
- •Збірник лекцій з навчальної дисципліни «Тактика»
- •1. Мотопіхотна (танкова) рота в основних видах бою.
- •2. Тактика дій дрібних загонів незаконних збройних формувань.
- •1. Місце і роль взводу в обороні роти (батальйону), засоби посилення. Бойові завдання взводу в залежності від місця в бойовому порядку роти (батальйону).
- •2. Побудова оборони взводу. Інженерне обладнання опорного пункту.
- •Інженерне обладнання опорного пункту.
- •3. Ведення оборонного бою
- •1. Оборона взводу в місті, горах, лісі. Оборона в місті
- •Оборона в горах
- •Оборона в лісі
- •2. Особливості організації оборони вночі та взимку. Особливості оборони вночі
- •Оборона взимку
- •3. Дії взводу при блокуванні району, ізоляції угруповань незаконних збройних формувань.
- •Особливості організації бойових дій
- •Ведення бойових дій
- •Порядок дій заслону
- •Рубежі оточення для відділення, взводу і роти
- •Тактичне завдання для проведення групової вправи за темою № 21 «Механізований взвод в обороні вдень та вночі».
- •V. Виконати:
- •1. Місце і роль взводу в бойовому порядку роти (батальйону).
- •2. Бойовий порядок та бойові завдання взводу в наступі, засоби посилення.
- •3. Порядок та зміст роботи командира взводу після отримання завдання на наступ.
- •4. Ведення наступального бою.
- •1. Наступ взводу в місті, горах, лісі. Наступ в місті
- •Наступ в горах.
- •Наступ в лісі.
- •2. Особливості організації та ведення наступу взимку та вночі. Наступ взимку.
- •Наступ вночі.
- •3. Дії взводу щодо роззброєння і ліквідації угруповань незаконних збройних формувань.
- •Тактичне завдання
- •V. Виконати:
- •1. Місце та завдання взводу в похідному порядку роти (батальйону). Засоби посилення, побудова похідного порядку, завдання взводу, діючого в похідній охороні.
- •Засоби посилення
- •Побудова похідного порядку
- •Завдання взводу, діючого в гпз (головному дозорі), боковій (тильній) похідній заставі
- •2. Послідовність та зміст роботи командира взводу після отримання завдання на марш і дії в похідній охороні.
- •Управління та зв’язок на марші.
- •Дії взводу за сигналами оповіщення, при подоланні ділянок зараження, штучних та природних перешкод, при нальоті авіації противника.
- •Охорона колон на привалах (відпочинку)
- •Дії при потраплянні у засідку, при зустрічі з розвідкою, охороною та переважаючими силами противника
- •Тактичне завдання
- •Перелік питань для підготовки до контрольного заняття за 3 семестр
- •1. Мотопіхотний (танковий) батальйон, батальйонна тактична група в наступі. Сили і засоби посилення.
- •Мпб є основним бойовим підрозділом і може використовуватися для створення на його базі батальйонної тактичної групи. До складу батальйону входять: штаб і 6 рот: штабна, чотири мпр та мінометна.
- •Місце батальйону в бойовому порядку бригади
- •Засоби посилення та їх використання.
- •Бойовий порядок та бойові завдання в наступі
- •Бойові завдання батальйону в наступі
- •Ведення наступального бою
- •2. Мотопіхотний (танковий) батальйон, батальйонна тактична група в обороні. Сили і засоби посилення.
- •Місце та завдання батальйону в обороні бригади
- •Засоби посилення, бойовий порядок, бойові завдання в обороні.
- •Ведення оборонного бою батальйоном.
- •1. Організація інженерного забезпечення бою.
- •Завдання інженерного забезпечення
- •2. Порядок обладнання фортифікаційних споруджень та вогневих позицій.
- •Одиночні окопи, їх елементи та характеристики.
- •Споруди для ведення вогню
- •Споруди для спостереження
- •Споруди для захисту особового складу
- •Організація та черговість виконання робіт по інженерному обладнанню опорних пунктів
- •Улаштування і утримання інженерних загороджень
- •3. Засоби та порядок маскування вогневих позицій
- •1. Організація та призначення бригадної артилерійської групи омбр
- •Основні тактико-технічні характеристики гармат, мінометів і бойових машин
- •Види вогню та їх характеристика.
- •Вогневі можливості, бойовий порядок в наступі та в обороні.
- •Можливості штатної і приданої артилерії батальйону (роти) при виконанні вогневих завдань під час бою
- •Можливості протитанкових артилерійських підрозділів
- •Бойовий порядок артилерійських та мінометних підрозділів
- •Бойовий порядок протитанкових артилерійських підрозділів включає:
- •Порядок виклику, перенесення та припинення вогню.
- •Приклад розпорядження:
- •Цілевказання, виклик та коректування вогню
- •Коректування вогню.
- •1. Організація та призначення зенітного ракетно-артилерійського дивізіону омбр.
- •Зенітний ракетно-артилерійський дивізіон
- •Вогневі можливості підрозділів ппо
- •Бойовий порядок підрозділів ппо в наступі та в обороні.
- •1. Місце і роль роти в бойовому порядку батальйону та бригади; можливі засоби посилення та їх використання.
- •Можливі засоби посилення роти та їх використання
- •2. Бойовий порядок, система опорних пунктів та вогневих позицій; система вогню та інженерних загороджень.
- •Система вогню
- •Система інженерних загороджень.
- •3. Порядок роботи командира роти щодо організації оборони в різних умовах.
- •3. Ведення оборонного бою.
- •1. Можливості роти по знищенню живої сили противника. Визначення бойових можливостей підрозділів
- •Складові частини бойових можливостей
- •Визначення та показники вогневої потужності
- •Визначення та показники ударної сили
- •Визначення та показники маневрених можливостей
- •Можливості роти по знищенню живої сили противника
- •2. Можливості роти по боротьбі із бронеоб’єктами противника.
- •Умовні коефіцієнти бойової ефективності протитанкових засобів в обороні*
- •3. Маневрені можливості роти
- •Час на висування та розгортання підрозділів для переходу в атаку
- •Маневрені можливості роти в обороні
- •Оборона роти в горах
- •Оборона роти у лісі.
- •2. Особливості організації та ведення оборонного бою взимку та вночі. Особливості оборони взимку
- •Особливості оборони вночі
- •1. Мета та завдання світлового забезпечення; сили та засоби світлового забезпечення.
- •Мета та завдання світлового забезпечення
- •Сили та засоби світлового забезпечення в роті, батальйоні
- •2. Використання сил та засобів світлового забезпечення в обороні та у наступі.
- •Використання сил та засобів світлового забезпечення в обороні
- •3. Протидія засобам світлового забезпечення противника.
- •Умовні позначення
- •Тактичне завдання для проведення групової вправи за темою № 30 «Механізована рота в обороні поза зіткненням з противником».
- •1. Місце і роль роти в бойовому порядку батальйону та бригади; засоби посилення.
- •2. Бойовий порядок, бойові завдання роти в наступі та їх зміст.
- •Бойові завдання роти в наступі
- •3. Порядок і зміст роботи командира роти після отримання завдання на наступ.
- •4. Ведення наступального бою.
- •1. Можливості роти по знищенню живої сили противника. Визначення бойових можливостей підрозділів
- •Складові частини бойових можливостей
- •Визначення та показники вогневої потужності
- •Визначення та показники ударної сили
- •Визначення та показники маневрених можливостей
- •Можливості роти по знищенню живої сили противника
- •2. Можливості роти по знищенню бронеоб’єктів противника.
- •Умовні коефіцієнти бойової ефективності протитанкових засобів в наступі*
- •3. Методика розрахунку ударної сили роти та її маневрених можливостей. Визначення та показники ударної сили
- •Маневрені можливості роти в наступі
- •1. Характеристика водних перешкод, види переправ, способи форсування водних перешкод ротою та їх характеристика.
- •Види переправ
- •Способи форсування водних перешкод
- •2. Ділянка форсування та її елементи.
- •3. Послідовність та зміст роботи командира роти після отримання завдання на форсування водних перешкод.
- •4. Здійснення форсування влітку та взимку.
- •Вантажопідйомність льоду для переправи
- •Наступ в горах
- •Наступ в лісі
- •2. Особливості організації та ведення наступального бою взимку та вночі. Особливості наступу взимку
- •Особливості наступу вночі
- •1. Тактичний повітряний десант, його склад та завдання.
- •2. Райони, ділянки, рубежі, що призначаються при десантуванні, глибина та зміст завдання десанту. Райони, ділянки, рубежі, що призначаються при десантуванні
- •Бойовий порядок роти в тактичному повітряному десанті
- •Бойові завдання роти в тактичному повітряному десанті
- •3. Підготовка, десантування та дії роти в тилу противника.
- •Десантування роти
- •Ведення бою в тилу противника
- •Тактичне завдання
- •1. Місце та завдання роти в похідному порядку батальйону. Засоби посилення, побудова похідного порядку при діях в похідній охороні та у складі головних сил.
- •Завдання роти, діючої в головній, боковій (тильній) похідній заставі
- •Засоби посилення
- •Побудова похідного порядку
- •2. Послідовність та зміст роботи командира роти після отримання завдання на марш і дії в похідній охороні.
- •1. Характеристика зустрічного бою і умови його виникнення. Умови, що забезпечують досягнення перемоги у зустрічному бою. Маневр підрозділами у зустрічному бою.
- •Характерні риси зустрічного бою
- •Успіх у зустрічному бою досягається:
- •2. Місце, бойові завдання, засоби посилення і бойовий порядок роти у зустрічному бою.
- •Засоби посилення
- •3. Послідовність та зміст роботи командира роти щодо організації зустрічного бою.
- •4. Бій гпз та забезпечення розгортання головних сил батальйону при зустрічі з переважаючими силами противника. Дії роти у складі головних сил батальйону у зустрічному бою.
- •Тактичне завдання
- •Перелік питань
- •Теоретичні питання
- •Практичні питання
Основні тактико-технічні характеристики гармат, мінометів і бойових машин
Характеристики |
Причіпні гармати |
Самохідні гармати |
Міномети |
Бойова машина |
|||
122-мм Д-30 |
152-мм Д-20 |
122-мм 2С1 "Гвоздика" |
152-мм 2СЗ "Акація" |
82-мм БМ-37 |
120-мм 2С12 |
БМ-21 9К51 "Град" |
|
Дмах пострілу, км |
15,3 |
17,4 |
15,2 |
17,3 |
3,04 |
7,1 |
20,4 |
Д прямого постр., м |
780 |
920 |
780 |
920 |
- |
- |
- |
Швидкострільність, постр/хв. |
6-8 |
5-6 |
4-6 |
3 |
15 |
10 |
40 |
Боєкомплект, од. |
80 |
60 |
80 |
60 |
120 |
80 |
120 |
Висновок: Бригадна артилерійська група – потужний вогневий засіб для артилерійської підтримки бою механізованих і танкових підрозділів бригади.
2. Основи бойового застосування артилерійських (мінометних) підрозділів в наступі та в обороні. Види вогню та їх характеристика. Вогневі можливості, бойовий порядок в наступі та в обороні. Порядок виклику, перенесення та припинення вогню
Основи бойового застосування артилерійських (мінометних) підрозділів в наступі та в обороні.
Основним засобом вогневого ураження противника в бою механізованих (танкових) частин і підрозділів є артилерійські підрозділи.
Вирішуючи ті чи інші завдання, артилерійські (мінометні) підрозділи можуть діяти в складі артилерійської групи, придаватися бригаді (полку), батальйону або призначатися для їх підтримки. Батарея звичайно діє в складі дивізіону, може придаватися батальйону (роті) або призначатися для їх підтримки.
Приданий артилерійський підрозділ (дивізіон, батарея) поступає в підпорядкування загальновійськового командира та виконує поставлені йому завдання. При необхідності він може залучатися до виконання завдань за рішенням старшого командира.
Підтримуючий артилерійський підрозділ (дивізіон, батарея, взвод), залишаючись у підпорядкуванні старшого артилерійського командира (начальника), на окремих етапах бою виконує завдання щодо вогневого ураження противника, поставлені командиром загальновійськового підрозділу, який він підтримує. В ході розвитку наступу дивізіон, що підтримує в повному складі або по-батарейно може придаватися батальйону, тобто пере призначатися командиру батальйону.
Мінометний підрозділ, що входить до складу батальйону, виконує вогневі завдання, залишаючись у безпосередньому підпорядкуванні командира батальйону, або придається одній із рот.
Види вогню та їх характеристика.
Для виконання поставлених завдань артилерійські (мінометні) підрозділи можуть застосовувати наступні види вогню: вогонь по окремій цілі (ВОЦ); зосереджений вогонь (ЗВ); послідовне зосередження вогню (ПЗВ); рухомий (нерухомий) загороджувальний вогонь (РЗВ, НЗВ); вогневий вал (ВгВ); масований вогонь (МВ).
Батарея:
- вогонь по окремій цілі (ВОЦ);
- нерухомий загороджувальний вогонь (НЗВ);
- рухомий загороджувальний вогонь (РЗВ);
Крім того, батарея в складі дивізіону може залучатися до ведення зосередженого вогню, послідовного зосередження вогню і вогневого валу.
Дивізіон:
- зосереджений вогонь;
- послідовне зосередження вогню;
- вогневий вал;
- загороджувальний вогонь.
Крім того дивізіон може залучатися до участі в веденні масованого вогню за планом старшого командира.
Вогонь по окремій цілі – вогонь батареї, взводу, або гармати (міномету, бойової машини, установки ПТКР), який ведеться самостійно з закритої вогневої позиції або прямою наводкою, в тому числі і боєприпасами високої точності з метою знищення, подавлення або руйнування цілі.
Зосереджений
вогонь – вогонь,
який ведеться одночасно кількома
батареями або дивізіонами по одній цілі
або групі цілей, які знаходяться на
обмеженій площі
для
їх подавлення або знищення. Ділянкам
зосередженого вогню надають номери.
Ділянки зосередженого вогню намічаються
заздалегідь і можуть бути переправами,
тіснинами і вузлами доріг на шляхах
можливого висування противника.
Загороджувальний вогонь полягає в створенні вогневої завіси з метою відбиття атак і контратак танків і піхоти противника, утримання і закріплення захоплених рубежів в глибині його оборони, забезпечення флангів і стиків, недопущення відходу противника. Загороджувальний вогонь ведеться на одному або декількох рубежах. Ці рубежі повинні спостерігатися з наземних спостережних пунктів або з позицій радіолокаційних станцій.
Нерухомий
загороджувальний вогонь призначається
для відбиття атак та контратак піхоти
і танків противника на наміченому
рубежі. Ширину ділянки загороджувального
вогню призначають з розрахунку 50
м
на одну гармату (міномет), тобто для
батареї – 300
м,
для дивізіону – 900
м.
Кожному дивізіону призначають два-три
рубежі загороджувального вогню.
Дивізіонний рубіж ділиться на батарейні.
Відстань між рубежами НЗВ може бути
400-600
м.
З метою безпеки
віддалення
найближчого рубежу від своїх військ
повинно бути не менш 200-400
м.
Рубежі загороджувального вогню позначаються прописними буквами (А, Б тощо). Для виклику вогню по цих рубежах встановлюють умовні слова по назвах дерев ("Акація", "Бук" тощо).
Рухомий
загороджувальний вогонь
застосовують для відбиття атаки
(контратаки) танків, БМП, БТР противника,
його готують на декількох рубежах,
розташованих на шляху їх руху. Перший
(дальній) рубіж РЗВ призначають на
рубежі, де очікується розгортання
противник в бойовий порядок (на віддалі
1-2
км
від переднього краю). Відстань між
рубежами РЗВ 400-600
м,
а віддаль до ближнього рубежу РЗВ від
своїх військ 300-400
м. Рубежам
присвоюють найменування за назвами
хижих звірів, наприклад: "Вовк",
"Тигр"
тощо, а кожному рубежу, починаючи з
дальнього, свій порядковий номер,
наприклад: "Тигр-1", "Тигр-2"
тощо.
Під час ведення одинарного РЗВ вогонь починають у момент підходу головних танків, БМП, БТР, до першого рубежу і ведуть його до виходу їх основної маси із зони розривів, після чого вогонь переносять на наступний рубіж.
Послідовне
зосередження вогню застосовується
під час вогневої підтримки атаки.
Послідовне зосередження вогню заключається
в послідовному подавлені зосередженим
вогнем артилерії живої сили і вогневих
засобів противника на окремих ділянках
і в опорних пунктах, перед фронтом і на
флангах військ, що наступають.
Вибрані цілі (ділянки) об’єднують по рубежах таким чином, щоб для переносу вогню на наступний рубіж артилерія могла провести вогневий наліт протягом не менше ніж 5 хвилин. При швидкості руху військ, що атакують, 4-6 км/год відстань між рубежами може бути 300-500 м. При більшій швидкості відстань між рубежами ПЗВ доцільно призначати через 400-800 м.
Вогонь по ділянках ПЗВ відкривають по сигналу командира батальйону (бригади, полку) при підході батальйонів, що наступають, на 800-1000 метрів до ділянки вогню і закінчують за його ж сигналом при виході танків і механізованих підрозділів на безпечне віддалення від розриву своїх снарядів.
Дивізіон в складі трьох батарей може вести одночасно вогонь по трьох ділянках, розміщених на одному рубежі ПЗВ.
Вогневий вал – це суцільна вогнева завіса, яка створюється на одному, або одночасно на двох рубежах перед фронтом своїх військ, що атакують, і яка послідовно переноситься в глибину по мірі їх просування. Вогневий вал може бути одинарним та подвійним. Вогнева підтримка наступу вогневим валом здійснюється, коли в обороні противника є траншеї або його оборона недостатньо розвідана і неможливо точно визначити положення опорних пунктів. Вогнева підтримка методом вогневого валу проводиться на глибину до 4 км.
Основним рубежам вогневого валу надають номери, починаючи з ближнього, і умовні найменування за назвами хижих звірів, наприклад "Барс" (перший основний рубіж), "Лисиця" (другий основний рубіж) тощо. Проміжні рубежі нумерують окремо від основних, починаючи з ближнього, та іменують: 1-й проміжний, 2-й проміжний тощо.
На рубежі вогневого валу дивізіону призначають одну ділянку. Дивізіонні ділянки на основних рубежах нумерують тризначними номерами, перша цифра яких значить номер основного рубежу, а друга і третя номер ділянки на рубежі (справа наліво). Дивізіонну ділянку вогневого валу ділять на батарейні ділянки. Ширину ділянки призначають з розрахунку 25 м на одну гармату. Виходячи з цього ширина ділянки батареї рівна 150 м, дивізіонної - 450 м.
Масований вогонь – одночасне ведення вогню всіх артилерійських підрозділів загальновійськового з єднання або більшою її частиною по важливому об’єкту (угрупуванню) противника з метою нанесення йому у короткій термін найбільшого ураження. Визначається назвами планет сонячної системи (“Уран,” Сатурн”, ”Юпітер”).