9.1. Загальна характеристика серцево-судинної системи

Серцево-судинна система складається з тісно пов'язаних між собою систем крово-і лімфообігу. В свою чергу, вони складаються із системи замкнених судин, які об'єдну­ються при впаданні лімфатичних стовбурів у краніальну порожнисту вену. Вміст судин — кров і лімфа є основною функціональною частиною серцево-судинної системи і в своїй головній функції (участь в обміні речовин) тісно пов'язані з тканинною рідиною. Виходя­чи з капілярів, складові частини плазми крові й лімфи входять до складу тканинної ріди­ни, і навпаки, тканинна рідина, всмоктуючись у капіляри, стає складовою частиною кро­ві й лімфи. Тканинна рідина, кров і лімфа є внутрішнім середовищем організму тварини і становлять до 50% маси тіла, на частку крові при цьому припадає 7—8%. Ці рідини до­сить чітко реагують на вплив зовнішнього середовища на організм тварини. На цьому грунтується широке використання крові в клінічних та наукових дослідженнях.

Клітини крові й лімфи живуть недовго і тому постійно замінюються новими клітина­ми завдяки діяльності кровотворних органів: червоного кісткового мозку, тимуса, селе­зінки, лімфовузлів. Водночас органи кровотворення становлять систему органів імунно­го захисту організму тварини.

9.2. Система органів кровообігу

Завдяки діяльності органів серцево-судинної системи забезпечується постійний кровообіг в організмі тварин.

Кровообіг— це рух крові по замкненій кровоносній системі організму тварини, яка складається із системи кровоносних судин (артерій, вен і капілярів); крові, що запов­нює ці судини; серця, робота якого забезпечує постійну течію крові по судинах, а та­кож кровотворних органів, в яких утворюється кров.

Артеріями називаються судини, по яких тече кров від серця, а венами — судини, по яких кров тече до серця. Кінцевими розгалуженнями артерій є артеріоли, прекапі-ляри та капіляри. Потім артеріальні капіляри переходять у венозні капіляри, а останні — у венули й вени. Артерії та вени відіграють роль провідних трубок, по яких тече кров,

а капіляри становлять мікроциркулярне русло організму, де відбувається обмін речовин і газів між кров'ю та клітинами й тканинами організму тварини.

Серцево-судинна система виконує в організмі такі основні функції: транспортну, терморегуляції, видільну, захисну, бере участь в обміні речовин, гуморальній регуляції (завдяки транспортуванню гормонів та інших біологічно активних речовин), підтримує сталість внутрішнього середовища — гомеостаз.

Робота серцево-судинної системи тісно пов'язана з функціями органів дихання, травлення, сечовиділення та нервової системи.

Центральним органом системи кровообігу є серце.

Серце (cor) — це м'язовий порожнистий орган конусоподібної форми, завдяки ритмічним скороченням якого забезпечується постійна течія крові по великому і мало­му колах кровообігу.

Розміщене серце в середостінні грудної порожнини, більше в лівій частині грудної клітки, в межах між 3-м і 5-м ребрами (рис. 12, кольорова вкладка). Своєю верхівкою серце спрямоване вниз і назад, а основою — вгору та вперед. Маса серця становить, кг: у коней — 3—6, у свиней — 0,2—0,4, у великої рогатої худоби — 2—3.

Двома поздовжніми борознами зовні та м'язовою перегородкою всередині серце поділяється на праву й ліву половини. Кожна половина складається з двох камер: вер­хньої — передсердя (atrium) і нижньої — шлуночка (ventriculus), які з'єднуються між со­бою атріовентрикулярними, або передсердно-шлуночковими, отворами. У праву поло­вину серця надходить венозна кров (насичена вуглекислим газом), а в ліву — артері­альна кров (насичена киснем). Поперек серця проходить вінцева борозна, що є межею між передсердями і шлуночками. Зовні розміри лівого шлуночка значно більші, ніж пра­вого. Це пов'язано з більшою товщиною його стінки. У поздовжніх і вінцевих борознах проходять серцеві судини та відкладається жирова тканина.

Передсердя порівняно з шлуночками є тонкостінними камерами, які мають випини — вушка (праве й ліве). У порожнину правого передсердя впадають дві великі вени орга­нізму — краніальна і каудальна порожнисті вени, які доставляють сюди від тканин і ор­ганів усього тіла венозну кров. Поряд з порожнистими венами в праве передсердя впа­дають також серцеві вени, які доставляють венозну кров від серця. У порожнину лівого передсердя впадають 4—7 легеневих вен, які доставляють артеріальну кров. Через ат-ріовентрикулярні отвори кров потрапляє в шлуночки, а звідти — в артерії. З лівого шлу­ночка виходить головна артерія тіла — аорта, яка доставляє до всіх органів організму артеріальну кров (насичену киснем і поживними речовинами). З правого шлуночка ви­ходить стовбур легеневої артерії, по якій тече до легень венозна кров.

Рух крові в серці і по судинах забезпечується послідовними скороченнями (систо­ла) і розслабленнями (діастола) передсердь та шлуночків серця. Ритмічність роботи серця зумовлена так званою провідною системою серця, яка складається з синусного і атріовентрикулярного вузлів, атріовентрикулярного пучка (пучка Пса) та волокон Пур-кіньє. Усі ці утвори побудовані з провідної серцевої м'язової тканини, клітини якої бідні на спеціальні органели — міофібрили.

Стінка серця складається з трьох оболонок: внутрішньої — ендокарда, середньої — міокарда і зовнішньої — епікарда. Крім того, серце знаходиться в серцевій сумці — пе­рикарді. Ендокард побудований з тонкого шару щільної сполучної тканини, яка збоку порожнин серця вистелена ендотелієм. Міокард побудований з поперечносмугастої ро­бочої серцевої м'язової тканини. Клітини цієї тканини — кардіоміоцити — у своїй цито­плазмі містять багато спеціальних органел — міофібрил, з якими пов'язана скоротли­вість цієї тканини.

Скорочення м'язів серця координується імпульсами, які виникають автономно спо­чатку в синусному вузлі правого передсердя, потім поширюються в атріовентрикуляр-ний вузол перегородки передсердь, пучок Пса і волокна Пуркіньє, а від них — до м'я-

зів серця. Під впливом цих імпульсів послідовно збуджуються і скорочуються м'язи пе­редсердь і м'язи шлуночків. На частоту виникнення хвиль збудження впливають пара­симпатична і симпатична нервова система, під дією якої робота серця то сповільнюєть­ся, то прискорюється.

Серце живиться поживними речовинами, які надходять до нього з кров'ю від аор­ти по правій і лівій вінцевих (коронарних) артеріях, що лежать у вінцевій борозні. Три серцеві вени відводять венозну кров зі стінок серця в його праве передсердя.

Міокард лівого шлуночка в 2—5 разів товщий від правого, це зумовлено роботою лівого шлуночка, який забезпечує течію крові по великому колу кровообігу, сприяє утво­ренню в аорті тиску крові, необхідного для її руху по судинах.

Епікард побудований з одношарового плоского епітелію (мезотелію) з прошарком пухкої сполучної тканини. Це так званий вісцеральний листок плеври, парієтальний лис­ток якої вкриває перикард — серцеву сумку, в порожнині якої міститься незначна кіль­кість серозної рідини.

Сполучнотканинну основу серця становлять чотири фіброзних кільця: два з них від­окремлюють м'язи передсердь від м'язів шлуночків, два інших утворюють стінку отвору аорти та легеневої артерії.

У фіброзному кільці аорти великої рогатої худоби розміщені дві кістки серця, у ко­ня — 2—3 хрящі, у свиней один хрящ. У фіброзних кільцях розміщений клапанний апа­рат серця, що забезпечує течію крові в одному напрямку. Клапанний апарат серця складається зі стулкових клапанів, що лежать у фіброзних кільцях атріовентрикулярних отворів, і півмісяцевих кишенькових клапанів, розміщених у фіброзних кільцях отворів аорти та легеневої артерії. Тристулковий клапан перекриває правий, а двостулковий (мітральний) — лівий атріовентрикулярні отвори. Кожний стулковий клапан має вигляд пластинки, яка закріплюється по краю отвору. З обох боків клапани вистелені ендоте­лієм. З боку передсердь поверхня клапанів гладенька, а з боку шлуночків від неї відхо­дять сухожильні нитки (струни), які закріплюються на сосочкоподібних м'язах шлуноч­ків. Ці м'язи під час скорочення натягують сухожильні струни і не допускають вивертан­ня стулкових клапанів у порожнину передсердь. Півмісяцеві клапани — це подвоєння внутрішньої оболонки судин у формі кишеньок. Ці кишеньки при зворотній течії крові за­кривають отвори аорти і легеневої артерії.