
- •Пояснювальна записка
- •Лабораторна робота № 1 Оцінка забрудненості повітря за допомогою лишайників
- •Загальні відомості
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 2 оцінка запиленості листя дерев
- •Загальні відомості
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №3 Визначення шумового забруднення території
- •Загальні відомості
- •Хід роботи
- •Хід роботи Визначення відносної запиленості повітря
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 5 визначення кольоровості та запаху води
- •Загальні відомості
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 6 визначення грубодисперсних зависей у водоймі
- •Загальні відомості
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 8 визначення перманганатної окиснюваності води
- •Загальні відомості
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 10 визначення кислотності води
- •Загальні відомості
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 11 визначення лужності води
- •Загальні відомості
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 12 якісне визначення феруму (ііі) з наближеною кількісною оцінкою
- •Загальні відомості
- •Хід роботи
- •Фотометричне визначення феруму з сульфосаліцилатом натрію
- •Визначення загального вмісту феруму
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 15 визначення хімічного складу засолених ґрунтів
- •Загальні відомості
- •Хід роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 16 Оцінка якості бджолиного меду
- •Загальні відомості
- •Хід роботи
- •Методика розрахунку
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Практична робота № 3 оцінка санітарного стану водойми
- •Загальні відомості
- •Хід роботи
- •Завдання
- •Обробка результатів і висновки:
- •Контрольні запитання
- •Література
Контрольні запитання
1 Наведіть приклади впливу зниження рН на процеси у водних об’єктах.
2 Чи впливає рН води на гідро біонтів?
3 Чому при підкисленні води спостерігається отруєння водяних організмів важкими металами?
4 Як проводять визначення загальної кислотності водних об’єктів?
5 Як впливає на гідро біонти зміни рН водного середовища? Що викликає ці зміни?
Лабораторна робота № 11 визначення лужності води
Мета: навчитися визначати лужність природних вод, робити відповідні розрахунки та висновки.
Обладнання та матеріали: конічні колби місткістю 250 мл, піпетки Мора, штатив, бюретка; розчин NaOH С = 0,1 моль/л, розчин хлоридної або сульфатної кислоти С = 0,1 моль/л, метиловий жовтий (0,1 % - й розчин в 90 % -му спирті) або бромфеноловий синій (0,1 % - й розчин в 20 % - му спирті), чи змішаний індикатор (0,1 г метилового оранжевого і 0,25 г індигокарміну розчиняють у 100 мл води).
Загальні відомості
Лужність – це вміст у воді речовин, що здатні взаємодіяти з сильними кислотами. Умовно їх можна поділити на три групи: сильні основи (гідроксиди лужних і лужноземельних металів), слабкі основи (решта гідроксидів) та аніони слабких кислот (HCO3-, CO3-, H2PO4-, HPO42-, SO32-, аніони гумінових кислот, HS-, S2- тощо).
Визначенню перешкоджають інтенсивне забарвлення води (усувають додаванням активованого вугілля з подальшим фільтруванням проби), вільний хлор, який знебарвлює індикатор (його видаляють, вводячи у воду еквівалентну кількість тіосульфату натрію з С = 0,1 моль/л), високий вміст вуглекислого газу (перешкоджає правильному визначенню переходу забарвлення індикатора при титруванні; його витісняють, пропускаючи крізь воду повітря).
Хід роботи
Якщо стічна вода каламутна, її фільтрують, якщо інтенсивно забарвлена – розбавляють дистильованою водою у мірних колбах місткістю 100 чи 200 мл. Взятий об’єм води враховують під час розрахунку результатів аналізу.
У конічну колбу наливають 100 мл аналізованої води, додають 5 крапель фенолфталеїну і отриманий розчин титрують на білому тлі хлоридною чи сульфатною кислотою до зникнення рожевого забарвлення. Кількість витраченої кислоти відповідає лужності води за фенолфталеїном, тобто вмісту в ній речовин – сильних основ і деяких аніонів (СО32-, РО43-).
Потім у колбу додають 5 – 6 крапель метилового жовтого або бром фенольного синього чи змішаного індикатора. В другу конічну колбу наливають такий самий об’єм аналізованої води і стільки ж індикатора, скільки його було додано в перший розчин. Ставлять обидві колби на білий папір і титрують рідину в першій колбі доти, доки її колір не почне відрізнятися від кольору рідини в другій колбі. Витрата титрованого розчину кислоти на друге титрування свідчить про вміст у воді аніонів слабких кислот (HCO3-, H2PO42-, HS-) та слабких основ.
Загальний об’єм витраченої кислоти відповідає загальній лужності води. Розрахунки виконують за формулою:
,
ммоль екв/л,
де А – об’єм розчину кислоти, витраченої на титрування, мл; V – об’єм аналізованої води, мл; К – поправковий коефіцієнт для розчину кислоти С = 0,1 моль/л.
Після проведених дослідів та розрахунків зробити висновки щодо якості природних водойм.