6.Методичні рекомендації. Додаткова інформація

Після вивчення теми студент повинен знати початкові клінічні ознаки цих захворювань а також основні діагностичні методи для своєчасної діагностики.

Дії лікаря при підозрі на гнійний плеврит повинні бути такі:

1.Зовнішній огляд грудної клітини.При великій кількості випоту у плевральній порожнині буде видно вибухання грудної стінки, сглаженість міжреберних промежутків, відставання при диханні, ослаблення голосового тремтіння, при перкусії - притуплення з чіткими кордонами та лінія Дамуазо.

2.Рентгенологічне дослідження, на знімках визначається потемніння у плевральній порожнині, а при присутності повітря - (піопневмоторакс) визначається чіткий рівень рідин, іноді зміщення органів середостіння.

3.Діагностична пункція плевральної порожнини. При виявлення гнію необхідно його дослідження з приводу вияснення виду збудника та його чуйливості до антибіотиків. Провести відкачування гнію шприцем або апаратом Боброва, з послідуючим промиванням порожнини антисептиками та введенням антибіотику широкого спектра дії.

4.При густому гнію, гнилісному вмістимому, різко вираженій інтоксикації оргпнізму необхідно провести торакоцентез та дренування порожнини ризовою (хлорвініловою) трубкою з послідуючою постійною аспірацією та санацією ексудату.

При з’явленні початкових ознак перитоніту (біль з тенденцією да посилення, напряг м’язів передньої черевної стінки у проекції підозрюваного на запалення органу, подражнення черевини), а також основних симптомів запалення окремих органів черевної порожнини повинні насторожити лікаря у відношенні перитоніту. Обов’язково провести терміновий сумісний огляд або консіліум з більш досвіченим лікарем, хірургом.

7.Завдання для самоконтролю.

1.Яка мета при місцевому лікуванні гнійних захворювань серозних порожнин і мета загального лікування при гнійному процесі з інтоксикацією.

2.Про що можна мислити при з’явленні гіперемії, набраку грудної стінки при гнійному плевриті.

3.Для чого робиться постійне закрите дренування плевральної порожнини.

4.Для чого при розлітому перитоноті дренують черевну порожнину.

5.Які задачі стоять перед хірургами під час операції при прободній виразкі шлунку з перитонітом.

6.Чи правильно хірург закінчив операцію, якщо при перфорації апендикулярного відростку зашив наглухо черевну порожнину.

7.Яка буде ваша допомога хворому після операції при парезі кишечнику та при блювоті.

ЕТАЛОНИ ВІДПОВІДЕЙ

1.Видалення гнію та введення антисептичних засибів. Проведення антибактеріальної, дезінтоксикаційної, симптоматичної терапії.

2.Утворилася флегмона грудної стінки.

3.Видалити вмістиме плевральної порожнини та розправити легені.

4.Відповідь, як на перше запитання.

5.Ліквідувати причину перитоніту- ушити прободний отвір виразки, очистити черевну порожнину від шлункового вмісту, та дренувати її.

6.Неправильно. Необхідно дренувати черевну порожнину.

7.Стимуляція перистальтики кишок, введення зонду у шлунок.