3. Права та обов'язки суб’єктів господарювання

Права суб’єктів господарювання в залежності від їх змісту поділяють на:

• Засновницькі (ст. 135 ГКУ)

• Права у сфері управління (ЗУ Про АТ, Про господарські товариства. Про кооперацію)

• Майнові права, які поділяють на загальні та спеціальні. Загальним наділяються усі суб’єкти господарювання, які залежать від правового титулу майна, що закріплене за ними, а саме якщо майно належить:

• на праві власності – то суб’єкт господарювання має право на самостійний вибір видів господарської діяльності, контрагентів за договором, розпорядженням прибутками, визначення внутрішньої структури організації та ін.

• на праві господарського відання або оперативного управління – то суб’єкт господарювання має право на використання цього майна тільки частини прибутку, яка визначена власником в установчих документах.

Спеціальні права характерні суб’єктам господарювання, які залежать від основного виду діяльності та правосуб’єктності суб’єктів господарювання.

Обов'язки:

1. загальні: обов'язки щодо оподаткування, дотримання екологічних правил, санітарних і т.д.

2. спеціальні – залежно від ОПФ та видів діяльності. Деякі види діяльності передбачають отримання ліцензій, торгових патентів, кваліфікаційних сертифікатів (свідоцтв).

Обсяг загальних прав залежить від правового титулу майна суб'єкта господарювання. Право власності забезпечує суб'єкту господарювання максимальний обсяг прав, серед яких: право вибору видів господарської діяльності (з дотриманням вимог закону); право вибору контрагентів та укладення з ними господарських договорів; право розпорядження отриманим прибутком та іншим майном, що належить суб'єкту господарювання на праві власності; право на визначення внутрішньої структури господарської організації та створення філій, представництв, інших відокремлених підрозділів та ін. Суб'єкти господарювання, за якими майно закріплено на праві господарського відання або оперативного управління, мають право використовувати таке майно та отриманні! прибуток у межах, встановлених власником. Так само власник встановлює для таких суб'єктів межі договірної свободи, порядок використання закріпленого за ними майна, органи управління та контролю. Проте будь-який суб'єкт господарювання повинен мати широкий спектр прав при здійсненні оперативно-господарської діяльності (щодо забезпечення виробництва необхідними матеріальними та трудовими ресурсами, щодо відвантаження/реалізації продукції, робіт, послуг відповідно до укладених договорів, щодо захисту своїх прав і законних інтересів у разі їх порушення іншими особами).

Спеціальні права необхідні суб'єктам господарювання з виключними видами діяльності (банківські операції, страхування, спільне інвестування, біржові операції) і передбачаються у відповідних законах: "Про банки і банківську діяльність" (ст. 9 - право комерційних банків створювати та брати участь у банківському об'єднанні, ст. 47 - право здійснювати та підставі банківської ліцензії банківські операції та ін.), "Про страхування" (статті 3,10-11 - право страховиків здійснювати на договірних засадах страхування, співстрахування, перестрахування, ст. 12 - право створювати та брати участь в об'єднаннях страховиків; ст. 14 - право здійснювати страхування через страхових посередників (страхових агентів і страхових брокерів).

Загальні обов'язки суб'єктів господарювання досить численні, а саме:

1. Отримати дозволи ліцензії для здійснення тих видів господарської діяльності, щодо яких закон передбачає необхідність отримання спеціальних дозволів (ліцензій) у порядку, визначеному Законом України від 01.06.2000 р. "Про ліцензування певних видів господарської діяльності".

2. Для здійснення окремих видів підприємницької діяльності (гральний бізнес, валютні операції, надання побутових послуг за готівку) законодавством України (Закон від 23.03.19% р. "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності") передбачається необхідність отримання торгового патенту - дозволу на торгівлю, що видається за плату суб'єктам підприємницької діяльності, в тому числі індивідуальним підприємцям) державними податковими органами за місцезнаходженням цих суб'єктів (за місцезнаходженням пункту продажу товарів або пункту з надання побутових послуг), а при застосуванні пересувної торговельної мережі - за місцем реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності. Порядок надання торгового патенту встановлюються згаданим законом.

Суб'єкти господарювання повинні також:

- вести бухгалтерський облік і надавати статистичну та іншу звітність;

- дотримуватися вимог антимонопольно-конкурентного законодавства;

- сплачувати податки та інші обов'язкові платежі;

- дотримуватися безпеки виробництва (пожежної, радіаційної, санітарно-епідеміологічної та ін.);

- додержуватися вимог трудового законодавства - у разі використання найманої праці;

- виконувати договірні зобов'язання;

- не порушувати права та законні інтереси інших осіб, утримуватися від зловживання своїми правами;

- нести відповідальність у разі порушення вимог законодавства, договірної дисципліна та/або завдання шкоди іншим особам.

Спеціальні обов'язки закріплені за суб'єктами господарювання, що спеціалізуються на певних видах господарської діяльності (фінансовій, зокрема), здійснюють певні операції (щодо інвестування, наприклад), діють на територіях зі спеціальним правовим режимом (державного кордону, Чорнобильської зони, виключної морської зони) чи в специфічних умовах (надзвичайного стану).