План вивчення теми

1. Податки та збори, які сплачують сільгоспвиробники.

2. Особливості застосування податку на додану вартість виробниками сільськогосподарської продукції.

3. Фіксований сільськогосподарський податок, його специфіка як форми спрощення оподаткування сільгоспвиробників.

4. Порядок нарахування та сплати фіксованого сільськогосподарського податку, податкова звітність та строки її подання.

Методичні рекомендації

В багатьох країнах світу аграрний сектор є найбільш проблемним сектором економіки. Його необхідність не викликає сумніву, як і факт низької рентабельності сільськогосподарського виробництва або навіть його збитковості. Саме тому застосовуються спеціальні режими оподаткування цього сектору, дотації з бюджетів, державне кредитування фермерських господарств тощо.

Однак звільнити сільськогосподарські підприємства від оподаткування – досить ризикований крок, який може викликати зловживання подібною пільгою. В Україні до таких підприємств застосовуються встановлені чинним законодавством податки і збори, однак передбачено використання спрощеної системи оподаткування.

При вивчені теми слід зосередитися на спеціальних режимах оподаткування, які запроваджено в Україні для сільгоспвиробників. Слід звернути увагу на особливості справляння такими категоріями суб’єктів підприємницької діяльності податку на додану вартість.

Фіксований сільськогосподарський податок, який є втіленням спрощеного режиму оподаткування, є альтернативою окремим податкам і зборам. Однак необхідно усвідомлювати, що право користуватися спрощеною системою оподаткування мають не всі підприємства аграрного сектору.

В першому питанні на основі вивчених законодавчих документів необхідно визначити перелік податків та зборів, які справляють підприємства аграрного сектору. Законодавчо відокремлено суб’єктів підприємницької діяльності, які безпосередньо займаються виробництвом сільгосппродукції та її переробкою. Таким підприємствам надано право за певних умов обрати спрощений режим оподаткування, тобто зареєструватися як платник фіксованого сільськогосподарського податку.

Особливу увагу слід приділити відносинам суб’єктів підприємництва аграрного сектору з державними фондами соціального страхування, в тому числі і з Пенсійним фондом.

При вивченні третього та четвертого питань слід керуватися Податковим кодексом України, у ст. 301 якого визначено платників такого податку, у ст. 307 - перелік платежів від сплати яких звільняються платники, що використовують спрощену систему оподаткування. Також в цьому документі представлено порядок подання звітності та строки сплати фіксованого сільськогосподарського податку.

Слід пам’ятати, що зареєструватися як платники фіксованого сільськогосподарського податку можуть особи, якщо вони є сільськогосподарськими підприємствами різних організаційно-правових форм, передбачених законами України, селянські та інші господарства, які займаються виробництвом (вирощуванням), переробкою та збутом сільськогосподарської продукції, а також рибницькі, рибальські та риболовецькі господарства, які займаються розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах), у яких сума, одержана від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, перевищує 75 відсотків загальної суми валового доходу.

Результатом опрацювання вказаних питань повинно стати схематичне зображення механізму оподаткування сільгосппідприємств за загальною системою оподаткування та при спрощеному режимі, тобто при сплаті фіксованого сільськогосподарського податку.

Після вивчення запропонованого матеріалу необхідно скласти структурно-логічні схеми з розглянутих питань та відповісти на питання для самоконтролю знань.