- •Збірник лекцій з навчальної дисципліни «Тактика»
- •1. Мотопіхотна (танкова) рота в основних видах бою.
- •2. Тактика дій дрібних загонів незаконних збройних формувань.
- •1. Місце і роль взводу в обороні роти (батальйону), засоби посилення. Бойові завдання взводу в залежності від місця в бойовому порядку роти (батальйону).
- •2. Побудова оборони взводу. Інженерне обладнання опорного пункту.
- •Інженерне обладнання опорного пункту.
- •3. Ведення оборонного бою
- •1. Оборона взводу в місті, горах, лісі. Оборона в місті
- •Оборона в горах
- •Оборона в лісі
- •2. Особливості організації оборони вночі та взимку. Особливості оборони вночі
- •Оборона взимку
- •3. Дії взводу при блокуванні району, ізоляції угруповань незаконних збройних формувань.
- •Особливості організації бойових дій
- •Ведення бойових дій
- •Порядок дій заслону
- •Рубежі оточення для відділення, взводу і роти
- •Тактичне завдання для проведення групової вправи за темою № 21 «Механізований взвод в обороні вдень та вночі».
- •V. Виконати:
- •1. Місце і роль взводу в бойовому порядку роти (батальйону).
- •2. Бойовий порядок та бойові завдання взводу в наступі, засоби посилення.
- •3. Порядок та зміст роботи командира взводу після отримання завдання на наступ.
- •4. Ведення наступального бою.
- •1. Наступ взводу в місті, горах, лісі. Наступ в місті
- •Наступ в горах.
- •Наступ в лісі.
- •2. Особливості організації та ведення наступу взимку та вночі. Наступ взимку.
- •Наступ вночі.
- •3. Дії взводу щодо роззброєння і ліквідації угруповань незаконних збройних формувань.
- •Тактичне завдання
- •V. Виконати:
- •1. Місце та завдання взводу в похідному порядку роти (батальйону). Засоби посилення, побудова похідного порядку, завдання взводу, діючого в похідній охороні.
- •Засоби посилення
- •Побудова похідного порядку
- •Завдання взводу, діючого в гпз (головному дозорі), боковій (тильній) похідній заставі
- •2. Послідовність та зміст роботи командира взводу після отримання завдання на марш і дії в похідній охороні.
- •Управління та зв’язок на марші.
- •Дії взводу за сигналами оповіщення, при подоланні ділянок зараження, штучних та природних перешкод, при нальоті авіації противника.
- •Охорона колон на привалах (відпочинку)
- •Дії при потраплянні у засідку, при зустрічі з розвідкою, охороною та переважаючими силами противника
- •Тактичне завдання
- •Перелік питань для підготовки до контрольного заняття за 3 семестр
- •1. Мотопіхотний (танковий) батальйон, батальйонна тактична група в наступі. Сили і засоби посилення.
- •Мпб є основним бойовим підрозділом і може використовуватися для створення на його базі батальйонної тактичної групи. До складу батальйону входять: штаб і 6 рот: штабна, чотири мпр та мінометна.
- •Місце батальйону в бойовому порядку бригади
- •Засоби посилення та їх використання.
- •Бойовий порядок та бойові завдання в наступі
- •Бойові завдання батальйону в наступі
- •Ведення наступального бою
- •2. Мотопіхотний (танковий) батальйон, батальйонна тактична група в обороні. Сили і засоби посилення.
- •Місце та завдання батальйону в обороні бригади
- •Засоби посилення, бойовий порядок, бойові завдання в обороні.
- •Ведення оборонного бою батальйоном.
- •1. Організація інженерного забезпечення бою.
- •Завдання інженерного забезпечення
- •2. Порядок обладнання фортифікаційних споруджень та вогневих позицій.
- •Одиночні окопи, їх елементи та характеристики.
- •Споруди для ведення вогню
- •Споруди для спостереження
- •Споруди для захисту особового складу
- •Організація та черговість виконання робіт по інженерному обладнанню опорних пунктів
- •Улаштування і утримання інженерних загороджень
- •3. Засоби та порядок маскування вогневих позицій
- •1. Організація та призначення бригадної артилерійської групи омбр
- •Основні тактико-технічні характеристики гармат, мінометів і бойових машин
- •Види вогню та їх характеристика.
- •Вогневі можливості, бойовий порядок в наступі та в обороні.
- •Можливості штатної і приданої артилерії батальйону (роти) при виконанні вогневих завдань під час бою
- •Можливості протитанкових артилерійських підрозділів
- •Бойовий порядок артилерійських та мінометних підрозділів
- •Бойовий порядок протитанкових артилерійських підрозділів включає:
- •Порядок виклику, перенесення та припинення вогню.
- •Приклад розпорядження:
- •Цілевказання, виклик та коректування вогню
- •Коректування вогню.
- •1. Організація та призначення зенітного ракетно-артилерійського дивізіону омбр.
- •Зенітний ракетно-артилерійський дивізіон
- •Вогневі можливості підрозділів ппо
- •Бойовий порядок підрозділів ппо в наступі та в обороні.
- •1. Місце і роль роти в бойовому порядку батальйону та бригади; можливі засоби посилення та їх використання.
- •Можливі засоби посилення роти та їх використання
- •2. Бойовий порядок, система опорних пунктів та вогневих позицій; система вогню та інженерних загороджень.
- •Система вогню
- •Система інженерних загороджень.
- •3. Порядок роботи командира роти щодо організації оборони в різних умовах.
- •3. Ведення оборонного бою.
- •1. Можливості роти по знищенню живої сили противника. Визначення бойових можливостей підрозділів
- •Складові частини бойових можливостей
- •Визначення та показники вогневої потужності
- •Визначення та показники ударної сили
- •Визначення та показники маневрених можливостей
- •Можливості роти по знищенню живої сили противника
- •2. Можливості роти по боротьбі із бронеоб’єктами противника.
- •Умовні коефіцієнти бойової ефективності протитанкових засобів в обороні*
- •3. Маневрені можливості роти
- •Час на висування та розгортання підрозділів для переходу в атаку
- •Маневрені можливості роти в обороні
- •Оборона роти в горах
- •Оборона роти у лісі.
- •2. Особливості організації та ведення оборонного бою взимку та вночі. Особливості оборони взимку
- •Особливості оборони вночі
- •1. Мета та завдання світлового забезпечення; сили та засоби світлового забезпечення.
- •Мета та завдання світлового забезпечення
- •Сили та засоби світлового забезпечення в роті, батальйоні
- •2. Використання сил та засобів світлового забезпечення в обороні та у наступі.
- •Використання сил та засобів світлового забезпечення в обороні
- •3. Протидія засобам світлового забезпечення противника.
- •Умовні позначення
- •Тактичне завдання для проведення групової вправи за темою № 30 «Механізована рота в обороні поза зіткненням з противником».
- •1. Місце і роль роти в бойовому порядку батальйону та бригади; засоби посилення.
- •2. Бойовий порядок, бойові завдання роти в наступі та їх зміст.
- •Бойові завдання роти в наступі
- •3. Порядок і зміст роботи командира роти після отримання завдання на наступ.
- •4. Ведення наступального бою.
- •1. Можливості роти по знищенню живої сили противника. Визначення бойових можливостей підрозділів
- •Складові частини бойових можливостей
- •Визначення та показники вогневої потужності
- •Визначення та показники ударної сили
- •Визначення та показники маневрених можливостей
- •Можливості роти по знищенню живої сили противника
- •2. Можливості роти по знищенню бронеоб’єктів противника.
- •Умовні коефіцієнти бойової ефективності протитанкових засобів в наступі*
- •3. Методика розрахунку ударної сили роти та її маневрених можливостей. Визначення та показники ударної сили
- •Маневрені можливості роти в наступі
- •1. Характеристика водних перешкод, види переправ, способи форсування водних перешкод ротою та їх характеристика.
- •Види переправ
- •Способи форсування водних перешкод
- •2. Ділянка форсування та її елементи.
- •3. Послідовність та зміст роботи командира роти після отримання завдання на форсування водних перешкод.
- •4. Здійснення форсування влітку та взимку.
- •Вантажопідйомність льоду для переправи
- •Наступ в горах
- •Наступ в лісі
- •2. Особливості організації та ведення наступального бою взимку та вночі. Особливості наступу взимку
- •Особливості наступу вночі
- •1. Тактичний повітряний десант, його склад та завдання.
- •2. Райони, ділянки, рубежі, що призначаються при десантуванні, глибина та зміст завдання десанту. Райони, ділянки, рубежі, що призначаються при десантуванні
- •Бойовий порядок роти в тактичному повітряному десанті
- •Бойові завдання роти в тактичному повітряному десанті
- •3. Підготовка, десантування та дії роти в тилу противника.
- •Десантування роти
- •Ведення бою в тилу противника
- •Тактичне завдання
- •1. Місце та завдання роти в похідному порядку батальйону. Засоби посилення, побудова похідного порядку при діях в похідній охороні та у складі головних сил.
- •Завдання роти, діючої в головній, боковій (тильній) похідній заставі
- •Засоби посилення
- •Побудова похідного порядку
- •2. Послідовність та зміст роботи командира роти після отримання завдання на марш і дії в похідній охороні.
- •1. Характеристика зустрічного бою і умови його виникнення. Умови, що забезпечують досягнення перемоги у зустрічному бою. Маневр підрозділами у зустрічному бою.
- •Характерні риси зустрічного бою
- •Успіх у зустрічному бою досягається:
- •2. Місце, бойові завдання, засоби посилення і бойовий порядок роти у зустрічному бою.
- •Засоби посилення
- •3. Послідовність та зміст роботи командира роти щодо організації зустрічного бою.
- •4. Бій гпз та забезпечення розгортання головних сил батальйону при зустрічі з переважаючими силами противника. Дії роти у складі головних сил батальйону у зустрічному бою.
- •Тактичне завдання
- •Перелік питань
- •Теоретичні питання
- •Практичні питання
2. Порядок обладнання фортифікаційних споруджень та вогневих позицій.
Фортифікаційне обладнання позицій підрозділів здійснюється з метою підвищення ефективності застосування всіх видів зброї та бойової техніки, підвищення захисту підрозділів та об'єктів від усіх засобів ураження противника, підвищення стійкості управління.
Теорія сучасного оборонного бою та аналіз бойових дій у збройних конфліктах останнього десятиліття, дозволяють виявити особливості фортифікаційного обладнання позицій та районів розташування.
Основними є:
створення суцільної системи траншей та ходів сполучення з розвиненою мережею фортифікаційних споруд різного призначення;
завчасне фортифікаційне обладнання позицій та районів;
широке використання підземних та довготривалих споруд; застосування фортифікаційних споруд із підвищеними захисними властивостями;
обладнання опорних пунктів із забезпеченням ведення кругової оборони; оснащення підрозділів мобільними фортифікаційними спорудами, високопродуктивною землерийною технікою.
Фортифікаційні споруди класифікуються за призначенням, ступенем захисту від засобів ураження, за конструкцією, за умовами обладнання, матеріалами, які використовуються.
За призначенням вони поділяються на споруди для ведення вогню; для спостереження та управління вогнем; для захисту особового складу; для пунктів управління; для медичних пунктів і польових шпиталів; для захисту техніки та матеріальних засобів.
За конструкцією фортифікаційні споруди можуть бути відкритого та закритого типів. Відкриті споруди: окопи, траншеї та ходи сполучення, щілини, укриття для техніки та матеріальних засобів – це, як правило, котловани або рови із земляним насипом (бруствером) з одного або декількох боків. Закриті споруди, на відміну від відкритих, як правило, мають замкнуту конструкцію по всьому контуру та закритий вхід.
За ступенем захисту закриті споруди поділяються на класи захисту.
За умовами обладнання закриті споруди поділяються на споруди польового та довготривалого типів.
За матеріалами, які використовуються – земляні, дерево-земляні, кам’яні, залізобетонні, металеві, тканинні.
Одиночні окопи, їх елементи та характеристики.
Для ведення вогню, спостереження та захисту від різних засобів ураження особовий склад підрозділів в першу чергу влаштовує одиночні окопи для стрільби лежачи та стоячи з автоматів, кулеметів, ручних протитанкових гранатометів.
Місце для окопу необхідно вибирати так, щоб мати достатній огляд та обстріл в заданому секторі й не бути помітним для противника.
Бруствер слід робити пологим, щоб він був якнайбільш не помітнішим для противника; його ущільнюють (вдаряючи лопатою) та маскують дерном, травою або гіллям. Бійницю для стрільби влаштовують з сектором обстрілу не більше 60 градусів. У боковому схилі окопу обладнують нішу для боєприпасів. Окоп для двох стрільців влаштовують з двома секторами обстрілу та двома нішами для боєприпасів. Для захисту особового складу від вогневого ураження в окопах обладнуються ніші з перекриттям з місцевих матеріалів (жердин, дошок, фашин), які обсипаються шаром ґрунту товщиною не менше 60 см.
На другому етапі одиночні окопи з’єднують між собою траншеєю глибиною 50-60 см, шириною дна 40-50 см, в окоп на відділення довжиною по фронту до 100 м. В окопі обладнують окопчики, бійниці та площадки для стрілецької зброї.
На третьому етапі траншею поглиблюють до 110-150 см, а також обладнують перекриту щілину (бліндаж) та відривають окопи для БМП (БТР) на основній і запасній позиціях, а також відривають та облаштовують хід сполучення з тилом.
Одиночні окопи з’єднують між собою траншеєю в окоп на відділення довжиною по фронту до 100 м.
В окопі обладнують окопчики, бійниці та площадки для стрілецької зброї, перекриту щілину (бліндаж) та ніші для боєприпасів, відривають окопи для БМП (БТР) на основній і запасній позиціях, а також відривають та облаштовують хід сполучення з тилом.
Траншея призначається для ведення вогню, спостереження, прихованого розташування підрозділу і маневру в ході бою. Вона обладнується бійницями, окопчиками для стрілків, площадками для кулеметів та окопчиками інших вогневих засобів, а також укриттями для особового складу.
Траншея основного профілю глибиною 110 см допускає ведення вогню зі стрілецької зброї стоячи на дні рову.
На окремих ділянках при наявності часу траншею заглиблюють до повного профілю – 150 см.
Траншеї (ходи сполучення) відривають землерийними машинами або вручну. Вони влаштовуються ломаного накреслення з довжиною фасів (прямолінійних ділянок) 40-50 м при відриванні машиною та 20-30 м при відриванні вручну.
Окопи для бойової техніки (танків, БТР, БМП) та транспортних засобів
Окопи для танка, БМП і БТР котлованного типу з апарелю для в’їзду та бруствером. Розташування окопів залежить від бойового завдання та умов місцевості. Окопи можуть розташовуватись на передніх та зворотних схилах висот. Найбільш зручним місцем для їх розташування є передні схили. Окопи для танків відривають за допомогою навісного (вбудованого) обладнання або вручну. Окопи для БМП та БТР відривають вручну або землерийними машинами.
Окоп для танка з круговим обстрілом складається з прямокутного котловану глибиною 100 см, апарелі та бруствера висотою 50 см.
Окоп для бронетранспортера влаштовується з обмеженим сектором обстрілу. Він складається з котловану, апарелі та бруствера.
У секторі обстрілу бруствер влаштовується висотою 30 см, а вздовж бокових стінок котловану – висотою 60 см.
Для захисту екіпажів в окопах улаштовуються перекриті щілини (бліндажі).
Для транспортної техніки та інженерних машин влаштовують котловинні укриття, що являють собою котлован прямокутної форми в плані, з однією або двома апарелями для в’їзду та виїзду й бруствером. Найбільш розповсюджені тупикові укриття, які обладнуються для більшості бойової техніки та автотранспорту. Прохідні укриття з двома апарелями влаштовують, як правило, для машин з причепами, а також для груп бойових машин або автомобілів. Довжина укриття по дну приймається рівною довжині машини, а ширина – на 40-50 см більше відповідних розмірів техніки, яка буде знаходитись в укритті. Глибина котловану та висота бруствера повинні бути такими, щоб машина з вантажем закривалася повністю.
Таким чином одиночні окопи для самообкопування, окопи для бойової техніки, вогневих та транспортних засобів відіграють важливу роль при веденні бойових дій (особливо в обороні), які є простими земляними спорудами для захисту від ураження противника, спостереження та ведення вогню.