11. Поняття та порядок оформлення лісових сервітутів

Відповідно до ст. 23 Лісового кодексу України у редакції від 8 лютого 2006 року, лісовий сервітут – право на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною лісовою ділянкою. Це може бути право перебування у лісах, використання лісових ресурсів, проїзду, проходу через чужий ліс тощо.

Лісові сервітути можуть встановлюватися в силу закону, договору, заповіту або за рішенням суду. Лісовий сервітут може бути встановлений на користь конкретної особи (особистий сервітут). В силу ст. 23 ЛКУ передбачається публічний лісовий сервітут на користь усіх громадян (українців й іноземців) у вигляді права вільного перебування у лісах державної та комунальної власності.

До положень ЛКУ щодо лісових сервітутів застосовуються також положення Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року та Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року в частині, що не суперечать ЛКУ. Лісові сервітути підлягають державній реєстрації згідно з Законом України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” від 1 липня 2004 року.

12. Правове регулювання заготівлі деревини

Порядок заготівлі деревини регулюється:

• Лісовим кодексом України у редакції від 8 лютого 2006 року;

• Законом України “Про мораторій на проведення суцільних рубок на гірських схилах в ялицево-букових лісах Карпатського регіону” від 10 лютого 2000 року;

• Порядком спеціального використання лісових ресурсів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2007 року № 761;

• Правилами рубок головного користування в лісах України, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 27 липня 1995 року № 559 тощо.

Заготівля деревини в порядку спеціального використання здійснюється під час рубок головного користування. Рубки головного користування – це заготівля стиглих і перестійних деревостанів в лісах України для отримання деревини. Здійснюються у межах затвердженої розрахункової лісосіки (ст. 71 ЛКУ). Залежно від особливостей лісів, ст. 70 ЛКУ поділяє рубки головного користування на:

• вибіркові – періодично вирубується частина дерев перестійного і стиглого віку, а лісова ділянка залишається постійно вкритою лісовою рослинністю;

• поступові – вирубка деревостану за кілька прийомів;

• суцільні – весь деревостан вирубується повністю, за винятком насінників життєздатного підросту і молодняку, цінних і рідкісних видів дерев і чагарників;

• комбіновані – поєднання вищезазначених способів рубок.

Право на здійснення рубок головного користування оформлюється лісорубним квитком, який видається органами Держкомлісгоспу (ст. 69 ЛКУ). Для видачі лісорубного квитка до органу Держкомлісгоспу, згідно з п. 4 Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2007 року № 761, подаються:

• заявка на використання лісових ресурсів під час проведення рубок головного користування;

• відомість чергової лісосіки;

• польова перелікова відомість;

• переліково-оцінювальна відомість;

• мапа технологічного перебігу розробки лісосіки;

• план лісосіки.

Під час проведення заготівлі деревини не дозволяються вирубування та пошкодження:

• цінних і рідкісних дерев та чагарників, занесених до Червоної книги України;

• насінників і плюсових дерев.