
- •Пояснювальна записка
- •Лабораторна робота № 1 Оцінка забрудненості повітря за допомогою лишайників
- •Загальні відомості
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 2 оцінка запиленості листя дерев
- •Загальні відомості
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №3 Визначення шумового забруднення території
- •Загальні відомості
- •Хід роботи
- •Хід роботи Визначення відносної запиленості повітря
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 5 визначення кольоровості та запаху води
- •Загальні відомості
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 6 визначення грубодисперсних зависей у водоймі
- •Загальні відомості
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 8 визначення перманганатної окиснюваності води
- •Загальні відомості
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 10 визначення кислотності води
- •Загальні відомості
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 11 визначення лужності води
- •Загальні відомості
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 12 якісне визначення феруму (ііі) з наближеною кількісною оцінкою
- •Загальні відомості
- •Хід роботи
- •Фотометричне визначення феруму з сульфосаліцилатом натрію
- •Визначення загального вмісту феруму
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 15 визначення хімічного складу засолених ґрунтів
- •Загальні відомості
- •Хід роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 16 Оцінка якості бджолиного меду
- •Загальні відомості
- •Хід роботи
- •Методика розрахунку
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Практична робота № 3 оцінка санітарного стану водойми
- •Загальні відомості
- •Хід роботи
- •Завдання
- •Обробка результатів і висновки:
- •Контрольні запитання
- •Література
Хід роботи
Визначення загальної карбонатної твердості
100 мл аналізованої води титрують розчином HCl, С = 0,1 моль/л з метиловим оранжевим до оранжевого кольору, який не зникає під час кип’ятіння.
Загальну карбонатну твердість обчислюють за формулою:
ммоль
екв/л,
де С – молярна концентрація розчину хлоридної кислоти, моль/л; V1 – об’єм розчину хлоридної кислоти, мл; V2 – об’єм води, взятої на аналіз, мл.
Визначення залишкової карбонатної твердості
Другу порцію води об’ємом 200 мл кип’ятять у конічній колбі 1 год. Після охолодження переносять у мірну колбу місткістю 200 мл, доводять об’єм до риски дистильованою водою і фільтрують. Титрують 100 мл фільтрату розчином хлоридної кислоти з метилоранжем до оранжевого кольору.
За різницею між загальною карбонатною і залишковою карбонатною твердістю обчислюють твердість, що усувається під час кип’ятіння.
Некарбонатну твердість визначають за різницею між загальною і карбонатною.
Контрольні запитання
1 Чим зумовлена твердість води?
2 Що Ви знаєте про карбонатну твердість води та методи її визначення?
3 Що Ви знаєте про некарбонатну твердість води та методи її визначення?
4 Чому у твердій воді ускладнюється процес миття або прання?
5 Чи впливає тривале споживання води з високим вмістом йонів Са2+ і Mg2+ на здоров’я людини і як саме?
6 Чому в м’яких водах ГДК алюмінію значно нижче, ніж у твердих?
7 Чи є у водних системах організми, що знижують вміст кальцію у воді?
Лабораторна робота № 10 визначення кислотності води
Мета: навчитися визначати рН та кислотність природних вод за допомогою різних методів, робити відповідні розрахунки та висновки.
Обладнання та матеріали: конічні колби, піпетки Мора, штатив, бюретка; розчин NaOH С = 0,1 моль/л, метиловий оранжевий, фенолфталеїн, метиловий червоний, метиловий жовтий, бромтимоловий синій, сульфат амонію, тіосечовина, сульфат купруму кристалічний, індикаторний папірець, рН – метр.
Загальні відомості
рН середовища має велике значення для формування хімічного складу вод, процесів їх очищення, забезпечення умов існування для рослинного й тваринного світу водойми. Зокрема, зниження рН сприяє підвищенню розчинності карбонатів, сульфідів, фосфатів важких металів, збільшенню їх міграції і доступності для засвоєння живими організмами, отруєнню.
Для більшості риб оптимальним є рН = 6,7 – 8,6. Цей показник залежить від багатьох чинників: температури води, вмісту органічних речовин, діяльності живих організмів тощо.
Найзручніше і найточніше визначають рН вод з допомогою рН – метру. Можна скористатися універсальним індикаторним папером і за кольоровою шкалою визначати рН. Ще один спосіб – використання різних кислотно – основних індикаторів, які змінюють своє забарвлення при різних значеннях рН. Знаючи інтервал рН зміни кольору кількох індикаторів, можна з достатньою точністю визначати рН вод, наливши 5 – 10 мл аналізованої води в пробірки і добавивши по 1 – 2 краплі індикатора. У табл. 1 наведені основні рН – індикатори, інтервали їх переходу та забарвлення.
Таблиця 1. рН - індикатори
Індикатор |
Інтервал рН |
Зміна кольору |
Пікринова кислота |
0,1 – 1,3 |
Безбарвний – жовтий |
Кристалічний фіолетовий І
ІІ ІІІ |
0,13 – 0,5
1,0 – 1,5 2,0 – 3,0 |
Жовтий – зелений
Зелений – синій Синій – фіолетовий |
Крезоловий червоний І
ІІ |
0,2 – 1,8
7,0 – 8,8 |
Червоний – жовтий Жовтий – пурпуровий |
Метиловий жовтий |
2,9 – 4,0 |
Червоний – оранжево-жовтий |
Бромфеноловий синій |
3,0 – 4,6 |
Жовтий – фіолетово-синій |
Метиловий оранжевий |
3,0 – 4,4 |
Червоний – оранжево-жовтий |
2,5 - Динітрофенол |
4,0 – 5,8 |
Безбарвний – жовтий |
Метиловий червоний |
4,4 – 6,2 |
Червоний – жовтий |
Алізариновий червоний |
5,0 – 6,6 |
Жовтий – фіолетово-червоний |
Бромтимоловий синій |
6,0 – 7,5 |
Жовтий - синій |
Фенолфталеїн |
8,2 – 10,0 |
Безбарвний – рожевий |
Тимолфталеїн |
9,3 – 10,5 |
Безбарвний - синій |
Алізариновий жовтий R |
10,0 – 12,0 |
Жовтий – оранжево-червоний |
Алізарин |
11,0 – 13,0 |
Рожевий – фіолетовий |
Фуксинова кислота |
12,0 – 14,0 |
Яскраво-червоний - безбарвний |
Кислотність – це концентрація у воді речовин, що взаємодіють з сильними основами. До цих речовин належать сильні кислоти, які у водному розчині повністю дисоціюють на йони (сульфатна, хлоридна, нітратна, хлорна), слабкі кислоти (ацетатна, сульфідна, сульфітна, карбонатна) та катіони слабких основ, які у воді гідролізуються з виділенням протонів (NH4+, Fe3+, Al3+, катіони органічних основ).