- •Пояснювальна записка
- •Гідромеханічні процеси
- •Теплові процеси
- •Основні технологічні поняття та визначення. Класифікація процесів (лекція)
- •Контрольні запитання
- •Основи гідравліки
- •Матеріальний баланс потоку рідини
- •Контрольні запитання
- •1.1 Основи гідравліки (лекція)
- •Енергетичний баланс потоку
- •Рівняння Бернуллі
- •Режими руху рідини
- •Контрольні запитання
- •1.1 Основи гідравліки
- •Повна втрата напору
- •Витікання рідини крізь отвори та водозливи
- •Контрольні запитання
- •1.2 Переміщення газів та рідини (лекція)
- •Основні параметри насосів
- •1.2 Переміщення рідини та газів
- •Порівняння насосів різних типів
- •Контрольні запитання
- •1.2 Переміщення рідини та газів (самостійне вивчення)
- •Запитання для самоконтролю
- •1.2 Переміщення рідини та газів (лекція)
- •Типи та основні параметри компресорних машин
- •Процеси зтискання газу
- •Потужність компресору
- •Характеристика роботи поршневих компресорів
- •Порівняння та вибір компресорних машин
- •Контрольні запитання
- •1.2 Переміщення рідини та газів (самостійне вивчення)
- •Запитання для самоконтролю
- •1.3 Розділення рідких неоднорідних систем (лекція)
- •Розділ суспензій та емульсій. Матеріальний баланс
- •Контрольні запитання
- •1. 4 Відстоювання (лекція)
- •Загальні відомості
- •Швидкість осадження
- •Розрахунок відстійників
- •Контрольні запитання
- •1.4 Відстоювання (самостійне вивчення)
- •Запитання для самоконтролю
- •1. 5 Фільтрування (лекція)
- •Теорія фільтрування
- •Порівняння та вибір фільтрів
- •Контрольні запитання
- •1.5 Фільтрування (самостійне вивчення)
- •1. 6 Центрифугування
- •Порівняння, вибір та обслуговування центрифуг.
- •Розрахунок центрифуг
- •Контрольні запитання
- •1.6 Центрифугування (самостійне вивчення)
- •Запитання для самоконтролю
- •1. 7 Очищення газів (лекція)
- •Загальні відомості
- •Порівняння і вибір газоочисних апаратів
- •Контрольні запитання
- •1.7 Очистка газів (самостійне вивчення)
- •Запитання для самоконтролю
- •1.8 Перемішування (самостійне вивчення)
- •Запитання для самоконтролю
- •2.1 Основи теплопередачі
- •Тепловий баланс Рівняння теплового потоку
- •Визначення теплового навантаження при нагріванні і охолодженні без зміни агрегатного стану
- •Контрольні запитання
- •2.1 Основи теплопередачі
- •Рівняння теплопровідності
- •Рівняння передачі тепла конвекцією (тепловіддачі)
- •Рівняння тепла через стінку
- •Контрольні запитання
- •2.1 Основи теплопередачі (лекція)
- •Середній температурний напір
- •Втрата тепла в навколишнє середовище
- •Контрольні запитання
- •2.1 Основи теплопередачі (самостійне вивчення)
- •Запитання для самоконтролю
- •2.2 Нагрівання та охолодження (лекція)
- •Загальні відомості
- •Засоби нагрівання і охолодження Нагрівання парою
- •Контрольні запитання
- •2.2 Нагрівання та охолодження (лекція)
- •Нагрівання гарячими газами
- •Нагрівання електричним струмом
- •Охолодження
- •Порівняння та вибір теплообмінних апаратів
- •Контрольні запитання
- •2.2 Нагрівання та охолодження (самостійне вивчення)
- •Запитання для самоконтролю
- •2.3 Випарювання (лекція)
- •Загальні відомості
- •Засоби випарювання
- •Температура кипіння розчинів
- •Випарювання
- •Тепловий баланс випарного апарату
- •Прихід тепла.
- •Витрата тепла.
- •Визначення поверхні теплообмінника
- •Контрольні запитання
- •2.3 Випарювання (лекція)
- •Багатокорпусні випарні установки
- •Корисна різниця температур і ії розподілення за корпусами
- •Контрольні запитання
- •2.3 Випарювання (самостійне вивчення)
- •Ваговий та молярний склад
- •Матеріальний баланс процесів масообміну
- •Рівняння масопередачі
- •Контрольні запитання
- •Молекулярна дифузія
- •Конвективна дифузія
- •Масообмін з участю твердої фази
- •Середня рушійна сила
- •Контрольні запитання
- •3.2 Абсорбція (лекція)
- •Загальні відомості
- •Рівновага між фазами
- •Матеріальний баланс
- •Десорбція
- •Тепловий баланс абсорберу
- •Контрольні запитання
- •3.2 Абсорбція (самостійне вивчення)
- •Запитання для самоконтролю
- •3.3 Адсорбція (самостійне вивчення)
- •3.4 Екстракція
- •Матеріальний баланс
- •Устрій екстракторів
- •Контрольні запитання
- •3. 5 Ректифікація (лекція)
- •Загальні відомості
- •Матеріальний і тепловий баланс процесу ректифікації
- •Матеріальний баланс
- •Тепловий баланс
- •Контрольні запитання
- •3.5 Ректифікація (самостійне вивчення)
- •Статика сушіння
- •Властивості вологого газу (повітря)
- •Контрольні запитання
- •(Лекція)
- •Матеріальний баланс сушіння
- •Тепловий баланс сушіння
- •Схеми сушарок
- •Кінетика сушіння
- •Контрольні запитання
- •(Самостійне вивчення)
- •Запитання для самоконтролю
- •4.1 Подрібнення твердих матеріалів
- •Види подрібнення Контрольні запитання
- •4.2 Апарати для подрібнення твердих матеріалів (лекція)
- •Контрольні запитання
- •Література
Охолодження
В якості охолоджуючих агентів використовують повітря і воду, а для досягнення низьких температур – низькотемпературні агенти.
Повітря застосовують для природного і штучного охолодження, наприклад за допомогою вентилятору. При природному охолодженню нагрітий теплоносій охолоджується за рахунок втрати тепла через стінки апарату в довкілля. Штучне охолодження повітрям використовують в поверхневих або змішувальних теплообмінниках. Охолодження повітрям у поверхневих теплообмінниках застосовують рідко із-за низького коефіцієнта теплопередачі і значного розходу енергії при роботі вентилятору. Змішувальні теплообмінники представляють собою апарат баштанного типу, в яких повітря, що охолоджується, рухається знизу догори на зустріч рідині, що стікає. При цьому охолодження виникає не тільки за рахунок тепловіддачі, але в значної мірі за рахунок випаровування частини рідини. Такі апарати широко використовуються для охолодження і називаються градирнями.
Вода являється найбільш розповсюдженим охолоджуючим агентом. Ії преваги: висока теплоємкість, великій коефіцієнт тепловіддачі і доступність.
Отримана ступінь охолодження залежить від початкової температури води, яка в залежності від місцевих умов і пори року коливається від 4 до 25°C.
Часто для охолодження використовується оборотна вода, тобто вода, охолоджена в градирні. В цьому випадку нагріта в теплообмінному апараті вода поступає на охолодження в градирню, після чого повертається на охолодження теплообмінного апарату. При використанні оборотної води свіжа вода витрачається лише на поповнення її втрат внаслідок часткового випаровування в градирні. Оборотна вода має високу температуру, досягає літом 30°C.
Охолодження водою проводять іноді шляхом безпосереднього доторкання її з теплоносієм, що охолоджується (наприклад, охолоджують гази розбризкуванням в них води), але частіше використовують поверхневі теплообмінники. Кінцеву температуру води, для запобігання виділення розчинених в ній солей і утворення накипу, приймають зазвичай не вище 40-50°C.
Якщо температура середовища, яке охолоджується, вище 100°C, застосовують випарне охолодження, при якому частина води випаровується. В цьому випадку розхід води знижується, а утворена пара утилізується. Низькотемпературні агенти використовують для створення температур нижче 5-20°C, зазвичай недосяжних при охолодженні водою. В якості таких агентів використовують кригу, охолоджуючи суміші (суміші льоду з різними солями), холодильні розсоли (розчини СаCl2, NаСl тощо) і пари рідин, що киплять при низьких температурах. При охолодженні холодильними розсолами і парами низькокиплячих рідин використовуються холодильні установки.
Порівняння та вибір теплообмінних апаратів
Для досягнення високих коефіцієнтів теплопередачі теплоносії слід пропускати через апарат з великими швидкостями, однак при цьому збільшується гідравлічний опір. Для отримання високого коефіцієнту теплопередачі поверхня теплообміну повинна бути вільною від забруднення, а для видалення забруднень, що утворюються, вона повинна бути доступною для очищення. При збільшенні швидкості одного з теплоносіїв коефіцієнт теплопередачі значно збільшується лише в тому випадку, коли коефіцієнт тепловіддачі з боку іншого теплоносія достатньо високий, а тепловий опір стінки та забруднень невеликий.
Для вирішення питання про те, який з теплоносіїв пропускати по трубам, а який з зовнішнього боку труб, необхідно дотримуватися деяких правил.
