
- •Кучеренко о.К.
- •Isbn 978-5-9912-0109-4
- •Isbn 978-5-9912-0109-4
- •Навчальне видання Кучеренко Олег Костянтинович
- •Лекція 1. Розвиток волоконно-оптичних систем в світі і на україні. Особливості волоконно-оптичних ліній зв'язку
- •Лекція 3. Фокон як один з елементів волоконно-оптичних ліній зв'язку
- •Лекція 4. Волоконний світловод як канал передачі інформації. Загасання в оптичних волокнах і кабелях
- •Визначення збільшення селфока.
- •111Equation Chapter 1 Section 1
- •Лекція 10. Оцінка взаємних впливів світловодів в оптичних кабелях. Надійність волоконно-оптичних ліній звязку
- •Лекція 11. Принципи побудови волоконно-оптичних ліній зв'язку
- •Потужність сигналу на виході повинна перевищувати задану граничну потужність приймача:
- •Наявністі дисперсійних перекручувань сигналу в оптичному кабелі, в наслідок чого спотворюється форма оптичного імпульсу (рис. 11.5).
- •Сцинциляційний детектор (рис.16.4)
- •Лекція 18. Класифікація інтегрально-оптичних елементів і схем
- •Метод ближньої зони або метод 3-х кілець (рис.21.4.)
Лекція 10. Оцінка взаємних впливів світловодів в оптичних кабелях. Надійність волоконно-оптичних ліній звязку
Навіть при дотриманні явища ПВВ частина енергії переходить із осердя в оболонку світловода. Ця енергія зменшується за експоненційним законом і може перейти в навколишній простір або в сусідній світловод у кабелі.
Величина напруженості електричного поля за межами осердя й оболонки визначається співвідношенням:
(10.1)
– напруженість
електричного поля для довжини хвилі,
що надходить на вхід світловода;
– параметр загасання в радіальному напрямку;
– координата
в радіальному напрямку.
Коефіцієнт може бути розрахований на основі уявлень хвильової або геометричної оптики. У першому випадку цей коефіцієнт визначається наступним співвідношенням:
(10.2)
– частота електромагнітного випромінювання;
– електрична
стала;
– магнітна
стала;
–
діелектрична
проникність відповідного середовища;
– магнітна
проникність.
З представлення геометричної оптики коефіцієнт визначається співвідношенням:
(10.3)
– кут
падіння на границі середовищ;
– кут повного внутрішнього відбиття;
і – показники заломлення контактуючих середовищ.
Для визначення енергії, що виходить за межі світловода, використовують модель поширення енергії усередині світловода, показану на рис. 10.1.
Рис.10.1. Модель поширення енергії усередині світловода
Характер
проходження електромагнітного
випромінювання через зони 1, 2, 3 можна
охарактеризувати коефіцієнтами
проходження випромінювання (
і
)
і коефіцієнтами відбиття (
і
).
Енергія, що частково пройде покриття, визначається зі співвідношення:
(10.4)
– коефіцієнт
радіальних втрат у покритті;
-
товщина покриття.
Енергія, що відіб'ється усередину осердя, визначається співвідношеннями:
(10.5)
(10.6)
(10.7)
Напруженість зовнішнього електричного поля в просторі, що оточує світловод, визначається зі співвідношення:
(10.8)
Спрощені формули для визначення коефіцієнтів проходження випромінювання й , і коефіцієнтів відбиття й наведені нижче:
;
(10.9)
;
(10.10)
;
(10.11)
.
(10.12)
Часто при подібних розрахунках використовують коефіцієнт ослаблення перешкод, що визначається наступним співвідношенням:
(10.13)
– коефіцієнт
ослаблення енергії за рахунок поглинання
в оболонці;
– коефіцієнт
втрат енергії за рахунок відбиття
електромагнітного випромінювання на
межах осердя-оболонка, оболонка-повітря;
–
коефіцієнт
втрати випромінювання за рахунок
взаємодії (інтерференції) хвиль при
багаторазовому відбитті.
З урахуванням коефіцієнта ослаблення перешкод напруженість електричного поля за межами осердя й оболонки можна знайти з наступного співвідношення:
(10.14)
Вище наведені коефіцієнти втрат визначаються наступними співвідношеннями:
(10.15)
(10.16)
(10.17)
Якщо в співвідношення (10.16) і (10.17) підставити (10.9) - (10.12), то в результаті будемо мати:
(10.18)
(10.19)
У більшості випадків світловоди являють собою тришарову структуру - осердя і двох покриттів. Зовнішнє захисне покриття передбачає поліпшення перешкодостійкості світловода й виготовляється із синтетичних матеріалів.
У цьому випадку маємо три межі розділу середовищ:
(осердя – оболонка);
(оболонка – захисне покриття);
(захисне покриття-повітря).
У випадки двох покриттів , і визначаються з наступних співвідношень:
(10.20)
(10.21)
(10.22)
Коефіцієнти
й
можна
знайти з наступних співвідношень:
(10.23)
(10.24)
Коефіцієнт
втрат
– це основний параметр, що характеризує
просочування енергії через оболонку.
Він змінюється в межах [1;0].
При
забезпечується
найбільша захисна дія. Чим менше
,
тим
краще захисна дія.
N зменшується при збільшенні частоти й збільшенні різниці показників заломлення.
При
визначенні втрат часто вводять параметр
,
що
характеризує коефіцієнт зв'язку між
світловодами в одному кабелі. Його можна
знайти, користуючись наступним
співвідношенням:
(10.25)
– діаметр світловода;
– відстань між центрами світловодів.
При розрахунках необхідно враховувати також загальне ослаблення випромінювання на довжині світловода. Тому визначають енергію, що перейшла на початковій і кінцевій ділянках лінії зв'язку.
На початковій ділянці лінії зв'язку використовується співвідношення
(10.26)
– енергія
на початковій ділянці лінії зв'язку;
– довжина світловода;
– коефіцієнт перехідних втрат на одиницю довжини світловода.
Наприкінці лінії зв'язку застосовується наступне співвідношення
(10.27)
– енергія,
збережена в серцевині світловода
наприкінці лінії зв'язку.
У
лініях зв'язку перехідний взаємний
вплив світловодів визначається через
параметр перехідного загасання
в логарифмічних одиницях.
Перехідне загасання на ближньому й далекому кінці лінії зв'язку визначаються наступними співвідношеннями:
(10.28)
– відстань між центрами світловодів;
– коефіцієнт втрат в оболонці;
– діаметр світловода;
–
показник
заломлення третього середовища;
– довжина лінії зв'язку.
(10.29)
Надійність ВОЛЗ
Узагальнюючим показником якості роботи засобів зв'язку є надійність.
У даному питанні будуть розглянуті два основних показники надійності ВОЛЗ:
інтенсивність відмов
;
імовірність безвідмовної роботи для заданого інтервалу часу
.
Для зручності розрахунків показників надійності доцільно скласти структурну схему, що характеризує надійність зонової лінії зв'язку.
На рис. 10.2 показана схема, на якій показані елементи, які повинні бути працездатними для збереження працездатності всієї системи. Оскільки вихід з ладу кожного із цих вузлів приводить до втрати працездатності лінії зв'язку, то на схемі вони з'єднані послідовно.
Рис. 10.2. Структурна схема, використовувана для розрахунку показників надійності лінії зв'язку.
Обслуговуємий регенераційний пункт (ОРП) - ділянка, на якому відбувається відновлення й корекція форми сигналу.
Імовірність безвідмовної роботи всієї лінії зв'язку підпорядковується експоненціальному закону розподілу й визначається з наступного співвідношення:
(10.30)
–
інтенсивність
відмови кожного елемента ліній зв'язку;
(10.31)
– кількість всіх елементів на лінії зв'язку, які можуть відмовити.
Інтенсивність відмови ВОЛЗ визначається наступним співвідношенням:
(10.32)
–
інтенсивність
відмови кабелю для ОРП;
–
кількість
ОРП на лінії зв'язку;
–
інтенсивність
відмови кабелю;
– довжина лінії зв'язку.
Крім цього, може бути визначений час відновлення зв'язку відповідно до співвідношення:
(10.33)
,
– час відновлення ушкодження ОРП і
кабелю відповідно, у годинах.
Знаючи
можна знайти інтенсивність відновлення
зв'язку:
,
1/год (10.34)
Типові показники надійності лінії зв'язку наведені в таблиці 1.
Таблиця 1
Показник надійності |
ОРП |
Кабель |
Інтенсивність відмови, 1/год |
10-7 |
|
Час відновлення пошкодження, год |
0,5 |
5 |
Для розрахунку імовірності безвідмовної роботи, інтенсивністі відмов, середнього часу відновлення зв'язку й інтенсивністі відновлення зв'язку можна скористатися наступними типовими даними:
довжина лінії зв'язку
км;
довжина регенераційної ділянки - 100 км;
кількість ОРП на лінії зв'язку
.
При ціх даних отримаємо.
Інтенсивність відмов, користуючись табл. 1:
,
1/год
Середній час відновлення зв'язку, користуючись табл. 1:
,
год
Інтенсивність відновлення зв'язку:
,
1/год