- •Пояснювальна записка
- •Гідромеханічні процеси
- •Теплові процеси
- •Основні технологічні поняття та визначення. Класифікація процесів (лекція)
- •Контрольні запитання
- •Основи гідравліки
- •Матеріальний баланс потоку рідини
- •Контрольні запитання
- •1.1 Основи гідравліки (лекція)
- •Енергетичний баланс потоку
- •Рівняння Бернуллі
- •Режими руху рідини
- •Контрольні запитання
- •1.1 Основи гідравліки
- •Повна втрата напору
- •Витікання рідини крізь отвори та водозливи
- •Контрольні запитання
- •1.2 Переміщення газів та рідини (лекція)
- •Основні параметри насосів
- •1.2 Переміщення рідини та газів
- •Порівняння насосів різних типів
- •Контрольні запитання
- •1.2 Переміщення рідини та газів (самостійне вивчення)
- •Запитання для самоконтролю
- •1.2 Переміщення рідини та газів (лекція)
- •Типи та основні параметри компресорних машин
- •Процеси зтискання газу
- •Потужність компресору
- •Характеристика роботи поршневих компресорів
- •Порівняння та вибір компресорних машин
- •Контрольні запитання
- •1.2 Переміщення рідини та газів (самостійне вивчення)
- •Запитання для самоконтролю
- •1.3 Розділення рідких неоднорідних систем (лекція)
- •Розділ суспензій та емульсій. Матеріальний баланс
- •Контрольні запитання
- •1. 4 Відстоювання (лекція)
- •Загальні відомості
- •Швидкість осадження
- •Розрахунок відстійників
- •Контрольні запитання
- •1.4 Відстоювання (самостійне вивчення)
- •Запитання для самоконтролю
- •1. 5 Фільтрування (лекція)
- •Теорія фільтрування
- •Порівняння та вибір фільтрів
- •Контрольні запитання
- •1.5 Фільтрування (самостійне вивчення)
- •1. 6 Центрифугування
- •Порівняння, вибір та обслуговування центрифуг.
- •Розрахунок центрифуг
- •Контрольні запитання
- •1.6 Центрифугування (самостійне вивчення)
- •Запитання для самоконтролю
- •1. 7 Очищення газів (лекція)
- •Загальні відомості
- •Порівняння і вибір газоочисних апаратів
- •Контрольні запитання
- •1.7 Очистка газів (самостійне вивчення)
- •Запитання для самоконтролю
- •1.8 Перемішування (самостійне вивчення)
- •Запитання для самоконтролю
- •2.1 Основи теплопередачі
- •Тепловий баланс Рівняння теплового потоку
- •Визначення теплового навантаження при нагріванні і охолодженні без зміни агрегатного стану
- •Контрольні запитання
- •2.1 Основи теплопередачі
- •Рівняння теплопровідності
- •Рівняння передачі тепла конвекцією (тепловіддачі)
- •Рівняння тепла через стінку
- •Контрольні запитання
- •2.1 Основи теплопередачі (лекція)
- •Середній температурний напір
- •Втрата тепла в навколишнє середовище
- •Контрольні запитання
- •2.1 Основи теплопередачі (самостійне вивчення)
- •Запитання для самоконтролю
- •2.2 Нагрівання та охолодження (лекція)
- •Загальні відомості
- •Засоби нагрівання і охолодження Нагрівання парою
- •Контрольні запитання
- •2.2 Нагрівання та охолодження (лекція)
- •Нагрівання гарячими газами
- •Нагрівання електричним струмом
- •Охолодження
- •Порівняння та вибір теплообмінних апаратів
- •Контрольні запитання
- •2.2 Нагрівання та охолодження (самостійне вивчення)
- •Запитання для самоконтролю
- •2.3 Випарювання (лекція)
- •Загальні відомості
- •Засоби випарювання
- •Температура кипіння розчинів
- •Випарювання
- •Тепловий баланс випарного апарату
- •Прихід тепла.
- •Витрата тепла.
- •Визначення поверхні теплообмінника
- •Контрольні запитання
- •2.3 Випарювання (лекція)
- •Багатокорпусні випарні установки
- •Корисна різниця температур і ії розподілення за корпусами
- •Контрольні запитання
- •2.3 Випарювання (самостійне вивчення)
- •Ваговий та молярний склад
- •Матеріальний баланс процесів масообміну
- •Рівняння масопередачі
- •Контрольні запитання
- •Молекулярна дифузія
- •Конвективна дифузія
- •Масообмін з участю твердої фази
- •Середня рушійна сила
- •Контрольні запитання
- •3.2 Абсорбція (лекція)
- •Загальні відомості
- •Рівновага між фазами
- •Матеріальний баланс
- •Десорбція
- •Тепловий баланс абсорберу
- •Контрольні запитання
- •3.2 Абсорбція (самостійне вивчення)
- •Запитання для самоконтролю
- •3.3 Адсорбція (самостійне вивчення)
- •3.4 Екстракція
- •Матеріальний баланс
- •Устрій екстракторів
- •Контрольні запитання
- •3. 5 Ректифікація (лекція)
- •Загальні відомості
- •Матеріальний і тепловий баланс процесу ректифікації
- •Матеріальний баланс
- •Тепловий баланс
- •Контрольні запитання
- •3.5 Ректифікація (самостійне вивчення)
- •Статика сушіння
- •Властивості вологого газу (повітря)
- •Контрольні запитання
- •(Лекція)
- •Матеріальний баланс сушіння
- •Тепловий баланс сушіння
- •Схеми сушарок
- •Кінетика сушіння
- •Контрольні запитання
- •(Самостійне вивчення)
- •Запитання для самоконтролю
- •4.1 Подрібнення твердих матеріалів
- •Види подрібнення Контрольні запитання
- •4.2 Апарати для подрібнення твердих матеріалів (лекція)
- •Контрольні запитання
- •Література
Тепловий баланс сушіння
Тепло, що підводиться до сушарки, витрачається наступним чином:
Q = Qух. + Qвип. + Qм + Qтр. + Qвт.,
де Qух. – втрати тепла з сушильним агентом, що уходить;
Qвип. – втрата тепла на випаровування вологи з матеріалу;
Qм – втрати тепла на нагрівання висушеного матеріалу;
Qтр. – втрати тепла на нагрівання транспортного обладнання;
Qвт. – втрати тепла в довкілля.
Схеми сушарок
Основним, або простим, процесом сушіння повітрям називають найбільш розповсюджений сушильний процес, при якому повітря нагрівається лише один раз в підігрівачі перед сушаркою і одноразово проходить через сушарку.
Для сушіння застосовують суміш паливних газів та повітря, причому гази, які отримали в топці, розбавляють повітрям для зниження їх температури до максимально припустимої при сушінні даного матеріалу. За властивостями (густина, теплоємність та інше) паливні гази наближенні до повітря і відрізняються від нього лише більшою воломісткістю. В багатьох випадках сушіння проводиться з використанням відхідних газів промислових пічок, котельних та інших установок.
Сушіння паливними газами має переваги перед сушінням повітря, зокрема більше здатність паливних газів до вологого поглинання та менша витрата палива, простота установки. Але разом з тим при сушінні паливними газами можливе забруднення матеріалу, який висушують, та вплив на нього сірчистих сполук, які містяться в газі.
Кінетика сушіння
Для розрахунку сушарок необхідно знати швидкість сушіння, яка визначається кількістю вологи W, що випаровується з одиниці поверхні F висушеного матеріалу за одиницю часу, тобто швидкість сушіння визначається:
кг/м2сек,
де U – швидкість сушіння;
τ – час сушіння.
Знаючи швидкість сушіння, визначають тривалість періодичного процесу сушіння або поверхню матеріалу, що висушують, при сушінні безперервним засобом та встановлюють габаритні розміри сушильних апаратів. Швидкість сушіння, як масообмінного процесу, відповідає основному рівнянню масопередачі:
= К Δсер.
де К– коефіцієнт масопередачі;
Δсер. – середня рушійна сила процесу.
Рушійна сила процесу сушіння визначається різницею тисків парів вологи у поверхні матеріалу рм і парціального тиску парів в повітрі рп.
Розрізняють два періоди сушіння: період постійної швидкості і період палаючої швидкості процесу.
Протягом першого періоду волога випаровується з усієї поверхні вологого матеріалу таким чином, як би вона випаровувалася з дзеркала випаровування будь-якого об’єму рідини. В цьому періоді швидкість сушіння постійна і визначається лише швидкістю зовнішньої дифузії, тобто дифузії парів вологи з поверхні матеріалу в довкілля.
В другому періоді швидкість сушіння визначається внутрішньою дифузією – переміщенням вологи із знутри матеріалу до його поверхні. З початку другого періоду поверхня підсохлого матеріалу починає вкриватися коркою і поверхня випаровування вологи постійно зменшується, що призводить до збільшення опору внутрішньої дифузії і до безперервного зменшення швидкості сушіння.
