Контрольні питання

6.1. Одиниця потужності експозиційної дози -випромінювання.

6.2. Одиниця поглинутої дози -випромінювання.

6.3. Одиниця потужності поглинутої дози -випромінювання.

Список використаної літератури

1. Разведочная ядерная геофизика. Справочник геофизика. М.: Недра, 1977, §5.

Лабораторна робота №7 розрахунок експозиційної дози і потужності радієвого джерела різної маси на різній відстані при різному часі опроміненні

7.1 Мета роботи

Вивчити принципи і теоритичні основи радіоактивності, визначення експозиційної дози, розрахунок потужності радієвого джерела за допомогою наведених формул

7.2 Завдання

1. Розрахувати експозиційну дозу радієвого джерела різної маси на різній відстані при різному часі опроміненні

2. Розрахувати потужність радієвого джерела різної маси на різній відстані при різному часі опроміненні

7.3 Теоретичні основи

Одиниці іонізуючого опромінюванння - міра дії опромінювання в речовинному середовищі, яка визначається дозою. Розрізняють дозу експозиційну і дозу поглинання. Експозиційна доза характеризує іонізаційну дію променів і чисельно дорівнює відношенню сумарного заряду іонів, як кожного так і окремо створених фотонами випромінювання, до одиниці маси опроміненої речовини:

. (7.1)

Одиницею експозиційної дози є кулон на кілограм, Кл/кг.

Рентген - доза рентгенівського або -випромінювання, при якому спряжене з ним вторинне корпускулярне випромінювання в 0,001293 г повітря (1см сухого повітря при 0⁰С і 760 мм рт. ст.) утворить іони, які несуть заряд в одну електростатичну одиницю кількості електрики кожного знаку.

Зв’язок між одиницями експозиційної дози [Кл/кг] і [Р] наступний:

1Р= Кл/кг= Гр

1Кл/кг= Р.

Гама-випромінювання дозою в 1Р в 1 см³ повітря утворює пар іонів: на утворення пари іонів витрачається 34 еВ

(5,44 [фДж]).

Таким чином, енергетичний еквівалент рентгена:

.

Зауважимо, що поняття експозиційної дози і потужності відносяться до фотонного випромінювання з енергією фотонів 1 кеВ 3 МеВ.

Потужність експозиційної дози точкового джерела розраховується за формулою:

[A/кг] , (7.2)

де: - потужність експозиційної дози -випромінювання (А/кг) на відстані від точкового джерела в м;

- гама-стала джерела (потужність експозиційної дози

-випромінювання на відстані 1 м при активності джерела в 1 Бк);

- активність джерела в Бк.

В системі СІ гама-стала джерела для Rа²²⁶ на відстані 1м дорівнює:

[(Aм²)/(кгБк)].

Потужність експозиційної дози гама-випромінювання в мкр/год точкового джерела радію масою в грамах розраховується за формулою:

, (3.10)

де - гама-стала,

,

- маса радію в мг;

- відстань в м.

Інтенсивність -випромінювання визначається кількістю енергії, яка проходить за 1 с через одиницю площі поперечного перетину, перпендикулярної до напрямку променів. Потужність поглинутої дози вимірюється в [Гр/с]=1Дж/(кгс), еквівалентної дози - в [Зв/с].

Гама-стала - відношення потужності експозиційної дози , яка створюється -випромінюванням точкового ізотопного джерела певного радіонукліда на відстані , помноженої на квадрат цієї відстані, до активності цього джерела:

[Рсм /(годБк)]. (7.3)

(На додатку 7 приведені відношення -сталих окремих ізотопів і Ra). Стала потужності повітряної керми радіонукліда (керма-стала) - відношення потужності повітряної керми , яка створюється фотонами з від точкового джерела даного радіонукліда, на відстані , помноженої на квадрат цієї відстані, до активності джерела.

[aГрм /(сБк)]. (7.4)

Радіонукліди за -випромінюванням порівнюють через потужність повітряної керми, яка спричиняється -випромінюванням, з врахуванням їх керма-сталої.

Повна керма-стала виражається в[aГрм/(сБк)], визначається як сума диференціальних керма-сталих

. (7.5)

. (7.6)

Таблиця 3.1

Нуклід Т1/2	Керма-стала (аГрм2)/(сБк)	Гама-стала (Рсм2/мКи)
;	5,07	0,774
	14,13	2,156
	21,24	3,242
	59,18	9,031
	4,653	0,710
	56,23	8,581