5. Ефективність впровадження систем участі персоналу у прибутках підприємства
Ефективність участі у прибутку полягає в необхідності залучення працівників до управління, процесу прийняття рішень, пошуку і вирішення виробничих проблем, шляхів удосконалення виробництва.
Переваги систем участі працівників у прибутку підприємства:
зацікавлюють працівника в продуктивній праці та прибутковості підприємства
підвищення продуктивності праці;
забезпечення фінансової зацікавленості працівників, пов'язаної із застосуванням пільгового оподаткування;
долається відчуженість працівників від результатів праці і зміцнюється інтеграція членів фірми;
підвищується інформованість працівників про діяльність фірми, що сприяє її ефективності та усуненню конфліктних ситуацій;
створюють довгострокові зобов'язання персоналу націлені на залучення працівників підприємства у власність та управління акціонерною компанією, консолідацію пакета акцій в руках персоналу, зацікавленого в його стійкому поступальному розвитку;
заохочують ощадливість персоналу;
сприяють зниженню плинності робочої сили;
забезпечують можливості найманому працівникові до часу виходу на пенсію накопичити значні кошти;
сприяють поліпшенню результатів діяльності, спонукаючи працівників виступати проти погано продуманих управлінських рішень;
проведені дослідження також свідчать, що впровадження систем матеріального стимулювання позитивно відбівається на загально виробничому кліматі: поліпшення взаємовідносін між робітніком и керівніцтвом 80,6%; зниженя мотівів внаслідок незадоволення 47,2%; скорочення витрат робочого часу 36,1%; зниженя плінності кадрів 36,1%; підвіщення почуття колектівізму, гордості за фірму 47% (див. рис. 12) [7].
Рис. 12. Вплив систем участі працівників у прибутках на їх трудову поведінку, %
Згідно з даними ряду великих міжнародних досліджень, в компаніях, що мають довгострокові програми винагороди персоналу, відзначається підвищення загальної результативності діяльності. NCEO (Всесвітній дослідний центр з питань довгострокових програм), дослідивши в 1360 компаніях, NW University (великий університет в США), який проводив дослідження серед 382 компаній, і World at Work (Американська асоціація з питань оплати праці), що дослідила 295 компаній, отримали наступні результати:
- в компаніях, що мають довгострокові програми, середня продуктивність праці на 14,8% вище, ніж у компаніях, які не мають таких програм;
- прибутковість активів (ROA) компанії, що реалізує програми довгострокового винагороди, вище на 2,7%;
- прибутковість на капітал (ROE) і загальний дохід акціонерів (TSR) також в середньому вище, ніж у компаніях, які не мають подібних программ [21, с. 18].
Таблиця 3
Частка фірм, які відзначили позитивний вплив програм участі в прибутках і розподілу доходів (у%)
Сфера впливу |
Участь у прибутках |
Розподіл доходів |
Продуктивність |
65 |
93 |
Зниження витрат |
56 |
81 |
Якість |
70 |
80 |
Зменшення відходів та браку |
39 |
61 |
Трудові відносини |
73 |
74 |
Залучення робітників |
70 |
81 |
Комунікації |
77 |
78 |
Оплата |
77 |
77 |
Приведені данні за 200 фірмами США |
||
Недоліки систем участі працівників у прибутку підприємства:
труднощі розподілу акцій через відсутність можливості оцінити майбутній внесок працівника (цим самим порушується зв'язок між справами фірми і розміром винагороди);
працівники схильні до прийняття рішень, в яких менше ризику, а при розподілі доходу орієнтуються на збільшення зарплати, а не на інвестиції;
працівники уникають прийняття інноваційних рішень;
працівникам важко пов'язати власні трудові зусилля з результатами діяльності фірми;
розмір одержуваної компанією прибутку і, отже, величина премій залежать від безлічі зовнішніх факторів, які часто не залежать безпосередньо від працівників компанії;
не забезпечується тісній зворотній зв'язок між рівнем ефективності і системою управління.
Слід виділити наступні напрямки, які будуть стимулювати участь робітників у капіталі підприємства:
вдосконалення законодавчої бази, спрямованої на стимулювання діяльності тих підприємств, у капіталі яких беруть участь трудові колективи;
надання податкових пільг тим акціонерним та орендним підприємствам, власниками яких є трудові колективи цих підприємств;
розробка комплексу заходів щодо державної підтримки підприємств, власниками яких є трудові колективи цих підприємств;
встановлення спрощеної процедури реєстрації таких підприємств;
створення системи пільгового кредитування підприємств, в капіталі яких бере участь трудовий колектив у різних галузях економіки, а особливо - у сфері нових, високих і наукомістких технологій, імпортозамінних виробництв і підприємств, продукція яких постачається переважно на експорт;
вироблення і здійснення державної програми з проведення акціонування і передачі в оренду ряду підприємств з наданням пільг і віддаючи перевагу трудовим колективам цих підприємств;
інформаційна підтримка держави, спрямована на підвищення рівня професійної підготовленості управлінського персоналу підприємств в капіталі якого беруть участь його працівники [9, с. 362].
Серед першочергових заходів на рівні окремого підприємства можна запропонувати:
1. Внесення змін та доповнень до статуту підприємства та інші його внутрішні нормативні акти з метою посилення демократичних засад в його побудові;
2. Залучення (у разі необхідності) представницьким органом працівників - як акціонерів, так і неакціонерів, експертів (фахівців) до участі на постійній чи тимчасовій основі у підготовці та прийнятті найважливіших управлінських рішень, а також контролю за їх виконанням з метою протидії можливим зловживанням керівників своїм посадовим становищем;
3. Створення та функціонування постійно діючої системи навчання працівників та їхніх представницьких органів основ економічних знань і навичок участі в управлінні підприємством;
4. Організація спільно з іншими підприємствами і, бажано, за участі і активної підтримки регіональних та місцевих органів влади так званих інкубаторів - некомерційних організацій, які покликані надавати правову, освітню, консультаційну та іншу допомогу підприємствам, які стали чи збираються стати на шлях демократизації господарського влади на виробництві [9, с. 363].
Таким чином, можна сказати, що застосування системи участі працівників у прибутках є ефективною для:
по-перше, працівника, бо він отримує додатковий дохід до свого бюджету;
по-друге, для підприємства, тому що працівники безпосередньо зацікавлені у його результативній діяльності;
по-третє, для економіки в цілому, оскільки функціонування підприємств стає більш ефективним, що позитивно відображається на економічній ситуації в країні.
Тому в Україні необхідно впроваджувати цю систему винагородження. Проте на цьому шляху на даному етапі існує багато перешкод, таких, як недосконалість законодавства у цій сфері, низьке значення профспілок та невідповідність їх кваліфікаційним вимогам. Окрім того, необхідне активне сприяння уряду для того, щоб упровадження даної системи було якомога ширшим, тому масове поширення участі працівників у прибутку на українських підприємствах поки що не спроможне мати місце [23, с. 60].