Тестові завдання

1. Єдиний податок – це:

а) загальнодержавний податок;

б) місцевий збір;

в) спеціальний податковий режим оподаткування.

2. Платниками єдиного податку можуть бути:

а) адвокати, страхові брокери;

б) відокремлені підрозділи юридичної особи, яка не є платником єдиного податку;

в) банки, ломбарди, лізингові та страхові компанії;

г) фізичні особи – підприємці, які надають виключно бухгалтерські послуги.

3. Фіксовані ставки єдиного податку встановлені для платників єдиного податку:

а) 1 та 2 групи;

б) 3 групи;

в) 4 та 6 групи;

г) 5 групи.

4. Для фізичних осіб – підприємців фіксовані ставки єдиного податку, залежно від виду їх господарської діяльності, встановлюються:

а) Кабінетом Міністрів України;

б) Державною податковою службою України;

в) сільськими, селищними, міськими радами.

5. Сплата єдиного податку здійснюється за місцем:

а) державної реєстрації;

б) податкової адреси;

в) отримання доходу;

г) проживання платника податку.

6. Платники єдиного податку звільняються від нарахування та сплати:

а) податку на прибуток підприємств;

б) податку на додану вартість з операцій з постачання товарів, місце постачання яких не розташоване на митній території України;

в) сплати податків, зборів та митних платежів на загальних підставах у разі ввезення товарів на митну територію України.

7. Заяву про відмову від спрощеної системи оподаткування суб’єкт господарювання повинен подати до органу ДПС у терміни:

а) не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року);

б) у будь-який зручний для нього термін;

в) не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року).

8. Суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів може подати заяву про перехід на спрощену систему оподаткування:

а) один раз протягом календарного кварталу;

б) один раз протягом календарного півріччя;

в) один раз протягом календарного року;

г) будь-коли, не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного податкового (звітного) періоду.

9. Для обрахунку об’єкта оподаткування єдиним податком суб’єкт господарювання – юридична особа використовує дані:

а) спрощеного бухгалтерського обліку;

б) книги обліку доходів;

в) книги обліку доходів і витрат.

10. Платник єдиного податку у разі перевищення чисельності фізичних осіб, які перебувають з ним у трудових відносинах, зобов’язаний:

а) перейти до іншої групи платників єдиного податку;

б) перейти на сплату інших податків і зборів;

в) сплатити штраф і залишитися в тій самій групі.

11. Визначте термін, на який видається свідоцтво платника єдиного податку:

а) один податковий (звітний) період;

б)один календарний рік;

в) 1095 днів;

г) видається безстроково.

Біблоіграфічний список до теми

(1-9; 17-18; 22-24; 28; 31; 34-38; 41-42)

Практичне заняття № 5

Тема 6. Оподаткування в сфері зовнішньоекономічної діяльності

Мета заняття:

закріпити теоретичні знання та придбати практичні навички щодо: порядку визначення митної вартості з метою оподаткування; порядку оподаткування експортних операцій; порядку оподаткування імпортних операцій.

Технічні засоби навчання:

1. Мультимедійний проектор. 2. Електронно-обчислювальні машини. 3. Законодавчий та інструктивний матеріал. 4. Бланковий матеріал.

План заняття

1. Митні процедури та порядок визначення митної вартості з метою оподаткування.

2. Порядок оподаткування експортних операцій.

3. Порядок оподаткування імпортних операцій.

Методичні рекомендації

Виконання першого завдання пов’язано з визначенням митної вартості товарів, що імпортуються (експортуються).

Ст. 16 Закону України “Про єдиний митний тариф” встановлені єдині критерії для визначення митної вартості товарів:

• момент перетину митного кордону;

• ціна угоди (вартість, зазначена в рахунку-фактурі).

При цьому обчислення митної вартості здійснюється на основі ціни поставки товару згідно з інтерпретацією Міжнародних комерційних термінів (INKOTERMS), й коли вони зроблені – до перетину митного кордону чи після.

Виконуючи це завдання також необхідно враховувати, що при неможливості визначення митної вартості на основі поданих документів (наприклад, відсутній рахунок-фактура та ін.) митні органи визначають її самостійно на основі цін на ідентичні або подібні товари, які діють у провідних країнах-експортерах зазначених товарів та інших предметів.

При виконанні другого завдання для визначення суми мита необхідно керуватись Законом України “Про єдиний митний тариф”, який визначає ставки мита. При цьому необхідно враховувати, що митні тарифи складаються з трьох видів мит:

• повних (максимальних), які зазвичай використовуються в торгівлі з країнами, з якими немає торговельних угод;

• пільгових (мінімальних), які використовуються у випадках, коли існують торговельні договори за умов введення режиму найбільшого сприяння;

• преференційні, які зазвичай використовуються при імпорті товарів із країн, що розвиваються.

Крім того, в Україні застосовуються такі види мита:

• адвалорне – нараховується у відсотках до митної вартості;

• специфічне – у встановленому грошовому розмірі на одиницю товару;

• комбіноване – поєднує два попередні види митного обкладення.

В залежності від вида мита визначено об’єкт оподаткування цим непрямим податком.

Виконання третього завдання пов’язано з набуттям практичних навичок щодо нарахування та стягнення митних платежів.

Діючим законодавством установлено, що товари та інші предмети, які переміщуються через митних кордон України, підлягають митному оформленню.

При цьому митне оформлення товарів та їх пропуск можуть здійснюватися лише після сплати належних сум митних платежів або за умови надання митним органам у встановленому порядку відстрочення чи розстрочення їхньої сплати.

До митних платежів належать:

• митні збори;

• мито (ввізне або вивізне);

• акцизний податок (на підакцизні товари);

• податок на додану вартість (ПДВ).

Нарахування платежів провадиться у графі 47 ВМД декларанта за ставками й у порядку передбаченому чинним законодавством на момент її митного оформлення.

Виконання третього завдання ґрунтується на теоретичних знання і практичних навичках, набутих при виконанні першого та другого завдань, а також при вивченні дисципліни “Податкова система” (теми “Податок на додану вартість” та “Акцизний податок”).

При виконанні ситуаційних вправ необхідно враховувати усі зміни, які сталися у податковому законодавстві на день їх виконання.