9.5. Головні вени великого кола кровообігу

Від органів венозна кров відтікає спочатку по венозних капілярах, потім збираєть­ся у венули, вени і по них тече до серця.

Відносно артерій вени здебільшого розміщені більш поверхнево і відрізняються від них меншою товщиною стінки та більшим просвітом. Вени утворюють між собою чис­ленні анастомози.

Часто артерія супроводжується двома венами, з яких одна розміщується більш по­верхнево, а друга глибше. Глибокі вени разом з артеріями та нервами утворюють су­динно-нервові пучки.

Підшкірні вени добре розвинені на шиї, вентральній стінці тулуба, кінцівках. У кін­цівках вени на внутрішній оболонці (інтимі) мають кишенькові клапани, які перешкоджа­ють зворотній течи крові по венах.

У ліве передсердя впадають легеневі вени. Вони беруть початок з капілярів леге­нів і, на відміну від інших вен, несуть артеріальну насичену киснем кров.

У праве передсердя впадають три основні вени тіла: велика вінцева, краніальна і ка­удальна порожнисті вени, які несуть до серця насичену вуглекислим газом венозну кров.

Велика вінцева (серцева) вена збирає венозну кров від серця.

Уся венозна кров з ділянки голови, шиї, грудних кінцівок і частково з грудної клітки надходить у краніальну порожнисту вену (v. cava cranialis). У цю вену впадають парні яремні вени (w. jugulares), вони збирають кров з вен голови та шиї, знаходяться в яремному жолобі поряд із сонними артеріями. Ці вени є найзручнішими судинами для взяття крові або для введення в кров лікарських препаратів.

У краніальну порожнисту вену впадають також непарна права вена, яка збирає кров від бронхів, стравоходу і частково стінок грудної порожнини; реберношийні, гли­бокі шийні та внутрішні грудні вени, пахвинні вени (v. axillaris), які збирають кров з грудних кінцівок.

Каудальна порожниста вена (v. cava caudalis) збирає кров від органів і стінок че­ревної й тазової порожнин, а також від тазових кінцівок. Вона спочатку розміщується під тілами поперекових хребців, потім спускається вперед і вниз, проникає крізь отвір у діа­фрагмі в грудну порожнину, де проходить між легенями та впадає в праве передсердя.

У цю вену впадають загальні клубові, поперекові, внутрішні сім'яні, ниркові, печін­кові, діафрагмальні вени.

Ворітна вена (v. portae) збирає венозну кров із стінок шлунка, кишок, селезінки та підшлункової залози і несе її до печінки, де розгалужується до капілярів, утворюючи ве­нозну сітку.

На периферії печінкових часточок капіляри ворітної вени і печінкової артерії об'єд­нуються, утворюючи загальний синусоїдний капіляр. Змішана кров після очищення її пе­чінковими клітинами від токсичних сполук потрапляє із синусоїдних капілярів до цент­ральної часткової вени, а капіляри, з'єднуючись, утворюють печінкові вени, які впада­ють у задню порожнисту вену.

9.6. Особливості кровообігу у плода

Серцево-судинна система плода має свої особливості. Під час внутрішньоутробно-го періоду розвитку плода його мале (легеневе) коло кровообігу не функціонує, а за­мість нього функціонує плацентарне коло кровообігу, яке забезпечує плід поживними речовинами і киснем за рахунок материнського організму. При цьому кров матері не змішується з кров'ю плода. Завдяки скороченню серця плода кров, збагачена в пла­центі поживними речовинами й киснем, надходить у його організм по пупковій вені, що

йде в печінку. Тут ця кров змішується з кров'ю ворітної вени, багатою на вуглекислий газ. У деяких тварин (собак і великої рогатої худоби) від пупкової вени до впадання її в печінку відгалужується венозна протока, якою частина артеріальної крові, обминувши печінку, відразу потрапляє в каудальну порожнисту вену. Тут вперше змішується арте­ріальна кров з венозною кров'ю плода.

З каудальної порожнистої вени кров надходить у праве передсердя і вдруге змішу­ється з венозною кров'ю, яка надходить сюди з краніальної порожнистої вени. З пра­вого передсердя більша частина крові крізь овальний отвір у міжпередсерцевій пере­городці переходить у ліве передсердя, а менша частина — крізь атріовентрикулярний отвір — у правий шлуночок серця. З правого шлуночка кров виштовхується в легеневу артерію, але в зв'язку з тим, що легені в плода не функціонують, то більша частина кро­ві через особливу артеріальну (боталлову) протоку потрапляє в аорту (рис. 13, кольо­рова вкладка).

У ліве передсердя крім крові, яка надійшла сюди крізь овальний отвір, потрапляє кров з легеневих вен, потім звідси кров потрапляє в лівий шлуночок серця, а з нього — в аорту, де до неї приєднується кров з артеріальної протоки — це трете змішування крові в плода. Від черевної аорти відходять пупкові артерії, які, проходячи крізь пупко­вий отвір, стикаються з пупковими венами та сечовою протокою, утворюючи пупковий канатик, йдуть до плаценти і там розгалужуються до капілярів. Цими артеріями до пла­центи надходить змішана кров, у якій міститься значна кількість продуктів обміну речо­вин і вуглекислий газ плода.

Під час народження пупковий канатик, або пуповина, маляти розривається, кров по пупкових венах і артеріях перестає надходити і в правому передсерді різко падає кро­в'яний тиск. З першим вдихом легені розправляються і по легеневій артерії кров спря­мовується до легень, обминаючи артеріальну протоку. Повертаючись від легень силь­ним струменем у ліве передсердя, кров спричинює підвищення тиску в лівому пере­дсерді, внаслідок цього закривається і зарощується клапан овального отвору. Так по­чинають функціонувати мале і велике кола кровообігу.

У новонародженого маляти пупкова вена і пупкові артерії припиняють функціонува­ти, редукуються і перетворюються на зв'язки.