
- •Пояснювальна записка
- •Лабораторна робота № 1 Оцінка забрудненості повітря за допомогою лишайників
- •Загальні відомості
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 2 оцінка запиленості листя дерев
- •Загальні відомості
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №3 Визначення шумового забруднення території
- •Загальні відомості
- •Хід роботи
- •Хід роботи Визначення відносної запиленості повітря
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 5 визначення кольоровості та запаху води
- •Загальні відомості
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 6 визначення грубодисперсних зависей у водоймі
- •Загальні відомості
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 8 визначення перманганатної окиснюваності води
- •Загальні відомості
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 10 визначення кислотності води
- •Загальні відомості
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 11 визначення лужності води
- •Загальні відомості
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 12 якісне визначення феруму (ііі) з наближеною кількісною оцінкою
- •Загальні відомості
- •Хід роботи
- •Фотометричне визначення феруму з сульфосаліцилатом натрію
- •Визначення загального вмісту феруму
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 15 визначення хімічного складу засолених ґрунтів
- •Загальні відомості
- •Хід роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 16 Оцінка якості бджолиного меду
- •Загальні відомості
- •Хід роботи
- •Методика розрахунку
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Практична робота № 3 оцінка санітарного стану водойми
- •Загальні відомості
- •Хід роботи
- •Завдання
- •Обробка результатів і висновки:
- •Контрольні запитання
- •Література
Лабораторна робота № 16 Оцінка якості бджолиного меду
Мета: навчитися визначати якість та біологічну активність меду, проаналізувати бджолиний мед як індикатор стану довкілля.
Обладнання і реактиви: пробірки, мірні циліндри на 10мл, скляні палички, ложечки, шпателі, хімічний олівець, фільтр, папір, лійки, предметні стекла і покривні скельця, мікроскоп, проби меду, дистильована вода, 5%-й розчин йоду, ацетатна та хлоридна кислоти, етанол, розчин AgNO3 = 0,1 моль/л; діетиловий ефір; 1%-й розчин резорцину; розчин гліцерину з желатином, основний фуксин,10%-й розчин меду.
Загальні відомості
Мед - це продукт переробки комахами - бджолами нектару квіткової рослини або паді. Збираючи нектар і пилок, бджола запилює рослини, дістаючи за це їжу, якою ділиться і з людиною. В обніжжі, яке бджола приносить до вулика за один раз (16 – 25 мг), знаходиться 3-4 млн пилкових зерен. Нектар містить воду, фруктозу, глюкозу, невеликі кількості органічних кислот, ефірних олій, азотовмісних сполук, мінеральних речовин тощо. До складу пилку входять протеїни, амінокислоти, вуглеводи, вітаміни (В1, В2, РР, С, пантотенова та фолієва кислоти, біотин), глікозиди (рутин), антибіотики, стимулятори росту. Кожна квітка неповторна за хімічним складом пилку й нектару, тому бджола, перелітаючи з квітки на квітку, щоразу збагачує свою продукцію поживними речовинами і мікроелементами, роблячи її особливою.
Мед – один із найцінніших харчових продуктів, здавна його використовують з лікувальною метою. У меду гинуть дизентерійна та кишкова палички, стрептококи й стафілококи. Медом гоять рани. Властивості меду залежать від квітів, з яких зібраний нектар, тому й мед відрізняється за густиною, кольором, запахом, смаком: прозорий, як вода – ожиновий; темно-коричневий, найбагатший на білки й ферум, – гречаний; золотистий з ніжнім запахом – лавандовий; дуже густий, білуватий з тонким ароматом і приторний на смак – ріпаковий.
Одна квітка софори японської виділяє 0,8 – 1,0 мг цукру з нектаром; з одного дерева бджола може зібрати до 15кг меду, медоносність 72 - 300кг/га; 1га білої акації дає 200 – 500кг меду, а в найсприятливіші роки – до 1тис.кг; медпродуктивність соняшнику 30 -74 кг/га.
Зважаючи на це, збирачі меду – бджоли – можуть бути екологічними індикаторами. За хімічним складом золи меду і перги можна виявити уранові руди. Мед часто фальсифікують, тому добре самому вміти визначати його якість та біологічну активність.
Хід роботи
1. Визначити механічних домішок у меду
У пробірку наливають 2мл меду, доливають 5мл дистильованої води. Мед розчиняється, а домішки осідають на дно або спливають на поверхню.
2. Визначення домішок борошна або крохмалю
У пробірку до 2мл меду і 5мл дистильованої води додають розчин йоду. За наявності домішок борошна чи крохмалю розчин забарвлюється в синій колір.
3. Визначення домішки крейди.
До водного розчину меду додають кілька крапель ацетатної кислоти або оцту. За наявності крейди мед піниться (виділяється СО2).
4. Визначення домішки крохмальної патоки
До водного розчину меду (1 : 2 чи 1 : 3) додають 96%-й етанол. За наявності патоки розчин набуває молочно-білого кольору, а після відстоювання на дні залишається напіврідка маса декстрину. За відсутності патоки розчин стає прозорим, а на межі мед-спирт утворюється невелика каламуть, яка при збовтуванні зникає.
5. Визначення домішки цукрового сиропу
До 10%-го розчину меду додають AgNO3 або ляпіс. Поява білою осаду свідчить про наявність домішок.
6. Визначення домішки інвертного цукру (реакція Саліванова)
До 5г меду додають ефір (для зв’язування фруктози). Ефірний розчин профільтровують у фарфорову чашку, випарюють і до залишків додають 1%-й свіжоприготовлений розчин резорцину в концентрованій хлоридній кислоті. Поява оранжево-вишнево-червоного забарвлення свідчить про наявність інвертного цукру.
7. Визначення зрілості меду
Набирають на ложку мед і обертають її навколо своєї осі. Зрілий мед намотуються на ложечку і стікає з неї безперервними нитками; незрілий просто стікає з ложечки. Визначення слід проводити при 20ºС, оскільки температура впливає на густину меду.
8. Визначення вологості меду (до 21,5% за стандартом)
Наносять краплю меду на папір і занурюють у нього хімічний олівець. Якщо утворюється чорнильна пляма, то вологість меду висока, якщо ні – мед добрий.
Контрольні запитання
1. Чому бджола може бути екологічним індикатором?
2. Чому мед вважається одним з найцінніших харчових продуктів?
3. Які якісні реакції проводять для визначення біоактивності меду? Важливість цих реакцій, в чому вона полягає?
Практична робота № 1
Оцінка ступеню забрудненості атмосферного повітря відпрацьованими газами на ділянці магістральної вулиці (за концентрацією со)
Мета: оцінити ступінь забрудненості атмосферного повітря відпрацьованими газами на ділянці магістральної вулиці за концентрацією СО, зробити відповідні розрахунки та висновки.
Загальні відомості
Автотранспорт, чисельність якого на вулицях міст і сіл України постійно зростає, негативно впливає на самопочуття їх мешканців, чинячи як пряму, так і опосередковану дію: шум, забруднення повітря і ґрунтів, ущільнення ґрунтів тощо. Викиди автотранспорту, що містять вуглеводні, оксиди нітрогену, сульфуру, карбону, сажу, надзвичайно небезпечний бензпірен тощо, зумовлюють появу смогів та кислотних дощів, почастішання респіраторних захворювань населення. особливо значне забруднення спостерігається поблизу перехресть вулиць, де автомобілі змінюють швидкість або мотори працюють на холостом ходу.
Викиди шкідливих речовин у відпрацьованих газах автотранспорту регламентуються стандартами; вміст свинцю і оксидів сульфуру обмежуються стандартами на пальне. Останнім часом з метою зменшення негативного впливу автотранспорту на довкілля і здоров'я людей вживають заходи, серед яких і заборона на використання домішок тетраетилплюмбуму (тетраетилсвинцю) в пальне, перехід на природний газ.
Ступінь забруднення повітря автотранспортом залежить не лише від інтенсивності руху, вантажності машин, кількості та характеру викидів, а й типу забудови, рельєфу місцевості, напряму вітру, вологості й температури повітря. Тому всі ці особливості слід зазначати.
Ухил визначають візуально чи за допомогою екліметра, швидкість вітру — анемометром, вологість повітря — психрометром, вміст СО, пилу, оксидів нітрогену і сульфуру, вуглеводнів визначають за стандартними методиками.
Зазначають наявність насаджень, які поглинають пил та інші забрудники, зменшують шумове навантаження, регулюють мікроклімат (вміст вологи, СО2, кисню, іонів, фітонцидів).