- •Пояснювальна записка
- •Гідромеханічні процеси
- •Теплові процеси
- •Основні технологічні поняття та визначення. Класифікація процесів (лекція)
- •Контрольні запитання
- •Основи гідравліки
- •Матеріальний баланс потоку рідини
- •Контрольні запитання
- •1.1 Основи гідравліки (лекція)
- •Енергетичний баланс потоку
- •Рівняння Бернуллі
- •Режими руху рідини
- •Контрольні запитання
- •1.1 Основи гідравліки
- •Повна втрата напору
- •Витікання рідини крізь отвори та водозливи
- •Контрольні запитання
- •1.2 Переміщення газів та рідини (лекція)
- •Основні параметри насосів
- •1.2 Переміщення рідини та газів
- •Порівняння насосів різних типів
- •Контрольні запитання
- •1.2 Переміщення рідини та газів (самостійне вивчення)
- •Запитання для самоконтролю
- •1.2 Переміщення рідини та газів (лекція)
- •Типи та основні параметри компресорних машин
- •Процеси зтискання газу
- •Потужність компресору
- •Характеристика роботи поршневих компресорів
- •Порівняння та вибір компресорних машин
- •Контрольні запитання
- •1.2 Переміщення рідини та газів (самостійне вивчення)
- •Запитання для самоконтролю
- •1.3 Розділення рідких неоднорідних систем (лекція)
- •Розділ суспензій та емульсій. Матеріальний баланс
- •Контрольні запитання
- •1. 4 Відстоювання (лекція)
- •Загальні відомості
- •Швидкість осадження
- •Розрахунок відстійників
- •Контрольні запитання
- •1.4 Відстоювання (самостійне вивчення)
- •Запитання для самоконтролю
- •1. 5 Фільтрування (лекція)
- •Теорія фільтрування
- •Порівняння та вибір фільтрів
- •Контрольні запитання
- •1.5 Фільтрування (самостійне вивчення)
- •1. 6 Центрифугування
- •Порівняння, вибір та обслуговування центрифуг.
- •Розрахунок центрифуг
- •Контрольні запитання
- •1.6 Центрифугування (самостійне вивчення)
- •Запитання для самоконтролю
- •1. 7 Очищення газів (лекція)
- •Загальні відомості
- •Порівняння і вибір газоочисних апаратів
- •Контрольні запитання
- •1.7 Очистка газів (самостійне вивчення)
- •Запитання для самоконтролю
- •1.8 Перемішування (самостійне вивчення)
- •Запитання для самоконтролю
- •2.1 Основи теплопередачі
- •Тепловий баланс Рівняння теплового потоку
- •Визначення теплового навантаження при нагріванні і охолодженні без зміни агрегатного стану
- •Контрольні запитання
- •2.1 Основи теплопередачі
- •Рівняння теплопровідності
- •Рівняння передачі тепла конвекцією (тепловіддачі)
- •Рівняння тепла через стінку
- •Контрольні запитання
- •2.1 Основи теплопередачі (лекція)
- •Середній температурний напір
- •Втрата тепла в навколишнє середовище
- •Контрольні запитання
- •2.1 Основи теплопередачі (самостійне вивчення)
- •Запитання для самоконтролю
- •2.2 Нагрівання та охолодження (лекція)
- •Загальні відомості
- •Засоби нагрівання і охолодження Нагрівання парою
- •Контрольні запитання
- •2.2 Нагрівання та охолодження (лекція)
- •Нагрівання гарячими газами
- •Нагрівання електричним струмом
- •Охолодження
- •Порівняння та вибір теплообмінних апаратів
- •Контрольні запитання
- •2.2 Нагрівання та охолодження (самостійне вивчення)
- •Запитання для самоконтролю
- •2.3 Випарювання (лекція)
- •Загальні відомості
- •Засоби випарювання
- •Температура кипіння розчинів
- •Випарювання
- •Тепловий баланс випарного апарату
- •Прихід тепла.
- •Витрата тепла.
- •Визначення поверхні теплообмінника
- •Контрольні запитання
- •2.3 Випарювання (лекція)
- •Багатокорпусні випарні установки
- •Корисна різниця температур і ії розподілення за корпусами
- •Контрольні запитання
- •2.3 Випарювання (самостійне вивчення)
- •Ваговий та молярний склад
- •Матеріальний баланс процесів масообміну
- •Рівняння масопередачі
- •Контрольні запитання
- •Молекулярна дифузія
- •Конвективна дифузія
- •Масообмін з участю твердої фази
- •Середня рушійна сила
- •Контрольні запитання
- •3.2 Абсорбція (лекція)
- •Загальні відомості
- •Рівновага між фазами
- •Матеріальний баланс
- •Десорбція
- •Тепловий баланс абсорберу
- •Контрольні запитання
- •3.2 Абсорбція (самостійне вивчення)
- •Запитання для самоконтролю
- •3.3 Адсорбція (самостійне вивчення)
- •3.4 Екстракція
- •Матеріальний баланс
- •Устрій екстракторів
- •Контрольні запитання
- •3. 5 Ректифікація (лекція)
- •Загальні відомості
- •Матеріальний і тепловий баланс процесу ректифікації
- •Матеріальний баланс
- •Тепловий баланс
- •Контрольні запитання
- •3.5 Ректифікація (самостійне вивчення)
- •Статика сушіння
- •Властивості вологого газу (повітря)
- •Контрольні запитання
- •(Лекція)
- •Матеріальний баланс сушіння
- •Тепловий баланс сушіння
- •Схеми сушарок
- •Кінетика сушіння
- •Контрольні запитання
- •(Самостійне вивчення)
- •Запитання для самоконтролю
- •4.1 Подрібнення твердих матеріалів
- •Види подрібнення Контрольні запитання
- •4.2 Апарати для подрібнення твердих матеріалів (лекція)
- •Контрольні запитання
- •Література
Види подрібнення Контрольні запитання
З якою метою проводять подрібнення та розмел твердих матеріалів?
Що характеризує ступінь подрібнення?
Які види подрібнення розрізняють в залежності від початкового та кінцевого розміру найбільших кусків?
Які засоби подрібнення матеріалів застосовують?
Чому мокре подрібнення є найбільш зручніше?
Як вибирають метод подрібнення?
За якими схемами проводять подрібнення?
Як класифікують апарати для подрібнення матеріалів?
4.2 Апарати для подрібнення твердих матеріалів (лекція)
Мета: ознайомитися з основними конструктивними особливостями апаратів для подрібнення матеріалів.
План
Щокові дробарки.
Конусні дробарки.
Валкові дробарки.
Молоткові дробарки.
Машини для тонкого дроблення.
Млини для зверх тонкого дроблення.
Вибір дробарок та млинів проводять в залежності від виду подрібнення, а також від фізико-механічних властивостей матеріалу, який подрібнюють (твердість, хрупкість, абразивність).
Для купного подрібнення найбільш широко застосовуються щокові дробарки. В них матеріал поступає зверху й подрібнюється шляхом періодичного роздавлення між рухомою та не рухомою щоками. Руйнування кусків матеріалу відбувається в основному внаслідок роздавлення їх рухомою щокою, яка коливається. Продукт дроблення вільно впадає через нижній випускний отвір між щоками. Конусні дробарки володіють більшою продуктивністю, ніж щокові; потрібують меншої витрати енергії, дають більш рівномірний продукт з меншим змістом дрібниць і відрізняються спокійною роботою. В конусній дробарці дроблення відбувається шляхом безперервного роздавлення та загину (залому) кусків матеріалу голівкою, яка дробіть, що виконана у вигляді усіченого конуса, при ексцентричному обертанні ії в корпусі. Корпус дробарки також має форму усіченого конуса. Однак у наслідок більш складної конструкції, більшої ваги та більшої вартості конусні дробарки доцільно застосовувати для крупного дроблення лише при великій продуктивності, коли одна конусна дробарка може замінити дві або більше щокових. В усіх інших випадках слід віддавати перевагу щоковим дробаркам.
Валкові дробарки значно поступаються за продуктивністю грибоподібним, але при невеликих продуктивності та ступені подрібнення доцільно застосовувати валкові дробарки, які відрізняються простотою, компактністю та надійністю роботи. Ця дробарка складається з двох паралельних циліндричних валок, які обертаються назустріч один одному і подрібнюють матеріал головним чином роздавленням. Для крихких матеріалів найбільш підходять високопродуктивні зубчасті валкові дробарки, прості за конструкцією та витрачають невелику кількість енергії.
В молоткових дробарках матеріал поступає зверху та дробиться на літу ударами молотків, що шарнірно підвішені до ротору, який швидко обертається. Молоткові дробарки мало пригодні для подрібнення дуже твердих і абразивних матеріалів ( швидке зношення) або вологих матеріалів, що містять більш ніж 15% вологи (забивання решітки). Тонке подрібнення матеріалів (приблизно до 100мк) відбувається переважно в шарових млинах. Роликово-кільцеві млини застосовуються лише для тонкого подрібнення матеріалів невеликої твердості, а також для обробки матеріалів, що не пригодні для подрібнення в шарових млинах. В наслідок складного устрою роликово-кільцеві млини застосовують значно менше, ніж барабані.
Вібраційні млини можуть бути в найбільш ефективно використані для отримання високодисперсних подрібнених продуктів (≤60мк) при умові їх попереднього подрібнення приблизно до 2мм в дробарках або млинах інших типів. Вібраційні млини непригодні для подрібнення липких порошків та в’язких паст.
Для зверх тонкого подрібнення ряду матеріалів (кам’яне вугілля, сухі барвники, двоокис титану та інше) перспективно застосовувати струменево-вібраційні млини. В цих млинах енергія, що необхідна для подрібнення часток матеріалу, повідомляються струменем перегрітої пари або стиснутого повітря, що витікає з сопла з звуковою або зверх звуковою швидкістю. В вібраційних машинах подрібнення здійснюють шляхом вібраційного (високочастотного) впливу на матеріал, тобто засобом досить частих, але порівняно слабких ударів по зернам матеріалу.
Крім вібраційних млинів, для зверх тонкого подрібнення застосовують також колоїдні млини, які за принципом дії схожі з роликово-кільцевими або ударно-відцентровими млинами. Колоїдні млини працюють при дуже великих обернених швидкостях ротору застосовують головним чином для мокрого подрібнення.
