
- •Збірник лекцій з навчальної дисципліни «Тактика»
- •1. Мотопіхотна (танкова) рота в основних видах бою.
- •2. Тактика дій дрібних загонів незаконних збройних формувань.
- •1. Місце і роль взводу в обороні роти (батальйону), засоби посилення. Бойові завдання взводу в залежності від місця в бойовому порядку роти (батальйону).
- •2. Побудова оборони взводу. Інженерне обладнання опорного пункту.
- •Інженерне обладнання опорного пункту.
- •3. Ведення оборонного бою
- •1. Оборона взводу в місті, горах, лісі. Оборона в місті
- •Оборона в горах
- •Оборона в лісі
- •2. Особливості організації оборони вночі та взимку. Особливості оборони вночі
- •Оборона взимку
- •3. Дії взводу при блокуванні району, ізоляції угруповань незаконних збройних формувань.
- •Особливості організації бойових дій
- •Ведення бойових дій
- •Порядок дій заслону
- •Рубежі оточення для відділення, взводу і роти
- •Тактичне завдання для проведення групової вправи за темою № 21 «Механізований взвод в обороні вдень та вночі».
- •V. Виконати:
- •1. Місце і роль взводу в бойовому порядку роти (батальйону).
- •2. Бойовий порядок та бойові завдання взводу в наступі, засоби посилення.
- •3. Порядок та зміст роботи командира взводу після отримання завдання на наступ.
- •4. Ведення наступального бою.
- •1. Наступ взводу в місті, горах, лісі. Наступ в місті
- •Наступ в горах.
- •Наступ в лісі.
- •2. Особливості організації та ведення наступу взимку та вночі. Наступ взимку.
- •Наступ вночі.
- •3. Дії взводу щодо роззброєння і ліквідації угруповань незаконних збройних формувань.
- •Тактичне завдання
- •V. Виконати:
- •1. Місце та завдання взводу в похідному порядку роти (батальйону). Засоби посилення, побудова похідного порядку, завдання взводу, діючого в похідній охороні.
- •Засоби посилення
- •Побудова похідного порядку
- •Завдання взводу, діючого в гпз (головному дозорі), боковій (тильній) похідній заставі
- •2. Послідовність та зміст роботи командира взводу після отримання завдання на марш і дії в похідній охороні.
- •Управління та зв’язок на марші.
- •Дії взводу за сигналами оповіщення, при подоланні ділянок зараження, штучних та природних перешкод, при нальоті авіації противника.
- •Охорона колон на привалах (відпочинку)
- •Дії при потраплянні у засідку, при зустрічі з розвідкою, охороною та переважаючими силами противника
- •Тактичне завдання
- •Перелік питань для підготовки до контрольного заняття за 3 семестр
- •1. Мотопіхотний (танковий) батальйон, батальйонна тактична група в наступі. Сили і засоби посилення.
- •Мпб є основним бойовим підрозділом і може використовуватися для створення на його базі батальйонної тактичної групи. До складу батальйону входять: штаб і 6 рот: штабна, чотири мпр та мінометна.
- •Місце батальйону в бойовому порядку бригади
- •Засоби посилення та їх використання.
- •Бойовий порядок та бойові завдання в наступі
- •Бойові завдання батальйону в наступі
- •Ведення наступального бою
- •2. Мотопіхотний (танковий) батальйон, батальйонна тактична група в обороні. Сили і засоби посилення.
- •Місце та завдання батальйону в обороні бригади
- •Засоби посилення, бойовий порядок, бойові завдання в обороні.
- •Ведення оборонного бою батальйоном.
- •1. Організація інженерного забезпечення бою.
- •Завдання інженерного забезпечення
- •2. Порядок обладнання фортифікаційних споруджень та вогневих позицій.
- •Одиночні окопи, їх елементи та характеристики.
- •Споруди для ведення вогню
- •Споруди для спостереження
- •Споруди для захисту особового складу
- •Організація та черговість виконання робіт по інженерному обладнанню опорних пунктів
- •Улаштування і утримання інженерних загороджень
- •3. Засоби та порядок маскування вогневих позицій
- •1. Організація та призначення бригадної артилерійської групи омбр
- •Основні тактико-технічні характеристики гармат, мінометів і бойових машин
- •Види вогню та їх характеристика.
- •Вогневі можливості, бойовий порядок в наступі та в обороні.
- •Можливості штатної і приданої артилерії батальйону (роти) при виконанні вогневих завдань під час бою
- •Можливості протитанкових артилерійських підрозділів
- •Бойовий порядок артилерійських та мінометних підрозділів
- •Бойовий порядок протитанкових артилерійських підрозділів включає:
- •Порядок виклику, перенесення та припинення вогню.
- •Приклад розпорядження:
- •Цілевказання, виклик та коректування вогню
- •Коректування вогню.
- •1. Організація та призначення зенітного ракетно-артилерійського дивізіону омбр.
- •Зенітний ракетно-артилерійський дивізіон
- •Вогневі можливості підрозділів ппо
- •Бойовий порядок підрозділів ппо в наступі та в обороні.
- •1. Місце і роль роти в бойовому порядку батальйону та бригади; можливі засоби посилення та їх використання.
- •Можливі засоби посилення роти та їх використання
- •2. Бойовий порядок, система опорних пунктів та вогневих позицій; система вогню та інженерних загороджень.
- •Система вогню
- •Система інженерних загороджень.
- •3. Порядок роботи командира роти щодо організації оборони в різних умовах.
- •3. Ведення оборонного бою.
- •1. Можливості роти по знищенню живої сили противника. Визначення бойових можливостей підрозділів
- •Складові частини бойових можливостей
- •Визначення та показники вогневої потужності
- •Визначення та показники ударної сили
- •Визначення та показники маневрених можливостей
- •Можливості роти по знищенню живої сили противника
- •2. Можливості роти по боротьбі із бронеоб’єктами противника.
- •Умовні коефіцієнти бойової ефективності протитанкових засобів в обороні*
- •3. Маневрені можливості роти
- •Час на висування та розгортання підрозділів для переходу в атаку
- •Маневрені можливості роти в обороні
- •Оборона роти в горах
- •Оборона роти у лісі.
- •2. Особливості організації та ведення оборонного бою взимку та вночі. Особливості оборони взимку
- •Особливості оборони вночі
- •1. Мета та завдання світлового забезпечення; сили та засоби світлового забезпечення.
- •Мета та завдання світлового забезпечення
- •Сили та засоби світлового забезпечення в роті, батальйоні
- •2. Використання сил та засобів світлового забезпечення в обороні та у наступі.
- •Використання сил та засобів світлового забезпечення в обороні
- •3. Протидія засобам світлового забезпечення противника.
- •Умовні позначення
- •Тактичне завдання для проведення групової вправи за темою № 30 «Механізована рота в обороні поза зіткненням з противником».
- •1. Місце і роль роти в бойовому порядку батальйону та бригади; засоби посилення.
- •2. Бойовий порядок, бойові завдання роти в наступі та їх зміст.
- •Бойові завдання роти в наступі
- •3. Порядок і зміст роботи командира роти після отримання завдання на наступ.
- •4. Ведення наступального бою.
- •1. Можливості роти по знищенню живої сили противника. Визначення бойових можливостей підрозділів
- •Складові частини бойових можливостей
- •Визначення та показники вогневої потужності
- •Визначення та показники ударної сили
- •Визначення та показники маневрених можливостей
- •Можливості роти по знищенню живої сили противника
- •2. Можливості роти по знищенню бронеоб’єктів противника.
- •Умовні коефіцієнти бойової ефективності протитанкових засобів в наступі*
- •3. Методика розрахунку ударної сили роти та її маневрених можливостей. Визначення та показники ударної сили
- •Маневрені можливості роти в наступі
- •1. Характеристика водних перешкод, види переправ, способи форсування водних перешкод ротою та їх характеристика.
- •Види переправ
- •Способи форсування водних перешкод
- •2. Ділянка форсування та її елементи.
- •3. Послідовність та зміст роботи командира роти після отримання завдання на форсування водних перешкод.
- •4. Здійснення форсування влітку та взимку.
- •Вантажопідйомність льоду для переправи
- •Наступ в горах
- •Наступ в лісі
- •2. Особливості організації та ведення наступального бою взимку та вночі. Особливості наступу взимку
- •Особливості наступу вночі
- •1. Тактичний повітряний десант, його склад та завдання.
- •2. Райони, ділянки, рубежі, що призначаються при десантуванні, глибина та зміст завдання десанту. Райони, ділянки, рубежі, що призначаються при десантуванні
- •Бойовий порядок роти в тактичному повітряному десанті
- •Бойові завдання роти в тактичному повітряному десанті
- •3. Підготовка, десантування та дії роти в тилу противника.
- •Десантування роти
- •Ведення бою в тилу противника
- •Тактичне завдання
- •1. Місце та завдання роти в похідному порядку батальйону. Засоби посилення, побудова похідного порядку при діях в похідній охороні та у складі головних сил.
- •Завдання роти, діючої в головній, боковій (тильній) похідній заставі
- •Засоби посилення
- •Побудова похідного порядку
- •2. Послідовність та зміст роботи командира роти після отримання завдання на марш і дії в похідній охороні.
- •1. Характеристика зустрічного бою і умови його виникнення. Умови, що забезпечують досягнення перемоги у зустрічному бою. Маневр підрозділами у зустрічному бою.
- •Характерні риси зустрічного бою
- •Успіх у зустрічному бою досягається:
- •2. Місце, бойові завдання, засоби посилення і бойовий порядок роти у зустрічному бою.
- •Засоби посилення
- •3. Послідовність та зміст роботи командира роти щодо організації зустрічного бою.
- •4. Бій гпз та забезпечення розгортання головних сил батальйону при зустрічі з переважаючими силами противника. Дії роти у складі головних сил батальйону у зустрічному бою.
- •Тактичне завдання
- •Перелік питань
- •Теоретичні питання
- •Практичні питання
4. Здійснення форсування влітку та взимку.
До водної перешкоди рота висувається з максимальною швидкістю в готовності до форсування її з ходу. При підході до водної перешкоди командир роти уточнює взводам місце переправи, порядок ведення вогню під час форсування і завдання на протилежному березі.
Рота, діюча в головній похідній заставі, знищує противника, який прикриває підступи до водної перешкоди, захоплює переправи (мости, броди) і закріплюється на протилежному березі. Якщо переправи відсутні чи підірвані противником, то рота форсує водну перешкоду з ходу і розвиває наступ на протилежному березі. Якщо форсувати водну перешкоду з ходу не вдалося, головна похідна застава закріплюється на захопленому рубежі, вогнем усіх засобів придушує противника на протилежному березі та забезпечує її форсування головними силами.
Рота, що діє у складі батальйону в передовому загоні, не вступає в бій з противником, а на максимальній швидкості висувається до водної педешкоди і, використовуючи успіх головної похідної застави, долає водну перешкоду, оволодіває рубежем та утримує його до підходу головних сил.
Рота, що діє у складі батальйону в рейдовому загоні, як правило, долає водну перешкоду на шляху висування до вказаного об'єкту по захоплених головною похідною заставою мостах, бродах, на плаваючих бойових машинах і переправочно-десантних засобах.
Артилерія, частина танків, ПТРК і гранатомети з виходом до водної перешкоди займають вогневі позиції, уражають противника та підтримують форсування і бій підрозділів на протилежному березі.
Механізовані підрозділи, використовуючи результати вогню, під прикриттям аерозолів (димів) на плаваючих бойових машинах долають водну перешкоду, знищують противника своїм вогнем на плаву, завершають його розгром на протилежному березі і розвивають наступ у глибину.
Початком форсування (“Ч”) вважається момент відплиття підрозділів першого ешелону від свого берега, а закінченням — вихід на протилежний берег усіх сил і засобів роти.
Підрозділи, які не мають штатних плаваючих засобів і переправляються на протилежний берег водної перешкоди на самохідних переправочно-десантних засобах першим рейсом, посадку особового складу (завантаження бойової техніки) здійснюють в укритих місцях.
Особовий склад (бойова техніка) наступних рейсів здійснює посадку (завантаження) на переправочні засоби на водній перешкоді біля свого берега.
Танкові підрозділи під час форсування водної перешкоди використовують броди, мости, пороми чи переправляються під водою. Розрахунки показують і досвід навчань підтверджує, що водну перешкоду завширшки 250-300 м можуть успішно подолати: танкова рота – на одній переправі ГСП (ПММ) за 50-60 хв., а під водою чи бродом — за 8-10 хв., танковий батальйон — на двох переправах ГСП (ПММ) та одній переправі ГПТ — за 80-90 хв., а на одній переправі під водою чи бродом танки, переправляються за 20-25 хв.
Переправа танків під водою в основному проводиться після заволодіння механізованими підрозділами протилежним берегом і ретельного розвідування водної перешкоди, на ділянках з пологими входами і виходами, з рівним дном і твердим або піщаним ґрунтом, з глибинами, які не перевищують 5 м, і зі швидкістю течії до 1,5 м/с. Ширина траси на переправі повинна бути не менше 25 м при ширині перешкоди до 200 м і не менше 40 м при ширині перешкоди більше 200 м.
Подолавши водну перешкоду, танкові підрозділи стрімко виходять на свої напрямки і, використовуючи результати вогню артилерії, не затримуючись, разом з іншими підрозділами знищують противника, що обороняється, і розвивають наступ в глибину.
Придані роті артилерійський та зенітний підрозділи, а також мінометна (артилерійська) батарея, протитанковий і гранатометний підрозділи, як правило, переправляються на плаваючих машинах і переправочно-десантних засобах з таким розрахунком, щоб забезпечувалася безперервність підтримки та прикриття наступу роти на протилежному березі. Оскільки противник буде намагатися контратакувати механізовані підрозділи, в першу чергу за ними переправляються протитанкові засоби, танки та самохідна артилерія.
Підрозділи інженерних військ ведуть інженерну розвідку водної перешкоди, обладнують, маскують і утримують переправи та шляхи підходу до них, проробляють проходи в інженерних загородженнях на берегах та у воді, організовують і несуть комендантську службу на обладнаних ними переправах.
Автомобілі механізованих підрозділів, а також підрозділи технічного забезпечення та тилу батальйону, переправляються на переправочно-десантних засобах, поромах і по мостах за артилерійськими та зенітними підрозділами.
Переправлення поранених і хворих на свій берег здійснюється переправочно-десантними засобами, які повертаються після висаджування підрозділів, а за необхідності і спеціально виділеними для цього переправочними засобами.
Рота, що діє у складі головних сил батальйону (бригади, полку), використовуючи успіх передового загону (авангарду) і тактичного повітряного десанту, по захоплених ними переправах чи на переправочно-десантних засобах (механізовані підрозділи, крім того, на бойових машинах піхоти, бронетранспортерах, а танки — під водою) безупинно у міру підходу до водної перешкоди форсує її, з ходу атакує противника, розширює плацдарм, стрімко розвиває наступ у глибину та у взаємодії з іншими підрозділами батальйону знищує противника.
Рота, що виконує бойове завдання на ділянці, де передовий загін (авангард) не діє, форсує водну перешкоду з ходу, як правило, після вогневої підготовки форсування та атаки при підтримці вогню танків та інших засобів, виділених для стрільби прямою наводкою зі свого берега.
В умовах, коли форсування водної перешкоди здійснюється з розгортанням головних сил безпосередньо біля водної перешкоди, рота, діюча у складі першого ешелону батальйону, посадку на бойові машини піхоти (бронетранспортери), на самохідні переправочно-десантні засоби проводить в укритих місцях і висувається до водної перешкоди під час вогневої підготовки форсування та атаки. При такій організації форсування командир роти має можливість більш точно вивчити характер ріки, оборону противника на протилежному березі і організувати бій безпосередньо на місцевості.
Сигнал про початок висування подає командир батальйону, виходячи з часу початку форсування (“Ч”) та часу, необхідного для подолання відстані від місця посадки до урізу води. Підрозділи першого рейсу стрімко висуваються до водної перешкоди і у вставлений час при підтримці вогню артилерії та інших вогневих засобів форсують її та безупинно розвивають наступ в глибину оборони противника.
Підрозділи другого ешелону батальйону (резерву) долають водну перешкоду за підрозділами першого ешелону в готовності до вводу в бій.
Контратаки переважаючих сил противника рота відбиває, як правило, всіма силами при підтримці вогню артилерії та інших вогневих засобів.
Управління ротою в ході форсування здійснюється по радіо з командно-спостережного пункту, який, як правило, розміщується біля урізу води і переміщується на протилежний берег за першим рейсом підрозділів. КСП батальйону розташовується в 100-200 м від берега річки, поблизу від нього знаходяться КСП приданої танкової (механізованої) роти і підтримуючого артилерійського дивізіону. Переправляється командир батальйону на протилежний берег за підрозділами першого ешелону.
Форсування мілководних рік, як правило, здійснюється вбрід після ретельної їх розвідки. Признаками бродів є дороги, стежки або колії, які закінчуються на одному березі і продовжуються на другому, мілкий бриз на поверхні води, характерний для річних мілин, перепади води, які вказують на перехід від мілких місць до глибоких. Частіше всього броди знаходяться на поширених прямих ділянках течії ріки з дуже пологими берегами.
При розвідці броду визначаються підходи і виходи, наявність перешкод, мінно-вибухових загороджень на підходах, берегах і у воді, глибина, ширина і довжина броду, швидкість течії ріки, грунт дна і стан берегів, умови маскувань і переправи, наявність місцевих матеріалів для обладнання броду, наявність укриття для особового складу і техніки.
Після розвідки і прийняття рішення командиром на форсування водної перешкоди вбрід рота приступає до обладнання броду. З цією метою осуваються загородження і перешкоди, які заважають руху; окремі глибокі місця (ями, вибоїни) закидаються каміннями і мішками з піском; позначаються межі броду гілками і вказівниками, а в нічний час, крім того, ліхтарями або спеціальними знаками, що світяться в сторону вихідного берега; укріплюється дно з слабим ґрунтом накидом каміння.
Автомобілі переправляються вбрід на малих швидкостях, не переключаючи передачі і не змінюючи напрямку руху. Напрямок руху колісних машин по броду проводиться під кутом до течії річки з відхиленням в сторону, щоб уникнути при переправі заливання водою радіаторів.
У зимових умовах форсування водних перешкод може здійснюватися по льодових переправах. При достатній товщині льоду форсування водних перешкод мало чим відрізняється від звичайного наступу. Якщо товщина льоду не дозволяє танкам, бойовим машинам піхоти (бронетранспортерам) та іншій важкій військовій техніці подолати водну перешкоду по льоду, то спочатку її форсують механізовані підрозділи в пішому порядку або на лижах. Озброєння і військова техніка переправляються на протилежний берег після посилення льоду або по поромних, десантних переправах, обладнаних у майнах, а також по захоплених мостах. Танки, крім того, за сприятливих умов можуть долати водну перешкоду по глибоких бродах, а іноді і під водою.
Рота при переправі по льоду повинна дотримуватись встановленого порядку руху, витримувати дистанції і дотримуватись вказаної швидкості руху. В тих випадках, коли лід пошкоджений, ріка долається на переправочних засобах.