Хід роботи

У конічну колбу з притертою пробкою наливають 50 – 100 мл води, додають 0,5 г йодиду калію і 10 мл ацетатної кислоти. Через 5 хвилин йод, що виділився, відтитровують розчином Na₂S₂O₃ з концентрацією С = 0,01 моль/л (при вмісті «активного» хлору понад 1 мг/л) чи розчином з С = 0,005 моль/л (за концентрації «активного» хлору від 0,1 до 1 мг/л). В кінці титрування (коли розчин набуде солом'яно – жовтого кольору ) додають 1 – 2 мл розчину крохмалю і титрують до знебарвлення розчину.

Вміст «активного» хлору Х обчислюють за формулою:

, мг/л,

де а – об’єм тіосульфату натрію, мл; К – поправковий коефіцієнт для приведення концентрації тіосульфату натрію точно до 0,01 моль/л; V – об’єм аналізованої води, мл; 0,0355 – кількість хлору, еквівалентна 1 мл розчину тіосульфату натрію з концентрацією 0,01 моль/л, мг.

Контрольні запитання

1. Що входить до поняття «активний» хлор?

2. Які Ви знаєте хлоруючи агенти для бактерицидної обробки води?

3. Які токсичні сполуки можуть утворюватися під час хлорування природних поверхневих вод, збагачених органічними речовинами?

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 14

ВИЗНАЧЕННЯ ГІГРОСКОПІЧНОЇ ВОДИ У ҐРУНТАХ

Мета: навчитися брати зразки ґрунту, визначати його структуру та склад, визначати вологість ґрунту за формулою, робити відповідні розрахунки та висновки.

Обладнання та матеріали: зразки ґрунту, дерев’яний шпатель, фарфорова струпка, сито, аналітичні терези, бюкси з притертою пробкою, сушильна шафа.

Загальні відомості

Особливістю вивчення екологічного стану ґрунтів, на відмінну від атмосфери і вод, є необхідність ранньої діагностики порушень: засолення, закислення, забруднення, зміни структурно-механічних характеристик тощо. Для ґрунтів характерна зональність – сусідні ділянки можуть мати різний хімічний склад, що зумовлено рослинністю, глибиною залягання ґрунтових вод, материнською породою, освітленість тощо.

І оскільки ґрунт має різну будову і склад навіть на сусідніх ділянках, дуже важливим етапом аналізу є взяття зразків ґрунту, формування середньої проби, переведення її в повітряно-сухий стан, відбір певної за гранулометричним складом фракції.

Вологість ґрунту зумовлена наявністю гігроскопічної води, що вбирається ґрунтом і видаляється з нього за температури 100-105 С. Висушування за цієї температури може дати завищені дані, що зумовлено видаленням із ґрунту газів і частково води, яка входить до складу кристалогідратів тощо.

Вологість має велике значення для забезпечення родючості: у воді розчинені солі, необхідні для живлення рослин; ґрунтова волога зумовлює тургор рослин, завдяки процесам фільтрації, випаровування, розчинення відбувається міграція хімічних елементів у ґрунті.

Хід роботи

Лопаткою відбирають пробу по 100 – 200 г у кутках і в центрі ділянки, ґрунт який аналізують. Вкладають пробу в пакети, герметично їх зав’язують і зазначають на етикетці номер зразка ґрунту, дату і місце відбору.

Висипають проби на піддон рівним шаром, видаляють сторонні домішки (листя, кору, грудки, коріння, сміття). Описують структуру ґрунту (розсипчастий, грудкуватий, кам’янистий тощо) та його склад (наявність і кількість сторонніх

Рис.1. Відбір проби ґрунту методом квартування

включень, переважаючи тип). Залишають ґрунт для висихання.

Пробу повітряно-сухого ґрунту висипають на аркуш паперу і розрівнюють шаром в 1-2 см, надають форми прямокутника, ділять його на чотири прямокутника (а) або чотири трикутника (б) (рис.1) і два з них відкидають, а два з’єднують, перемішують і знову зменшують пробу методом квартування до 300 - 500г. Зважують ґрунт.

Порції ґрунту розтирають дерев’яним шпателем у фарфоровій ступці і просіюють крізь сито з отворами 1мм. Частину ґрунту, що залишилася на ситі, зважують і визначають її вміст у відсотках від загальної маси («ґрунтовий скелет»).

Ґрунт, який пройшов крізь сито, називають «дрібноземом» і використовують для аналізу.

Далі у бюксі з притертою пробкою зважують на аналітичних терезах із точністю до 0,0002 г приблизно 1 – 2 г проби повітряно-сухого ґрунту, вміщують відкритий бюкс у сушильну шафу і висушують пробу при 100-150 С впродовж 5 годин. Бюкс виймають з шафи, закривають кришкою і ставлять в ексикатор на 20-30 хвилин для охолодження, а потім зважують.

Масову частку гігроскопічної води відносно маси сухої проби визначають за формулою:

,

де т і т – маса бюкса з ґрунтом до і після висушування, г; g – маса проби після висушування, г.