II. Знайомство зі школою.

1. Керівництво школи.

2. Загальні відомості про школу.

3. Основні напрямки і завдання навчально-виховної роботи (з’ясувати під час зустрічі з адміністрацією).

4. Знайомство із шкільною документацією.

5. Шкільний розклад занять (орієнтація в ньому).

6. Вивчення системи керівництва школою, роботи всіх ланок адміністративно-педагогічного керівництва.

7. Робота кабінету історії, українознавства, шкільного музею.

III. Знайомство з класом.

1. Розклад уроків і дзвінків (запис у щоденнику).

2. Класний журнал.

3. Знайомство з учнями під час відвідування уроків, спілкування в позаурочний час. Оформлення в щоденнику сторінки «список учнів класу».

4. Загальні відомості про успішність учнів, їх ставлення до нав­чання, трудової і громадської діяльності.

IV. Участь в навчально-виховній роботі.

1. 3’ясування мети, завдань, форм і методів роботи класного керів­ника (бесіда з класним керівником, ознайомлення з планом його роботи, ознайомлення з класним журналом, відвідування класних годин).

2. Проведення 2-х виховних заходів по узгодженню з класним керівником (рецензія і оцінка класного керівника).

3. Щотижневе відвідування 1-2-х уроків, або 1-го уроку і 1-го виховного заходу. Визначення мети, завдань, структури уроку.

4. Аналіз 2-х уроків за визначеною схемою (див. зразок).

5. Виконання окремих функцій вчителя-предметника і класного керів­ника (перевірка зошитів, щоденників).

6. Вивчення учнів класу (бесіда з вчителем, спостереження, вив­чення документації, врахування індивідуально-психологічних особливостей школярів у навчально-виховному процесі). Складання психолого-педагогічної характеристики учня (див. ззразок).

7. Вивчення системи індивідуальної роботи класного керівника з уч­нями (допомога невстигаючим, робота з дітьми, схильними до правопорушень, гурткова робота, вивчення умов виховання в сім‘ї).

Підведення підсумків педпрактики на ІІ курсі.

Після закінчення педагогічної практики у школі студент подає методисту таку звітну докумен­тацію:

– щоденник педпрактики із аналізом уроків;

– звіт про проведену роботу під час проходження педагогічної практики;

– конспекти двох виховних заходів з оцінкою класного керівника;

– психолого-педагогічну характеристику учня (завірену підписом класного керівника).

З урахуванням роботи студента у школі і оформленого звіту та іншої документації оцінюється педагогічна практика студента.

*** *** ***

Завдання, що виконують студенти ііі курсу (V семестр)

I. Настановча конференція.

Ознайомлення з метою, завданнями практики, змістом роботи, форма­ми звіту. Огляд новинок психолого-педагогічної та методичної літерату­ри. Під час педпрактики студент виконує функції помічника класного ке­рівника і вчителя-предметника. За класним керівником студенти закріплюються групами по 3-5 чоловік.

II.Участь у навчально-виховній роботі.

1. Щотижневе відвідування 2-4-х уроків, аналіз їх проведення.

2. Проведення 2-х класних годин за домовленістю з класним керівником (рецензія і оцінка класного керівника).

3. 3’ясування змісту, форм і методів роботи вчителя-предметника.

4. Загальне ознайомлення з навчальною програмою з історії, її структурою, змістом, календарним та тематичним планом.

5. Участь у підготовці і проведенні уроків історії (визначення теми, мети уроку, підготовка наочності, складання конспекту, допомога у проведенні окремого структурно­го елементу уроку, пояснення одного з питань навчального матеріалу).

6. Знайомство із системою методичної роботи вчителя-предметника і класного керівника.

7. Вивчення досвіду роботи класного керівника з батьками учнів (бесіди з класними керівниками, відвідування батьківських зборів).

8. Визначення основних шляхів формування дитячого колективу (пер­спективні лінії, традиції, організація колективної діяльності, аналіз планів виховної роботи, бесіди з учнями). Складання психолого-педагогічної характеристики класного колективу (див. зразок).

9. Участь у роботі гуртка з історії.

10. Вивчення особливостей пізнавальної діяльності учнів (уваги, пам’яті, мислення, мови).

ІІІ. Спостереження за педагогічним спілкуванням.

1. Визначення стилю спілкування вчителів, що працюють у даному класі, його вплив на емоційно-психологічний клімат у дитя­чому колективі.

2. Домінуючі функції спілкування в діяльності учителів.

3. Негативні моделі спілкування вчителів з учнями. Дія рольового принципу «я – вчитель, ти – учень».

4. Стосунки вчителів з невстигаючими учнями і дітьми, схильними до правопорушень (стереотипи у відношенні вчителя до «важкого» учня).

5. Труднощі в налагодженні педагогічного спілкування.

ІV. Завдання з методики навчання історії.

1. Відвідання декількох уроків історії.

2. При аналізі уроків історії відображення у щоденниках педпрактики виконання таких завдань:

- виконання вчителем історії програми та її вимог;

- відповідність оцінок критеріям оцінювання історичних знань учнів;

- робота вчителя з підручниками з історії;

- аналіз методичної літератури, яку використовує вчитель історії;

- використання вчителем хронологічних та синхроністичних таблиць на уроках історії;

- використання наочності на уроках історії;

- робота вчителя з навчальними картинами та ілюстраціями;

- організація роботи вчителя з питаннями і завданнями у підручниках з історії;

- ефективність використання документів на уроках історії;

- використання вчителем проблемних методів навчання, інноваційних технологій;

Підведення підсумків педпрактики на ІІІ курсі.

Після закінчення педпрактики студент подає методисту таку звітну документацію:

– щоденник педагогічної практики з аналізами уроків;

– звіт про проведену роботу під час проходження педагогічної практики;

– конспекти двох виховних заходів з оцінкою класного керівника;

– психолого-педагогічну характеристику класного колективу (завірену підписом класного керівника).

З урахуванням роботи студента в школі й оформленого звіту та іншої документації оцінюється педагогічна практика студента.

*** *** ***