Робоче завдання

Завдання 1. Написати програму, яка обчислює довжину введеного з клавіатури рядка.

Завдання 2. Задано два рядки S1 і S2. Складіть програми для дослідження функцій роботи з рядками (для кожної функції своя програма).

Завдання 3. Розробити програму, яка запитує ім'я користувача і вітається з ним.

Рекомендований вид екрану:

Як Вас звуть?

Введіть свої ім'я і прізвище:

-> Вася Іванов

Здрастуйте, Вася Іванов

Завдання 4. Написати програму, яка перевіряє, чи є введений з клавіатури рядок цілим числом.

Рекомендований вид екрану:

Введіть число:

-> 23.5

Введений рядок не ціле число

Завдання 5. Написати програму, яка перевіряє, чи є введений з клавіатури рядок дійсним числом.

Рекомендований вид екрану:

Введіть число:

-> 23.5

Введений рядок є дійсним числом

Контрольні запитання

1. Дайте визначення рядка.

2. Як визначити довжину рядка?

3. Як об’єднати два рядки в один?

4. Яка функція використовується для порівняння двох рядків. Поясніть процес її виконання.

5. У якому заголовковому файлі знаходяться функції перетворення типу?

Лабораторна робота №9

РОЗРОБКА І ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОГРАМ З ВИКОРИСТАННЯМ ФУНКЦІЙ

Мета роботи: отримання навиків роботи з функціями, дослідження способів передачі аргументів.

Теоретичні відомості

Основну частину програмного коду в С++ складають функції. Вони дозволяють розбивати програму на окремі блоки або модулі, тобто створювати програму з окремих самостійно відлагоджуваних частин. Будь-яка програма містить принаймні одну функцію main ( ).

Оголошення функції

Будь-яка функція повинна мати прототип, тобто наперед оголошений заголовок. Прототип функції забезпечує компілятору інформацією про те, аргументи якого типу чекає функція і значення якого типу вона повертає:

Тип Ім’яФункції (Тип Ім’яАргументу);

Функція може повертати значення типу: void, int, float і т.д. Тип аргументу може бути будь-ким. Якщо аргументів декілька, їх описання (тип+имя) розділяються комами.

Описання функції

Описання функції є частиною програмного коду, яка як правило, слідує за тілом функції main ( ). Синтаксис описання наступний:

Тип Ім’яФункції (Тип Ім’яАргументу)

{

тіло функції

}

Рядок заголовка функції ідентичний рядку опису її прототипу, за одним виключенням: вона не завершується «;».

Передача аргументів функції

Існує два способи передачі аргументів функції: по значенню і за посиланням.

Коли відбувається передача змінної-аргументу по значенню, у функції створюється локальна змінна з ім'ям аргументу, в яку записується його значення. Усередині функції може змінитися значення цієї змінної, але не самого аргументу.

Тип кожного фактичного параметру (константи або змінної) в інструкції виклику функції повинен співпадати з типом відповідного формального параметру, вказаного в оголошенні функції.

Розглянемо для прикладу програму обчислення суми чисел.

Приклад . Передача аргументу по значенню

# include <iostream.h>

int add (int x, int y); // прототип функції додавання

void main ( )

{

int а =12, b=10;

int c;

c = add (а,b); // виклик функції

cout <<”Сумма рівна:” << c << endl;

}

int add (int x, int y) // описання функції додавання

{

int z;

z = x + y;

return (z); // значення, що повертається

}