- •Пояснювальна записка
- •Гідромеханічні процеси
- •Теплові процеси
- •Основні технологічні поняття та визначення. Класифікація процесів (лекція)
- •Контрольні запитання
- •Основи гідравліки
- •Матеріальний баланс потоку рідини
- •Контрольні запитання
- •1.1 Основи гідравліки (лекція)
- •Енергетичний баланс потоку
- •Рівняння Бернуллі
- •Режими руху рідини
- •Контрольні запитання
- •1.1 Основи гідравліки
- •Повна втрата напору
- •Витікання рідини крізь отвори та водозливи
- •Контрольні запитання
- •1.2 Переміщення газів та рідини (лекція)
- •Основні параметри насосів
- •1.2 Переміщення рідини та газів
- •Порівняння насосів різних типів
- •Контрольні запитання
- •1.2 Переміщення рідини та газів (самостійне вивчення)
- •Запитання для самоконтролю
- •1.2 Переміщення рідини та газів (лекція)
- •Типи та основні параметри компресорних машин
- •Процеси зтискання газу
- •Потужність компресору
- •Характеристика роботи поршневих компресорів
- •Порівняння та вибір компресорних машин
- •Контрольні запитання
- •1.2 Переміщення рідини та газів (самостійне вивчення)
- •Запитання для самоконтролю
- •1.3 Розділення рідких неоднорідних систем (лекція)
- •Розділ суспензій та емульсій. Матеріальний баланс
- •Контрольні запитання
- •1. 4 Відстоювання (лекція)
- •Загальні відомості
- •Швидкість осадження
- •Розрахунок відстійників
- •Контрольні запитання
- •1.4 Відстоювання (самостійне вивчення)
- •Запитання для самоконтролю
- •1. 5 Фільтрування (лекція)
- •Теорія фільтрування
- •Порівняння та вибір фільтрів
- •Контрольні запитання
- •1.5 Фільтрування (самостійне вивчення)
- •1. 6 Центрифугування
- •Порівняння, вибір та обслуговування центрифуг.
- •Розрахунок центрифуг
- •Контрольні запитання
- •1.6 Центрифугування (самостійне вивчення)
- •Запитання для самоконтролю
- •1. 7 Очищення газів (лекція)
- •Загальні відомості
- •Порівняння і вибір газоочисних апаратів
- •Контрольні запитання
- •1.7 Очистка газів (самостійне вивчення)
- •Запитання для самоконтролю
- •1.8 Перемішування (самостійне вивчення)
- •Запитання для самоконтролю
- •2.1 Основи теплопередачі
- •Тепловий баланс Рівняння теплового потоку
- •Визначення теплового навантаження при нагріванні і охолодженні без зміни агрегатного стану
- •Контрольні запитання
- •2.1 Основи теплопередачі
- •Рівняння теплопровідності
- •Рівняння передачі тепла конвекцією (тепловіддачі)
- •Рівняння тепла через стінку
- •Контрольні запитання
- •2.1 Основи теплопередачі (лекція)
- •Середній температурний напір
- •Втрата тепла в навколишнє середовище
- •Контрольні запитання
- •2.1 Основи теплопередачі (самостійне вивчення)
- •Запитання для самоконтролю
- •2.2 Нагрівання та охолодження (лекція)
- •Загальні відомості
- •Засоби нагрівання і охолодження Нагрівання парою
- •Контрольні запитання
- •2.2 Нагрівання та охолодження (лекція)
- •Нагрівання гарячими газами
- •Нагрівання електричним струмом
- •Охолодження
- •Порівняння та вибір теплообмінних апаратів
- •Контрольні запитання
- •2.2 Нагрівання та охолодження (самостійне вивчення)
- •Запитання для самоконтролю
- •2.3 Випарювання (лекція)
- •Загальні відомості
- •Засоби випарювання
- •Температура кипіння розчинів
- •Випарювання
- •Тепловий баланс випарного апарату
- •Прихід тепла.
- •Витрата тепла.
- •Визначення поверхні теплообмінника
- •Контрольні запитання
- •2.3 Випарювання (лекція)
- •Багатокорпусні випарні установки
- •Корисна різниця температур і ії розподілення за корпусами
- •Контрольні запитання
- •2.3 Випарювання (самостійне вивчення)
- •Ваговий та молярний склад
- •Матеріальний баланс процесів масообміну
- •Рівняння масопередачі
- •Контрольні запитання
- •Молекулярна дифузія
- •Конвективна дифузія
- •Масообмін з участю твердої фази
- •Середня рушійна сила
- •Контрольні запитання
- •3.2 Абсорбція (лекція)
- •Загальні відомості
- •Рівновага між фазами
- •Матеріальний баланс
- •Десорбція
- •Тепловий баланс абсорберу
- •Контрольні запитання
- •3.2 Абсорбція (самостійне вивчення)
- •Запитання для самоконтролю
- •3.3 Адсорбція (самостійне вивчення)
- •3.4 Екстракція
- •Матеріальний баланс
- •Устрій екстракторів
- •Контрольні запитання
- •3. 5 Ректифікація (лекція)
- •Загальні відомості
- •Матеріальний і тепловий баланс процесу ректифікації
- •Матеріальний баланс
- •Тепловий баланс
- •Контрольні запитання
- •3.5 Ректифікація (самостійне вивчення)
- •Статика сушіння
- •Властивості вологого газу (повітря)
- •Контрольні запитання
- •(Лекція)
- •Матеріальний баланс сушіння
- •Тепловий баланс сушіння
- •Схеми сушарок
- •Кінетика сушіння
- •Контрольні запитання
- •(Самостійне вивчення)
- •Запитання для самоконтролю
- •4.1 Подрібнення твердих матеріалів
- •Види подрібнення Контрольні запитання
- •4.2 Апарати для подрібнення твердих матеріалів (лекція)
- •Контрольні запитання
- •Література
Розділ суспензій та емульсій. Матеріальний баланс
Суспензії характеризуються ваговим співвідношенням рідкої та твердої фаз (Р:Т). Це співвідношення може бути виражене через вагову долю х твердої фази в суспензії:
Позначивши через ρс та ρтв густину суспензії та твердої фази, що міститься в ній, отримаємо наступне вираження об’ємної долі твердих часток в суспензії:
Густину ρс визначаємо, виходячи з того, що питомий об’єм суспензії дорівнює сумі об’ємів її складових її (твердої та рідкої фаз):
,
де ρр
– густина рідкої фази.
Вологий осад, що отримали в результаті розділення, також характеризується відношенням рідкої та твердої фаз:
,
де w
–
вагова доля рідкої фази в осаді.
Аналогічні залежності припустимі до емульсій, які складаються з двох рідких фаз Р1 та Р2 і відповідно характеризується відношенням
пем=Р1:Р2
Розглянемо матеріальний баланс розділення суспензій, як найбільш розповсюдженого процесу розділення рідких неоднорідних систем.
Gc – кількість суспензій, що розділяється (кг), х1 – вагова доля твердої фази в суспензії. В результаті розділення утворюється осад в кількості Gос, кг зі змістом твердої фази х2 та вологістю w = 1-х2 та рідина, кількість якої дорівнює Gр, кг.
Тоді рівняння матеріального балансу має наступний вигляд:
для всієї системи
Gс=Gос+GР (1)
для твердої фази
Gс x1=Gос x2 (2)
або
Gс x1=Gос (1- w) (3).
Сумісне вирішення рівнянь (1) та (3) визначають кількість вологого осаду та кількість рідкої фази.
Контрольні запитання
Що називають неоднорідною системою?
Яка фаза в неоднорідних системах є дисперсною, а яка дисперсійною?
Наведіть приклади неоднорідних систем.
Які існують методи розділення неоднорідних систем?
Що таке суспензія, емульсія, туман, піна?
Що виражає вагова доля твердої фази в суспензії?
Як розраховують об’ємну долю твердих часток в суспензії?
Як визначають густину суспензії?
Надайте матеріальний баланс розділення суспензій для всієї системи та для твердої фази.
1. 4 Відстоювання (лекція)
Мета: ознайомитися з відстоюванням та його стадіями; вивчити швидкість осадження та розрахунок відстійників.
План
Загальні відомості про відстоювання.
Схема процесу відстоювання.
Типи суспензії.
Швидкість осадження.
Розрахунок відстійників.
Загальні відомості
Процес осадження під дією сил тяжіння називається відстоювання.
Рис. Схема процесу відстоювання
1,2,3,4,5 – стадії відстоювання
І,ІІ,ІІІ,IV – зони системи
Відстоювання суспензій протікає в декілька стадій, які можна спостерігати, якщо перемішати розбавлену суспензію і помістити до скляного циліндру (рис.1.). Спочатку тверді частки рівномірно розподілені в рідині (рис.1), але через деякий час вони починають осаджуватись, на дно циліндру. Осаджується шар найбільш важких твердих часток (рис.2., зона IV). Над осадом утворюється шар, який називається зоною стиснутого осадження (зона ІІІ). Вище знаходиться перехідна зона, густина якої зменшується знизу догори за напрямком до зони вихідної суспензії (зона ІІ). Над зоною ІІ розташовано шар чистої або освітленої рідини (зона І). По мірі відстоювання зони І та ІІ збільшуються (рис.3 і 4) при чому одночасно відбувається ущільнення зони ІІІ. Відстоювання закінчується, коли зона ІІ зникає і завершується ущільнення згущеної суспензії, що відповідає повному розділенню її на осад і освітлену рідину (рис.5.).
Стан, при якому перехідна зона зникла, але ще не починається ущільнення згущеної суспензії (зони ІІ), носить назву критичної точки. При цьому розрізняють суспензії двох типів:
Суспензії, в яких швидкість осадження постійна до критичної точки і потім зменшується з ущільненням зони ІІІ.
Суспензії, в яких швидкість осадження зменшується з самого початку відстоювання, при чому не з’являється чіткої границі між освітленою рідиною і згущеною суспензією, тобто границі, що відповідає критичній точці.
В процесі безперервного відстоювання в апараті утворюються такі ж зони, що і при періодичному відстоюванні, але ці зони не змінюються по висоті.
