Ви­вчен­ня фа­к­то­рів ви­ро­б­ни­чо­го се­ре­до­ви­ща і тру­до­во­го про­це­су. У хо­ді ви­вчен­ня не­об­хід­но ви­зна­чи­ти:

◊ ха­ра­к­те­р­ні для кон­к­ре­т­но­го ро­бо­чо­го мі­с­ця ви­ро­б­ни­чі фа­к­то­ри, які під­ля­га­ють ла­бо­ра­то­р­ним до­слі­джен­ням (гра­фа 2 Ка­р­ти);

◊ но­р­ма­ти­в­ні зна­чен­ня (ГДК, ГДР) па­ра­ме­т­рів, фа­к­то­рів ви­ро­б­ни­чо­го се­ре­до­ви­ща і тру­до­во­го про­це­су, ви­ко­ри­с­то­ву­ю­чи си­с­те­му ста­н­да­р­тів безпеки пра­ці, са­ні­та­р­ні но­р­ми і пра­ви­ла, ін­ші ре­г­ла­ме­н­ти (гра­фа 4 Ка­р­ти);

◊ фа­к­ти­ч­ні зна­чен­ня фа­к­то­рів ви­ро­б­ни­чо­го се­ре­до­ви­ща і тру­до­во­го про­це­су шля­хом ла­бо­ра­то­р­них до­слі­джень або роз­ра­ху­н­ків (гра­фа 5 Ка­р­ти).

Гра­ни­ч­но-­до­пу­с­ти­мий рі­вень ви­ро­б­ни­чо­го фа­к­то­ра (ГДР) – рі­вень ви­ро­б­ни­чо­го фа­к­то­ра, дія яко­го у про­це­сі ро­бо­ти пе­в­ної три­ва­ло­с­ті

про­тя­гом всьо­го тру­до­во­го ста­жу не при­зво­дить до тра­в­ми, захворюван­ня

або від­хи­лен­ня в ста­ні здо­ро­в’я як під час ро­бо­ти, так і у від­да­ле­ні пері­оди жит­тя те­пе­рі­ш­ньо­го і на­сту­п­них по­ко­лінь (ГОСТ 12.1.002-88).

Гра­ни­ч­но-­до­пу­с­ти­ма кон­це­н­т­ра­ція (ГДК) – це та­ка, яка при щоденній (крім ви­хі­д­них днів) ро­бо­ті про­тя­гом 8 го­дин або ін­шої три­ва­ло­с­ті, але не бі­ль­ше 41 го­ди­ни на ти­ж­день за час всьо­го ро­бо­чо­го ста­жу не мо­же ви­кли­ка­ти за­хво­рю­вань або від­хи­лень ста­ну здо­ро­в’я, що ви­яв­ля­ють­ся сучасни­ми ме­то­да­ми до­слі­джень, у про­це­сі ро­бо­ти або у від­да­ле­ні пе­рі­оди жит­тя те­пе­рі­ш­ньо­го і на­сту­п­них по­ко­лінь (ГОСТ 12.1.005-88).

Ла­бо­ра­то­р­ні та ін­стру­ме­н­та­ль­ні до­слі­джен­ня про­во­дять від­по­ві­д­но до по­ло­жень дер­жа­в­них ста­н­да­р­тів (ГОСТ 12.0.005-86), ста­н­да­р­тів Дер­жа­в­ної си­с­те­ми за­без­пе­чен­ня єд­но­с­ті ви­мі­рю­вань (ГСІ), си­с­те­ми ста­н­да­р­тів без­пе­ки пра­ці (ССБТ), ме­то­ди­ч­них вка­зі­вок, за­твер­дже­них Мі­ні­с­тер­с­т­вом охо­ро­ни здо­ро­в’я.

При­ла­ди об­ла­д­нан­ня для ви­мі­рю­вань по­ви­нні від­по­ві­да­ти метрологічним ви­мо­гам і по­ві­р­ці в уста­но­в­ле­ні стро­ки.

Ла­бо­ра­то­р­но-­ін­с­т­ру­ме­н­та­ль­ні до­слі­джен­ня фі­зи­ч­них, хі­мі­ч­них, біологі­ч­них, ви­зна­чен­ня пси­хо­фі­зі­о­ло­гі­ч­них фа­к­то­рів про­во­дять­ся в про­це­сі ро­бо­ти у ха­ра­к­те­р­них (ти­по­вих) ви­ро­б­ни­чих умо­вах, спра­в­них та ефе­к­ти­в­но ді­ю­чих за­со­бах ко­ле­к­ти­в­но­го й ін­ди­ві­ду­а­ль­но­го за­хи­с­ту.

Ре­зуль­та­ти за­мі­рів (ви­зна­чень) по­ка­з­ни­ків шкі­д­ли­вих і не­без­пе­ч­них ви­ро­б­ни­чих фа­к­то­рів офо­р­м­лю­ють­ся про­то­ко­ла­ми за фо­р­ма­ми, передбаченими у ГОСТ або за­твер­дже­ни­ми Мі­ні­с­тер­с­т­вом охо­ро­ни здо­ро­в’я Укра­ї­ни, і за­но­сять­ся в ка­р­ту (гра­фа 5).

Ви­зна­ча­єть­ся три­ва­лість (про­цент від три­ва­ло­с­ті змі­ни) дії виробничого фа­к­то­ра (гра­фа 9 Ка­р­ти).

До­пу­с­ти­мий рі­вень ви­ро­б­ни­чо­го фа­к­то­ра – рі­вень ви­ро­б­ни­чо­го факто­ра, дія яко­го при ро­бо­ті пе­в­ної три­ва­ло­с­ті за час усьо­го тру­до­во­го стажу не при­зво­дить до тра­в­ми або за­хво­рю­ван­ня, але мо­же ви­кли­ка­ти тимча­со­ві су­б’єк­ти­в­ні ди­с­ко­м­фо­р­т­ні від­чут­тя, які шви­д­ко но­р­ма­лі­зу­ють­ся, або змі­ни фу­н­к­ці­о­на­ль­но­го ста­ну ор­га­ні­з­му, що не ви­хо­дять за ме­жі фізіологі­ч­них при­сто­су­ва­ль­них мо­ж­ли­во­с­тей (ГОСТ 12.4.131 – 82).

До­пу­с­ти­мі умо­ви і ха­ра­к­тер пра­ці – умо­ви і ха­ра­к­тер, при яких рівень не­без­пе­ч­них і шкі­д­ли­вих ви­ро­б­ни­чих фа­к­то­рів не пе­ре­ви­щує встановле­них гі­гі­є­ні­ч­них но­р­ма­ти­вів на ро­бо­чих мі­с­цях, а мо­ж­ли­ві функціона­ль­ні змі­ни, що ви­кли­ка­ні тру­до­вим про­це­сом, від­но­в­лю­ють­ся за час ре­г­ла­ме­н­то­ва­но­го від­по­чи­н­ку про­тя­гом ро­бо­чо­го дня або до­ма­ш­ньо­го від­по­чи­н­ку до по­ча­т­ку на­сту­п­ної змі­ни і не чи­нять не­спри­я­т­ли­во­го впли­ву в бли­зь­ко­му і

від­да­ле­но­му пе­рі­оді жит­тя на стан здо­ро­в’я пра­цю­ю­чих та їх на­ща­д­ків (Гігієні­ч­на кла­си­фі­ка­ція пра­ці №4137-86).

Гі­гі­є­ні­ч­на оці­н­ка умов пра­ці. Оці­н­ка ре­зуль­та­тів ла­бо­ра­то­р­них досліджень, ін­стру­ме­н­та­ль­них ви­мі­рю­вань про­во­дить­ся шля­хом по­рі­в­нян­ня фа­к­ти­ч­но ви­зна­че­них по­ка­з­ни­ків з но­р­ма­ти­ва­ми.

При на­яв­но­с­ті в по­ві­т­рі ро­бо­чої зо­ни двох і бі­ль­ше шкі­д­ли­вих ре­чо­вин рі­з­но­на­п­ра­в­ле­ної дії ко­ж­ну з них по­трі­б­но вра­хо­ву­ва­ти са­мо­стій­ним фактором, який під­ля­гає кі­ль­кі­с­ній оці­н­ці. При на­яв­но­с­ті в по­ві­т­рі ро­бо­чої зо­ни двох і бі­ль­ше шкі­д­ли­вих ре­чо­вин од­но­на­п­ра­в­ле­ної дії від­но­шен­ня фактичних кон­це­н­т­ра­цій ко­ж­ної з них до вста­но­в­ле­них для них ГДК підсумову­є­ть­ся. Як­що су­ма від­но­шень пе­ре­ви­щує 1, то сту­пінь шкі­д­ли­во­с­ті да­ної гру­пи ре­чо­вин ви­зна­ча­єть­ся ви­хо­дя­чи зі зна­чен­ня цьо­го пе­ре­ви­щен­ня з ура­ху­ван­ням кла­су не­без­пе­ч­но­с­ті най­більш то­к­си­ч­ної ре­чо­ви­ни гру­пи, а вся гру­па оці­ню­єть­ся як од­на ре­чо­ви­на.

Кон­це­н­т­ра­ція шкі­д­ли­вих ре­чо­вин од­но­на­п­ра­в­ле­ної дії ви­зна­ча­єть­ся за ГОСТ 12.1.005-88.

Оці­н­ка умов пра­ці при на­яв­но­с­ті двох і бі­ль­ше шкі­д­ли­вих і не­без­пе­ч­них ви­ро­б­ни­чих фа­к­то­рів здій­с­ню­єть­ся за най­більш ви­со­ким кла­сом і сту­пе­нем.