9.4. Основні артерії великого кола кровообігу

Артерії тулуба. Основною артеріальною магістраллю тіла є аорта (aorta), яка ви­ходить з лівого шлуночка серця (рис. 80). Піднімаючись угору до хребта, вона повертає назад, утворює дугу і переходить у грудну аорту (aorta thoracica). Від основи аорти від­ходять ліва й права вінцеві (коронарні) артерії (aa. coronaria sinistra et dextra). Від ду­ги аорти вперед відходить загальний плечоголовний стовбур (truncus brachiocephalicus communius), який після відгалуження від нього лівої підключичної артерії (a. subclavia sinistra) дістає назву плечоголовного стовбура (truncus brachicephalicus). Від цього стовбура відходять дрібніші гілки: реберношийна артерія (a. cervicalis profunda), хре­бтова артерія (a. vertebralis), загальний стовбур сонних артерій (truncus bicarotius).

Продовження плечоголовного стовбура називається правою підключичною артері­єю (a. subclavia dextra), яка в свою чергу розгалужується на внутрішню грудну арте­рію (a. thoracica interna), плечошийний стовбур (truncus brachiocervicalis) і зовніш­ню грудну артерію (a. thoracica externa), а потім переходить у праву пахвинну арте­рію (a. axillaris dextra). Від лівої підключичної артерії відходять ті самі гілки, що й від плечоголовного стовбура, крім загального стовбура сонних артерій, і вона також пере­ходить у ліву пахвинну, або підкрильцеву, артерію.

Загальний плечоголовний стовбур постачає кров'ю шию, голову, передню частину грудної клітки та грудні кінцівки.

Артерії голови. Від загального стовбура сонних артерій відходять ліва й права за­гальні сонні артерії (aa. carotis dextra et sinistra), від яких відходять гілки до органів шиї: гортанна артерія, глоткова артерія, краніальна щитоподібна артерія, каудальна ар-

цьовій поверхні голови і, розгалужуючись на гілки, постачає кров'ю верхню, нижню губи та носову ділянку; 3) жувальна артерія — для живлення жувального м'яза і привушної за­лози; 4) велика вушна артерія — для живлення вушної раковини і привушної залози; 5) поверхнева скронева артерія — для живлення скроневої ділянки; 6) внутрішня щелеп­на артерія (a. maxillaris interna), від неї відходять гілки, які постачають кров'ю головний мозок, око, шкіру лоба, м'язи голови, губи, зуби, підборіддя, поверхню носа, піднебіння (рис. 81).

Артерії грудної кінцівки./Пахвинна артерія (a. axillaris; рис. 82) лежить на ме­діальній поверхні плечового суглоба; попереду суглоба від неї відходить акроміальна ар­терія, яка живить м'язи краніальної частини плечового суглоба. Позаду плечового сугло­ба пахвинна артерія поділяється на/іідлопаткову (a. subscapularis), яка живить м'язи й шкіру ділянки лопатки, і плечову артерію (a. brachialis), яка постачає кров'ю вільний від­діл грудної кінцівки. Опускаючись униз по плечу, ця артерія розгалужується на передню окружну артерію плеча, яка живить коракоїдноплечовий, глибокий грудний і двоголовий м'язи; глибоку артерію плеча — до м'язів — згиначів зап'ястного суглоба; бокову проме­неву артерію — до м'язів — розгиначів зап'ястного та пальцьових суглобів.

Після відгалуження від плечової артерії бокової променевої артерії вона називаєть­ся серединною артерією (a. media), від якої відходять гілки для живлення м'язів — зги­начів зап'ястного та пальцьових суглобів, а також загальна^міжкісткова артерія, яка жи­вить м'язи — розгиначі зап'ястного суглоба і разом з боковою променевою артерію бе­ре участь в утворенні дорсальної судинної сітки зап'ястя. З цієї судинної сітки беруть по­чаток дві дорсальні п'ясткові артерії, від яких відходять гілки до шкіри та сухожиль м'я-

зів — розгиначів пальцьових суглобів.

У ділянці нижньої третини пере­дпліччя від серединної артерії відхо­дить артерія волярної зап'ястної сіт­ки, гілки якої живлять волярні зв'язки зап'ястного суглоба.

Біля зап'ястного суглоба сере­динна артерія поділяється на три ве­ликі гілки: медіальну та латеральну глибокі п'ясткові волярні артерії й поверхнёву~волярну п'ясткову арте­рію. Ці гілки живлять м'язи, кістки, сухожилля та шкіру суглобів пальців.

Розгалуження грудної та черевної аорт. Грудна аорта (aorta thoracica; рис. 80) є продов­женням дуги аорти і знаходиться в грудній порожнині під тілами грудних хребців. Каудально вона проходить

крізь отвір у діафрагмі в черевну порожнину і називається черевною артерією (а. abdominalis).

Від грудної аорти відходять такі артерії: 1) міжреберні артерії — парні артерії, що розміщуються по каудальному краю ребра, поділяються на дорсальну та вентральну гіл­ки, які живлять м'язи хребетного стовпа, шкіру, спинний мозок і його оболонки, м'язи грудної стінки; 2) стравохідно-бронхіальний стовбур — непарний, який розгалужується на бронхіальну артерію та стравохідну"артерію, що живлять бронхи легень і стравохід; 3) краніальні діафрагмальні артерії — живлять ніжки діафрагми, у

Черевна аорта (aorta abdominalis) проходить під тілами поперекових хребців. На шляху до таза від неї відходять:

1. черевна артерія (а. сеііаса), яка поділяється на печінкову, шлункову й селезінкову артерії;

2. передня брижова артерія (a. mesenterica cranialis) — живить відділи тонких і товс­тих кишок;

3. ниркові артерії (a. renalis) — живлять нирки та надниркові залози;

4. внутрішні сім'яні артерії (a. spermaticae internae); у самців вони в складі сім'яного канатика проникають через паховий канал до сім'яників, а в самок — живлять яєчни­ки та роги матки і називаються яєчниковою артерією та краніальною матковою арте­рією;

5. задня брижова артерія (a. mesenterica caudalis) — розгалужується на ліву ободову артерію і краніальну артерію прямої кишки;

6. поперекові артерії (аа. lumbales) — розгалужуються на гілки, що живлять м'язи — згиначі і розгиначі хребетного стовпа, спинний мозок з оболонками і м'язи черевної стінки.

Артерії таза і тазової кінцівки. Черевна аорта перед входом у тазову порож­нину розгалужується на дві «зовнішні клубові артерії (аа. Шасае externae (рис. 83), дві внутрішні клубові, або тазові, артерії (аа. Шасае internae) й одну крижову (a. sacralis).

Кожна зовнішня клубова артерія опускається по тазовій кінцівці, проникає в стег­новий канал і називається стегновою артерію (a. femoris). Від зовнішньої клубової ар­терії відходять: 1) глибока окружна клубова артерія (a. circuniflexa /7/7 profunda), яка розгалужується в поперекових м'язах і м'язах черевної стінки; 2) зовнішня сім'яна ар­терія (a. spermatica externa), у самця вона живить оболонки мошонки, а в самок на­зивається середньою матковою артерію (a. uterina media) і живить матку; 3) глибока артерія стегна (a. profunda femoris), від якої відходять гілки для живлення м'язів стег­на і загальний стовбур задньоЬ^адчеревної та соромітної артерій (truncus puden-doepigastricus), одна з гілок цього стовбура — задня надчеревна артерія (a. epigas-trica) живить м'язи живота, досягає ділянки мечоподібного хряща, де й анастомозує з передньою надчеревною артерією, яка є продовженням внутрішньої грудної артерії; друга гілка — зовнішня соромітна артерія (a. pudenda externa) — проходить у паховий канал (у самців) і віддає гілки для живлення оболонок мошонки, статевого члена й пре-пуція. У самок ця артерія досягає вим'я і живить його.

Стегнова артерія розгалужується на такі гілки: 1) передню артерію стегна (а. femoris cranialis) — для живлення чотириголового м'яза стегна; внутрішню шкірну ар­терію стегна (a. saphena), верхню артерію коліна (a. denus supreme), каудальну арте­рію стегна (a. femoris caudalis), яка розгалужується в м'язах заднього контура стегна.

У ділянці кута колінного суглоба стегнова артерія називається підколінною артері­єю (a. poplittea), яка розгалужується на задню великогомілкову та передню великого­мілкову артерії.

Задня великогомілкова артерія (a. tibialis posterior) опускається по задній повер­хні гомілки і розгалужується на гілки для м'язів — згиначів пальцьових суглобів і колін-

ного суглоба, позаду заплеснового суглоба вона поділяється на латеральну й медіаль­ну плантарні плеснові артерії, які переходять у пальцьові артерії.

Передня великогомілкова артерія (a. tibialis anterior) віддає гілки для живлення краніальних м'язів гомілки й великогомілкової кістки, а потім продовжується як лате­ральна дорсальна плантарна артерія, загальна пальцьова артерія, які поділяються на дві бокові пальцьові артерії.

Кожна внутрішня клубова^ртерія, в свою чергу, розгалужується на декілька артерій: 1) внутрішня соромітна артерія — живить у самок пряму кишку, задню частину матки, а в самців — придаткові статеві залози та сечівник; 2) клубово-поперекова артерія — жи­вить поперекові, сідничні м'язи; м'язи — розгиначі хребта; 3) краніальна сіднична арте­рія — живить сідничні м'язи; 4) затульна артерія — живить сечовий міхур, затульні м'я­зи, у самця — пеніс, у самок — клітор; 5) латеральні крижові артерії — живлять крижо­ві кістки, спинний мозок, його оболонки і переходять у хвостові артерії; 6) каудальна сіднична артерія — живить м'язи задньостегнової групи.