Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Практикум по УП Лосікова О.О., Смоквіна Г.А..doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
1.48 Mб
Скачать

Тема 4. Соціально-психологічні аспекти управління

4.1. Роль керівника в організації. Особистісні характеристики

керівника, вимоги до нього як до лідера.

4.2. Потреби і ціннісні орієнтації працівників, їхній облік у

процесі мотивації трудової поведінки.

4.3. Комунікативний процес. Стресові фактори і управління ними.

4.4. Типи і причини конфліктів. Управління конфліктною ситуацією.

4.5. Соціально-психологічний клімат у трудовому колективі.

Щоб ефективно керувати соціальними і економічними процесами в сучасних умовах, потрібно розуміти, що основним об'єктом управління в цьому випадку є людина як особистість. Саме тому неможливо переоцінити роль психологічних знань в підготуванні кваліфікованих спеціалістів в вищій школі. Якщо менеджер хоче домогтися, щоб його співробітники сприйняли поставлені ним завдання як власні, він повинен освоїти необхідний мінімум психологічних знань, оперативно вирішувати питання міжособистісної взаємодії, цілеспрямованого формування колективу, ― те, що допоможе йому передбачати поведінку співробітників.

Важливого значення набули наступні соціально-психологічні аспекти управління:

• головним стимулом у роботі є стабільність службового становища;

• звільнення за ініціативою адміністрації трапляється порівняно рідко, тому що воно пов'язане з дотриманням безлічі різних правил;

• виховання у працівників почуття прихильності своїй фірмі здійснюється за допомогою видання фірмових інформаційних бюлетенів, журналів, у яких висвітлюються діяльність і події життя фірми; показу престижних відео- і

кінофільмів; влаштуванню свят та проведення днів відпочинку, на які витрачаються значні кошти.

Література до вивчання: [1,4,8,10,16]

Теми рефератів

  1. Моделювання та кількісна оцінка якостей керівника сучасного типу: вітчизняний та зарубіжний досвід.

  2. Розробка моделі та кількісна оцінка якостей керівника як вміння управляти самим собою (модель персонального менеджменту).

  3. "Командний" стиль управління у великих колективах.

  4. Агресія і гнів у конфлікті.

  5. Вплив міжособистісних відносин на становлення психологічного клімату та спрацьованості колективу.

Практичні завдання з теми

Завдання 1. «Автомобільний салон»

Мета. Відпрацювати навички аналізу реальної ситуації.

Завдання

  1. Визначте, що послужило справжньою причиною ситуації, що склалася.

2. Визначте, які норми прийняті в колективі були порушені Завадським.

3. Розробити систему заходів щодо впливу на колектив продавців з боку Завадського.

4. Спрогнозуйте наслідки прийняття запропонованих заходів на найближчий рік.

Ситуація

Невелика компанія з продажу автомобілів має декілька торгових майданчиків у різних районах міста Одеси. На одній з цих площ працює колектив, 35 осіб, більшість з яких продавці. Колектив згуртований, дружний, у ньому добре розвинені неформальні контакти, що іноді переходять в панібратські стосунки. Продавці часто підмінюють один одного, не ставлячи до відома керівництво, використовується «ковзний» графік роботи. Такий режим роботи створює певні складності для відділу кадрів при веденні табельного обліку, обліку відпрацьованого часу.

Усі працівники ― спеціалісти високої кваліфікації, «генії продажу», у кожного є свої підходи до клієнтів.

Терехов ― «клоун-веселун», може знайти спільну мову з будь-якою молодою особою (до 30 років), веде вільний спосіб життя.

Васильєв ― «педант», запросто спілкується з найбільш скрупульозними і занудними клієнтами, оскільки він спокійний і доброзичливий.

Павленко ― найкраще вміє продавати машини покупницям - жінкам.

Бекетов ― «ас продажу» ― може працювати з будь-яким клієнтом, і клієнти рідко йдуть від нього без покупки.

Цей колектив, застосовуючи свої нестандартні прийоми продажу і підходи до роботи, забезпечував найвищий рівень продажу серед усіх майданчиків фірми.

Несподівано в цьому колективі відбувається крадіжка. Сумнівів немає ― хтось зі своїх.

Керівництво компанії, розібравшись з ситуацією, виявило винного (новенького продавеця) і звільнило керівника майданчика, який дотримувався ліберального стилю управління. Гостро постало питання про нового керівника. Бекетов, якому запропонували цю посаду, відмовився, мотивуючи свою відмову тим, що «його стихія ― продаж, а не метушня з папірцями».

Керівництво фірми вирішило підібрати більш жорсткого керівника, з тим, щоб вести роботу майданчика в більш організованих рамках, усунути панібратство, підвищити дисципліну. Керівником був призначений Завадський.

Завадський ― хороший фахівець, менеджер з продажу зі стажем роботи, має також навики керівництва, але він «з боку».

У роботі Завадський дотримується формальних правил, наводить порядок з дисципліною, робочим розкладом, намагається впровадити прийоми продажу, прийняті в усьому світі, але які не використовувалися на цьому майданчику раніше, не сприймає неформальні контакти.

Бекетов став відстоювати прийоми, прийняті у цьому колективі продавців, на що Завадський пригрозив йому звільненням.

Новий начальник не став відвідувати традиційно влаштовувані «торжества», стверджуючи, що йому не подобаються галасливі зборища.

Колектив починає лихоманити: соціально-психологічний клімат зіпсувався, робота погіршилася.

Через місяць Завадський допустив помилку, причиною якої була відсутність у нього досвіду роботи на цьому місці. Будь-який досвідчений продавець міг би вказати на можливість такої помилки заздалегідь (наприклад, Бекетов), але всі мовчали і тихо посміювалися. Коли Завадський дізнався про це, він пішов до вищого керівництва, звинуватив Бекетова і зажадав його звільнення.

Завдання 2. «Логіка»

Мета

Виявити позитивні наслідки конфліктів в організації.

Завдання

1. Визначте причину цієї ситуації.

2. Виявіть, наскільки раціонально діяли керівники організації в цій ситуації і запропонуйте свій варіант виходу з неї.

Ситуація

У відділі з розробки комп'ютерних програм невеликої компанії «Логіка» працює 30 співробітників. Колектив склався досить згуртований і дружний. Начальник відділу Іванчук В. Л. проявив себе вмілим керівником, користується заслугованою повагою у більшості співробітників.

На початку року правління компанії прийняло рішення про переведення Іванчука В.Л. на іншу, більш високу посаду в «Логіці».

В колективі відділу є неформальний лідер ― Петрович І.І., якого багато співробітників, включаючи колишнього керівника відділу, готують на посаду нового начальника. Крім того, у відділі є ще декілька висококваліфікованих фахівців, чий досвід і професіоналізм дозволяють їм претендувати на керівну посаду.

Однак правління компанії приймає абсолютно несподіване для колективу відділу рішення: новим керівником призначається особа «зі сторони», яка ніколи раніше не працювала у компанії.

Спочатку співробітники відділу були здивовані, оскільки ніхто не очікував такого повороту подій, і на цій посаді вже бачили одну особу «зі своїх».

Поступово здивування змінювалося на обурення, причому особливо сильно обурювалися ті, які бажали зайняти це місце. Новий начальник Синіцин І.Є. ― фахівець високого класу, але у зв'язку з тим, що в даній організації він раніше не працював, деякими тонкощами у специфіці роботи відділу просто не володіє.

З його появою в колективі назрівав конфлікт. Багато співробітників незадоволені його призначенням, деякі зовсім не хочуть бачити «ворога» своїм керівником.

На одній з нарад у відділі між Синіциним І. Є. і Петровичем І. І. виникла суперечка щодо якості виконуваної роботи. Петрович І. І. наполягав на тому,

щоб прислухалися до його думки, оскільки він давно працює у відділі і вважає себе цілком компетентним у даному питанні. На це Синіцин І.Є. відповів у тому сенсі, що питання, яке зачіпає багатьох співробітників, не може вирішуватися однією людиною, навіть якщо він дуже досвідчений фахівець.

Після тієї наради Петрович І. І. вважав себе ображеним і звернувся до керівництва компанії з проханням щодо переведення його в інший відділ. Слідом за ним ще 7 осіб пишуть подібну заяву керівництву. У колективі розгорається відкритий конфлікт. Подальша нормальна робота відділу стає неможливою.

Завдання 3. Ділова гра «Повітряна куля»

Мета

Навчитись ефективній взаємодії, колективного прийняття рішень.

Методичні вказівки

Перед початком гри ведучий просить усіх учасників сісти великим колом і звертається до них з такими словами: «Уявіть собі, що ви екіпаж наукової експедиції, яка повертається на повітряній кулі після виконання наукових досліджень. Ви здійснювали аерофотозйомку незаселених островів. Уся робота виконана успішно, і ви вже готуєтесь до зустрічі з рідними і близькими. Ви летите над океаном і до найближчого кутка землі 500-550 км.

Але сталося непередбачене: в оболонці повітряної кулі з невідомих причин утворився отвір, через який виходить газ. Куля почав знижуватись. Ви відразу ж викинули за борт усі мішки з баластом (піском), які були припасені на цей випадок в гондолі повітряної кулі. На якось час падіння сповільнилось, але не припинилось. Через 5 хв. куля стала падати з колишньою, дуже великою, швидкістю.

Весь екіпаж зібрався в центрі, гондоли для того, щоб обговорити становище, що склалося. Потрібно приймати рішення, що і в якій послідовності викидати за борт. Ось перелік предметів, які залишилися в гондолі:

  1. Канат - 50 м.

  2. Аптечка з медикаментами - 5 кг.

  3. Компас геологічний - 6 кг.

  4. Консерви м'ясні та рибні - 20 кг.

  5. Секстант (прилад для визначення місцезнаходження за зірками) - 5 кг.

  6. Гвинтівка з оптичним прицілом і запасом патронів - 25 кг.

  7. Цукерки різні - 20 кг.

  8. Спальні мішки (по одному на кожного члена екіпажу).

  9. Ракетница з комплектом сигнальних ракет - 8 кг.

  10. Намет 10-місцевий - 20 кг.

  11. Балон з киснем - 50 кг,

  12. Комплект географічних карт - 25 кг.

  13. Каністра з питною водою - 20 л.

  14. Транзисторний приймач - 3 кг.

  15. Човен гумовий надувний - 25 кг.

Завдання:

  1. Прийняти колективне рішення, що і в якій послідовності ви повинні викинути.

  2. Кожен приймає рішення індивідуально;

  3. Створюється декілька команд по 5-7 осіб., і кожна команда виробляє колективну версію.

Правила:

  1. Не можна приймати рішення шляхом голосування.

  2. Не можна вираховувати відсотки: хто «за» і хто «проти».

  3. Не можна «тиснути» на партнера («я сказав!").

  4. Бажано за допомогою переговорів досягти консенсусу, в разі конфлікту - компроміс.

  5. Висловлювати свою думку може будь-який член екіпажу.

  6. Кількість висловлювань однієї людини не обмежується.

  7. Рішення вважається прийнятим тільки тоді, коли всі члени екіпажу з ним погодились.

  8. Якщо хоч один член екіпажу заперечує проти прийняття даного рішення, воно не приймається і група повинна шукати інший вихід.

  9. Рішення повинні бути прийняті відносно всього переліку предметів і речей.

  10. При визначенні значущості предметів і речей, тобто черговості, за якою Ви їх будете викидати, потрібно мати на увазі, що викидається все, а не частина (наприклад, усі цукерки, а не половина).

Час, який є в розпорядженні екіпажу, невідомо. Скільки ще буде тривати падіння? Багато залежить від того, як швидко учасники гри приймуть рішення.

Примітка: якщо граючим не вдасться домовитися  вони «загинуть».

Після закінчення гри підбиваються підсумки.

Наприклад, слід визначити, що сприяло ефективній роботі команди:

▪ рівень компетентності учасників;

▪ конструктивна взаємодія;

▪ культура полеміки;

▪ спільність цілей (індивідуальних і групових);

▪ ефективні стратегії спілкування;

▪ чітка організація обговорення;

▪ бажання перемогти.

Або: що перешкоджало ефективній роботі команди, наприклад: слабка компетентність у сутності та можливостях обговорюваних предметів; неефективні стратегії взаємодії; превалювання особистісних цілей над колективними; слабке керівництво обговоренням з боку лідера чи відсутність такого; низька культура спору, ведення дискусії.

До завершення гри можна колективно сформулювати висновки, які слід мати на увазі в майбутньому.