5.5. Способи зниження вмісту завислих частинок в сиропі з клеровкою.

Сироп повинен бути іскристим, без слідів муті. Остання зумовлена наявністю суспендованих частинок, які складаються з:

• частинок СаСОз (якість фільтрування соку ІІ сатурації);

• частинок кальцієвих солей органічних кислот, що випали під час упарювання;

• частинок скоагульованих ВМС;

• кусочків накипу.

Якщо не видалити ці частинки до уварювання на утіль, то вони можуть бути затриманими кристалами цукру, що знизить його якість. Вважається, що сироп доброї якості не повинен містити більше 30 мг/л завислих частинок.

Для фільтрування сиропу використовуються фільтри, в яких в якості фільтрувальної перегородки є:

• тканина;

• тканина з намитим шаром допоміжного фільтруючого засобу (кізельгур, перліт, карбонат кальцію);

• металічна сітка;

• керамічний пористий матеріал.

В сиропі з ВУ є як частинки з розміром більше 1 мкм (грубо дисперсні, частинки СаСОз, фосфати кальцію, лимонно-кислий кальцій), так і високодисперсні (ВМС). До останніх відносяться ПР, декстрин. За умови використання карбонату кальцію суспензію соку ІІ сатурації добавляють в сироп з клеровкою до вмісту в отриманій суміші осаду 0,45-0,70 г СаО / 100 мл. Найбільш ефективним способом зменшення питомого опору осадів в процесі фільтрування сиропу є добавлення допоміжних фільтраційних матеріалів в процесі фільтрування через попередньо намитий шар осаду. Для цього часто використовують перліт або кизельгур.

5.6. Втрати цукрози з фільтраційним осадом та вдосконалені методи їх визначення

Як правило, втрати цукрози з сатураційним осадом складають 10…12% від загальних втрат цукру у виробництві. Ці втрати залежать від багатьох факторів, найважливішими з котрих є:

• витрата вапна на очищення;

• якість сатураційного осаду;

• параметри відділення та промивання осаду і ін..

Встановлено, що із збільшенням витрат вапна на очищення на 0,1% СаО до м.б. кількість фільтраційного осаду збільшується на 0,5% (на в/ф), а втрати цукру з осадом збільшуються на 0,002% до м.б. при збільшенні вмісту цукрози у промитому фільтраційному осаді на 0,1% втрати цукру з осадом збільшуються на 0,01% до м.б.

Застосування фільтрпресів дозволяє видаляти осад з сухими речовинами близько 70% (замість 50% на в/ф), що сприяє зниженню втрат цукрози з осадом майже в 2 рази, оскільки весь цукор знаходиться в рідкій фазі.

Рекомендовані галузевою інструкцією методи визначення вмісту цукрози у нерозбавленому фільтраційному осаді були розроблені, виходячи з 50 %-ної вологості осаду [1], тому потребують уточнення для визначення дійсних втрат цукрози у фільпресному осаді після сучасних фільтрпресів. Перший метод визначення вмісту цукрози в нерозбавленому фільтраційному осаді ґрунтується на доповненні об’єму рідини в осаді до певного об’єму (200 см³). Другий метод враховує вплив об’єму осаду на результат аналізу шляхом збільшеня об’єму колби на величину об’єму осаду або відповідного зменшення наважки для колби 200 см³. Масову частку цукрози у фільтрпресному осаді визначали за діючими в контролі бурякоцукрового виробництва методами: з використанням азотнокислого амонію для руйнування цукратів та освітлювача свинцевого оцту (перший метод), а також з використанням оцтової кислоти (другий метод) [7].

Уточнена наважка фільтрпресного осаду за першим методом аналізу з використанням азотнокислого амонію склала 52,0 г проти 55,0 г за діючим методом. Уточнена наважка фільтрпресного осаду за другим методом аналізу з використанням оцтової кислоти склала 49,0 г проти 50 г за діючим методом

Втрати цукрози з фільтраційним осадом у % до маси буряків розраховують за формулою:

,

де: Цк_ф.ос. – вміст цукрози у фільтраційному осаді, % до маси нерозбавленого осаду; Р – кількість нерозбавленого осаду, % до маси буряків.

Кількість нерозбавленого фільтраційного осаду за діючим методом дорівнює збільшеним учетверо витратам вапна (у % до маси буряків) на очищення дифузійного соку: Р=4Вп. Причому, розрахунок ведеться виходячи з 50 %-ної вологості осаду, а також враховуючі те, що в нього входять осаджені на переддефекації нецукри .

Уточнене значення кількості нерозбавленого фільтрпресного осаду становить: Р=3Вп. Множник 3 одержали з таких міркувань: молекулярна маса СаСО₃ – 100 г, молекулярна маса СаО – 56 г. Тобто з одиниці маси вапна на сатурації одержують 100/56=1,786 одиниць маси сухого карбонату кальцію. Фільтраційний осад складається з твердої фази СаСО₃ на 70 %. Тоді множник збільшиться до 1,786100/70=2,55. З урахуванням домішок осаджених нецукрів, значення множника збільшуємо до 3.

уточнені методи (перший та другий) визначення вмісту цукрози у фільтрпресному осаді дали дещо менші величини порівняно з методами, рекомендованими галузевою інструкцією. Ця різниця складає 0,12 % до маси осаду. Менші величини вмісту цукрози у фільтрпресному осаді за уточненими методами пояснюються, перш за все тим, що для аналізу були взяті науково обґрунтовані менші наважки осаду, враховуючи реальний вміст сухих речовин у фільтрпресному осаді.

Втрати цукрози, розраховані за уточненим виходом осаду, в середньому на 0,026 % до маси буряків менші ніж за діючими методами, що для заводу потужністю 3000 тонн буряків на добу складає 810 кг цукру на добу або 24300 кг при роботі заводу протягом 30 діб.