5. Прикметник. Уживання прикметників у діловому мовленні як засобів конкретизації вираження думки. Ступені порівняння якісних прикметників

У діловому стилі кількісно переважають відносні прикметники (дерев’яний, літній, ринковий, осінній, шкільний, шкіряний, гречаний та ін.). Якісні прикметники вживаються значно рідше. При утворенні ступенів порівняння від якісних прикметників перевагу надають аналітичним (двослівним) формам: широкий - більш широкий, важливий - найбільш важливий.

Складена форма вищого й найвищого ступенів порівняння утворюється за допомогою прислівників: більш, найбільш, менш, найменш, але слід уникати вживання суфікса -іш-:

Неправильно Правильно

більш рішучіший більш рішучий

найбільш доцільніший найбільш доцільний

менш оптимальніший менш оптимальний

найменш продуктивніший найменш продуктивний

Слово „самий” на означення вищого ступеня ніколи не вживається із прикметниками. Його заступає частка най-.

Неправильно Правильно

Самий високий найвищий

Самий чорний найчорніший

Присвійні прикметники на -ин, -ів, -ов, -ськ(ий) у діловому мовленні використовуються рідко, їх витісняють словосполучення з іменниками: будинок батька, повість Шевченка, права людини. Присвійні прикметники, утворювані від імен та прізвищ (Лесина, Гордіїв, Лучин, Парасчин та ін.) мають розмовне забарвлення.

Рідко використовуються і присвійні прикметники типу зміїний, бджолиний, письменницький, заводський, інститутський, профкомівський. При використанні присвійних прикметників слід ураховувати зазначені вище стилістичні і смислові відтінки. Для деяких текстів вони можуть відігравати значну роль. Наприклад: Змагаються міські команди - змагаються команди одного міста чи багатьох: якби йшлося про команди одного міста, то слід би було сказати: Змагаються команди міста... Тому речення На агітпунктах вже складені і перевірені виборчі списки. Частина лабораторного майна була незаконно списана. На лісових ділянках організовані місця лосевої підгодівлі. вимагають правки: На агітпунктах вже складені і перевірені списки виборців. Частина майна лабораторії була незаконно списана. На лісових ділянках організовані місця підгодівлі лосів.

6. Займенник. Особливості вживання граматичних форм займенників

1. У непрямих відмінках після прийменників особові займенники мають початковий н: у нього, з нею, про них, через нього, навколо них, для нього, до нього, підвищення кваліфікації ними, з ними та ін. Не додається н до займенників його, їй, їх, коли вони мають переносне значення: його виступ, її доповідь.

2. Переважна більшість документів пишеться від імені установи, підприємства, організації (тобто від першої особи множини). Проте займенник ми, як правило, пропускається. Ділові листи починаються дієсловом у відповідній формі: Надсилаємо листа... Просимо повідомити... Дякуємо Вам...Висловлюємо щиру вдячність... У відповідь на Ваги лист...повідомляємо...Дирекція просить...Завод повідомляє... Як бачимо, мовець тут усунений від участі у мовленні, ніяк себе не проявляє, це і надає викладу бажаного або нейтрального характеру.

3. Уживання займенника першої особи однини теж з стилістичних причин обминається; розпорядження і накази розпочинаються дієсловом у першій особі однини: Пропоную здійснити... Наказую створити спеціальну комісію... Ця займенникова форма (я) можлива лише в особистих ділових документах (автобіографія, доручення).

4. Займенник Вам у конструкціях Надсилаємо Вам претензію...Надсилаємо Вам результати... теж опускається, що й створює у документах загальне враження строгої об'єктивності. Проте інколи автор змушений залишати займенник Вам, Вас для зміни тональності висловлювання. Порівняйте звороти: Просимо замінити упаковки... - Просимо Вас замінити упаковки... Просимо розпорядитися забракованими... - Просимо Вас розпорядитися забракованими...Пропоную з'явитися... - Пропоную Вам з'явитися...Прошу в найкоротший термін відвантажити... - Прошу Вас у найкоротший термін відвантажити.... Введення особового займенника пом'якшує категоричність відмови, вимоги. З цих же причин у діловому стилі використовуються ми, нас, нам: Ми приходимо до таких висновків...Ми висловлюємо свій протест...Нам дуже неприємно, що...Нас неприємно вразив факт, що...І в той же час авторське ми, за яким мовець начебто приховує свою особу, залучає читача до спільних дій.

Література:

1. Бибик С. П. Ділові документи та правові папери / С. П. Бибик, Г. М. Сюта. – Х. : Фоліо, 2008. – 493 с.

2. Волкотруб Г. Й. Стилістика ділової мови : навч. посібник / Г. Й. Волкотруб. – К. : МАУП, 2002. – 208 с.

3. Зубков М. Сучасне українське ділове мовлення / М. Зубков. – Х. : Торсінг, 2001. – 384 с.

4. Кацавець Г. М. Мова ділових паперів : підручник. – 3-тє вид. / Г. М. Кацавець, Л. М. Паламар. – К. : Алерта, 2006. – 328 с.

5. Коваль А. П. Практична стилістика сучасної української мови / А. П. Коваль. – К. : Вища шк., 1987.

6. Пономарів О. Д. Стилістика сучасної української мови / О. Д. Пономарів. – К. : Либідь, 2003.