МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«ХАРКВСЬКИЙ КОЛЕДЖ ТЕКСТИЛЮ ТА ДИЗАЙНУ»

«ЗАТВЕРДЖУЮ» Заступник директор з НР

ДВНЗ «ХКТД»

_________ Л.П.Нєнахова

ЗБІРНИК

ІНСТРУКТИВНО-МЕТОДИЧНИХ МАТЕРІАЛІВ ДО ЛАБОРАТОРНИХ І ПРАКТИЧНИХ РОБІТ

З ДИСЦИПЛІНИ

«ПРИЛАДИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ СТАНУ

НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА»

Спеціальність 5.04010602

«Прикладна екологія»

Зеленська Н.С.

Харків

2011 р.

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………4

Лабораторна робота № 1………………….6

Лабораторна робота № 2…………………10

Лабораторна робота № 3…………………14

Лабораторна робота № 4…………………22

Лабораторна робота № 5…………………30

Лабораторна робота № 6…………………38

Лабораторна робота № 7…………………42

Лабораторна робота № 8…………………46

Лабораторна робота № 9…………………49

Лабораторна робота № 10………………..55

Лабораторна робота № 11………………..62

Лабораторна робота № 12………………..65

Лабораторна робота № 13………………..70

Лабораторна робота № 14………………..73

Лабораторна робота № 15………………..78

Лабораторна робота № 16………………..85

ПРАКТИЧНА робота № 1…………………….90

ПРАКТИЧНА робота № 2……………………102

ПРАКТИЧНА робота № 3……………………120

ПРАКТИЧНА робота № 4……………………127

ПРАКТИЧНА робота № 5……………………136

література…………………………………….140

Пояснювальна записка

Метою проведення лабораторних та практичних робіт з дисципліни „Прилади та методи дослідження стану навколишнього середовища” є забезпечення розуміння сучасних методик дослідження якості навколишнього природного середовища, знання приладів та обладнання, які при цьому застосовуються, вміння приймати рішення при дослідженні усіх компонентів довкілля та робити висновки щодо покращення його стану, формування у кожного зі студентів особистого відношення до методів визначення та вирішення екологічних проблем.

Вивчення дисципліни «Прилади та методи дослідження стану навколишнього середовища» базується на знаннях фізики, неорганічної, органічної та аналітичної хімії, фізико-хімічних методів аналізу, біології, основ екології, техноекології та ін.. Лабораторні роботи передбачається проводити в лабораторіях коледжу та поза його межами (в місцевих парках, поблизу автомобільних доріг та транспортних магістралей, навколо підприємств різних галузей, поблизу об’єктів будівництва та ін) з використанням необхідних приладів, хімікатів та реактивів для аналізу якості усіх компонентів довкілля. Практичні роботи передбачають проведення розрахунків щодо визначення концентрацій та обсягів забруднювачів повітряного середовища і поверхневих водойм, визначення нормативів збору за понадлімітні скиди та викиди, дослідження антропогенних порушень ґрунтів.

Лабораторна робота № 1 Оцінка забрудненості повітря за допомогою лишайників

Мета: навчитися визначати ступінь забрудненості повітря за допомогою лишайників на досліджуваній території.

Обладнання та матеріали: лупа, рамка для визначення ступеня покриття лишайниками стовбурів дерев розміром 10*10 см з клітинами 1*1см.

Загальні відомості

Лишайники — симбіотичні організми, що утворюють талом (вегетативне тіло водоростей, грибів, лишайників тощо, яке не диференційоване на органи (стебло, лист, корінь) і не має справжніх тканин) та складаються з гриба та одноклітинних водоростей.

Лишайники поширені по всій земній кулі і чутливі до забруднення атмосферного повітря речовинами, які збільшують кислотність середовища (NO₂, SO₂, HF, HCl), тоді як важкі метали та радіонукліди, що накопичуються на їх поверхні, для них практично нешкідливі. Завдяки цій властивості, а також тому, що їх вибагливість до частоти повітря зростає в ряду „накипні — листуваті — кущисті”, лишайники часто використовуються для біоіндикації на різних рівнях: локальному, регіональному, глобальному. Також їх використовують для визначення віку археологічних пам’яток завдяки надзвичайно повільному росту. Крім того, мохи і лишайники мають антибактеріальну дію, накопичують забруднювальні речовини.

Характерною біологічною особливістю лишайників є наявність лишайникових кислот (до 150), які відкладаються на поверхні гіф (гіфи – це окремі переплетені нитки, з яких складається вегетативне тіло грибів – грибниця або міцелій) у вигляді кристалів, паличок, зернят, зумовлюючи колір лишайника (окремі з них мають бактерицидну чи токсичну дію, тобто виконують захисну функцію). Лишайникові кислоти належать переважно до фенольних сполук.

За допомогою лишайників учені – екологи визначили стан повітряного середовища в Рурському кам’яновугільному басейні і склали карту забруднення.