Бензин: Етиловий Неетиловий	6 4,5
Зріджений нафтовий газ	6
Стиснений природний газ	3

Таблиця 5. Нормативи збору, який справляється за викиди в атмосферу забруднюючих речовин морськими та річковими суднами

Вид пального	Норматив збору, грн./т
Бензин	9
Дизельне пальне	6
Мазут	4,5

Таблиця 6. Нормативи збору, який справляється за викиди в атмосферу забруднюючих речовин залізничним транспортом

Вид пального	Норматив збору, грн./т
Дизельне пальне	4,5