Оборона в горах

Гірська місцевість чинить двоякий вплив на дії військ, що обороняються. Різка пересіченість місцевості з великою кількістю природних перешкод сприяє створенню стійкої оборони не дуже великими силами, тому що противник в цих умовах змушений вести наступ в основному вздовж долин, доріг та гірських хребтів. Основними об’єктами дій військ є висоти, які контролюють гірські перевали та проходи. Темп наступу противника, в порівнянні із звичайними умовами зменшується, підтримка взаємодії між підрозділами, які наступають, затруднюється. Виходячи з цього, найбільш міцна, ешелонована вглиб оборона створюється на ділянках місцевості, які перехоплюють напрямки, доступні для наступу противника – дорожні вузли на пануючих висотах, перевалах. Важкодоступні напрямки прикриваються окремими ротними та взводними ОП.

Негативний вплив гір на організацію оборони полягає в тому, що велика кількість мертвих просторів, глибоких та потайних підступів погіршує спостереження, надає можливість противнику непомітно підійти до ПКО і раптово атакувати його. Наявність значних проміжків між ОП полегшує противнику, що наступає, їх обхід та охоплення.

Обмежена кількість доріг, можливість обвалів, а також створення завалів на дорогах затруднює проведення маневру силами та засобами для обох сторін.

В гірській місцевості нерівномірно розподіляється дія уражаючих факторів ядерного вибуху (ударна хвиля, РЗМ). Кам’янистий і скельний грунт затруднює виконання інженерних робіт, можливі лавини, обвали та затоплення, потребують передбачення їх при організації оброни. Гори мають екрануючу дію радіохвиль, на що потрібно звертати увагу при організації зв’язку.

Механізовані підрозділи в горах, як правило, обороняються на більш широкому, ніж у звичайних умовах, фронті, перехоплюючи напрямки, які доступні для дій противника, на узгір’ях, перевалах, відрогах гір, а в широкій гірській долині – як у звичайних умовах.

Оборона будується шляхом створення ротних та окремих взводних ОП з метою утримання домінуючих висот, перевалів, дорожніх вузлів та інших важливих ділянок місцевості. Опорні пункти створюються таким чином, щоб забезпечувалась їхня кругова оборона.

Взвод може обороняти ОП у відриві від інших взводів роти. Позиції відділення вибираються у місцях, які виключають можливість обвалів, зсувів та затоплень з таким розрахунком, щоб забезпечувалось ураження противника багатоярусним фланговим, перехресним та кинджальним вогнем, виключалась наявність мертвих просторів.

Вогневі засоби розташовуються ярусами, система вогню відділень при цьому створюється таким чином, щоб вони знаходились у постійному вогневому зв’язку між собою, забезпечували кругову оборону і можливість зосередження вогню основних засобів на напрямку, якому погрожують, у стислі строки. Для оборони перевалів, важливих вузлів доріг, переправ ВП вибираються з таким розрахунком, щоб забезпечувалось ведення вогню на граничній відстані і потайне їх розташування. Частина вогневих засобів розташовується на зворотних схилах висот для знищення противника, який прорвався, вогнем впритул.

Під час організації оборони в горах командир взводу, крім вирішення звичайних питань, зобов’язаний:

• ретельно вивчити підступи до ОП з фронту, тилу і флангів;

• організувати прикриття їх перехресним вогнем і спостереження за ними;

• врахувати мертві простори поблизу ОП і підготувати по них вогонь;

• створити на позиціях збільшений запас ракет та боєприпасів, особливо гранат;

• передбачити засоби щодо протидії обходам противника і його просочування між позиціями відділень або на стиках з сусідами.

Готуючи фортифікаційні спорудження в кам’янистих та скельних грунтах, використовуються каміння та мішки з піском і землею. Окопи, укриття та інші споруди обладнуються так, щоб виключити затікання в них вогнесумішей та води. Перед позиціями крім звичайних загороджень готуються обвали та обсипи, дороги та стежки готуються до руйнування.

Атака відбивається всіма вогневими засобами , з широким застосуванням гранат. Танки знищуються з верхніх ярусів в місцях, що обмежують їх маневр (на підйомах, серпантинах).

Під час обходу противником ОП підрозділ переходить до кругової оборони і уражає його вогнем у фланг і тил.