Контрольні запитання

1 Наведіть приклади впливу зниження рН на процеси у водних об’єктах.

2 Чи впливає підвищена лужність води на стан гідробіонтів?

3 Що називають лужністю? Як проводять визначення лужності водних об’єктів?

4 Як впливають на гідробіонти зміни рН водного середовища? Що викликає ці зміни?

Лабораторна робота № 12 якісне визначення феруму (ііі) з наближеною кількісною оцінкою

Мета: навчитися якісно визначати ферум (ІІІ) з наближеною кількісною оцінкою у природних водах, робити відповідні розрахунки та висновки.

Обладнання та матеріали: мірні колби на 100 мл і 1 л, пробірки; стандартний розчин феруму, який містить 0,1 мг Fe³⁺ в 1 мл (0,868 г залізо амонійних галунів (NH₄)Fe(SO₄)₂ · 12H₂O і переносять у мірну колбу місткістю 1 л, додають 4 мл концентрованої сульфатної кислоти і доводять до риски дистильованою водою (10 мл розчину переносять у мірну колбу на 100 мл і доводять об’єм дистильованою водою до риски); роданід калію KSCN, 50% - й розчин; персульфат амонію (NH₄)₂S₂O₈ (кристалічний); хлоридна кислота (ρ = 1,19 г/см³), вільна від феруму (ІІІ); пероксид гідрогену Н₂О₂, 3% - й розчин.

Загальні відомості

Залізо – другий за поширеністю метал у земній корі, тому у водойми він потрапляє з материнської породи та ґрунту. Значні кількості феруму (ІІ) в підземних водах. Антропогенними джерелами феруму у довкіллі є металургійні заводи, кар’єри, де видобувають залізні руди, ТЕС, сміттєспалювальні заводи.

Ферум необхідний для життєдіяльності живих організмів; переважна кількість його входить до складу гемоглобіну. У питній воді ГДК феруму не має перевищувати 0,3 мг/л.

Хід роботи

У пробірку наливають 10 мл аналізованої води, додають 2 краплі концентрованого розчину хлоридної або сульфатної кислоти, кілька кристалів персульфату амонію чи 1 – 2 краплі розчину пероксиду гідрогену. Після перемішування додають 0,2 мл (4 краплі) розчину роданіду амонію або калію.

Користуючись таблицею 1, визначають, крім сумарного феруму, також ферум (ІІІ) і ферум (ІІ) окремо. Ферум (ІІІ) визначають аналогічно, але не додають окисник. За різницею сумарного і феруму (ІІІ) визначають концентрацію в стічній воді феруму (ІІ).

Фотометричне визначення феруму з сульфосаліцилатом натрію

Метод базується на взаємодії сульфосаліцилової кислоти (чи її солі) з солями феруму з утворенням забарвлених комплексних сполук, при чому в слабко кислому середовищі сульфасаліцилова кислота реагує з солями феруму (ІІІ), а в слабко лужному – з солями феруму (ІІ) і феруму (ІІІ).

Таблиця 1. Забарвлення розчину залежно

від концентрації феруму (ІІІ)

Забарвлення		Масова концентрація Fe(ІІІ), мг/л
При розгляданні збоку	При розгляданні зверху
Немає Ледь помітне жовтувато – рожеве Дуже слабке жовтувато – рожеве Слабке жовтувато – рожеве Світле жовтувато – рожеве Сильно жовтувато – рожеве Світле жовтувато - червоне	Немає Дуже слабке жовтувато – рожеве Слабке жовтувато – рожеве Жовтувато – рожеве Сильне жовтувато – рожеве Жовтувато – червоне Яскраво - червоне	< 0,05 0,1 0,25 0,5 1,0 2,0 5,0