- •План лекції
- •1.Науковий статус політології
- •2.Принципи та функції політики
- •3. Категорії та система методів політології
- •2.Принципи та функції політики
- •2.2. Риси політики.
- •2.3. Предмет політології.
- •2.4. Структурні елементи політології.
- •2.5. Система закономірностей політології.
- •2.6. Основні функції політології.
- •3. Категорії та система методів політології.
- •3.1. Центральні категорії політології.
- •Методи науки про політику.
- •Лекція № 2
- •План лекції Вступ
- •1. Політико-правова думка стародавнього світу.
- •Політичні міфи – основна форма занння про витоки держави.
- •1.2. Політичні парадигми Стародавнього Китаю
- •1.3. Антична доба.
- •1.4. Політико-правова думка Риму.
- •2. Політико-правова думка Середньовіччя та Нового Часу.
- •2.1. Візантійська політична доктрина (основні риси)
- •Основні риси
- •2.2.Загальні риси політико-правової думки Зах. Європи.
- •2.3.Політичні ідеї мислителів 13-17 ст.
- •1. Трактування раціоналістичних концепцій політики в працях французьких просвітителів.
- •1.1. Політична думка Франції.
- •1.4. Реалізація ідей французьких просвітителів (Томас Джеферсон)
- •2.Філософсько-правові концепції політики в німецькій філософії 18-19 ст.
- •2.1. Політична думка Німеччини 18-19 ст.
- •Принцип свободи членів суспільства
- •Залежність усіх від одного загального законодавства
- •Принципи аморальності політики Канта
- •3.Політологічні теорії 19 ст.
- •3.1. Лібералізм, як політична ідеологія часу.
- •4.Соціалістичні концепції політики.
- •4.1. Критично-утопічний соіалізм.
- •5.2. Політологічні теорії еліти.
- •Завдання додому : вивчити визначення.
- •Політична система її компоненти та структури
- •Політичні інститути
- •Типи сучасних політичних систем.
- •Характерні риси правової держави.
- •3.1 Ознаки правової держави
- •Сутність і структура політичної свідомості.
- •Ідеологія і політика.
- •Громадська думка і політика.
- •2. Ідеологія і політика.
- •2.2. Сутність ідеології.
- •Функції ідеології.
- •3. Громадська думка і політика.
- •3.2 Функції громадської думки.
- •План Вступ
- •Місце і роль людини в суспільстві.
- •2.Громадянин і держава (трохи історії).
- •5.Людина і гуманізм.
- •Політичні партії в Україні.
- •3.Програмні цілі нових партій.
- •4.Громадські організації і рухи в громадському житті суспільства.
- •Етнічні спільності в політичному житті суспільства. Нація – суб’єкт і об’єкт політики;
- •2. Національні відносини і національна політика в процесі становлення української державності;
- •1. Етнічні спільності в політичному житті суспільства. Нація – суб’єкт і об’єкт політики;
- •Національні відносини і національна політика в процесі становлення української державності
- •Соціальна природа і сутність „політичної свідомості”
- •Структура політичної свідомості
- •3. Функції політичної свідомості
- •4. Широкий і вузький зміст поняття „політична культура”
- •1)Проблеми, що торкаються основ існування людства.
- •1.1) Глобальні проблеми можна розділити на три групи(див. Таб. №1):
- •1.2) Причини виникнення проблем
- •1.3) Глобальні проблеми і політика
- •1.4) ”Глобальний план дій”
- •1.5) Напрямки політичного вирішення глобальних проблем
- •Перелік політологічних понять та визначень.
2.Філософсько-правові концепції політики в німецькій філософії 18-19 ст.
2.1. Політична думка Німеччини 18-19 ст.
На рубежі XVIII – XIX ст. спостерігається бурхливе піднесення політичної думки в Німеччині. Політико–філософські вчення на початковому етапі розвитку буржуазного суспільства набули найбільш повної і завершенної форми в працях Канта, Фіхте, Шеленга.
2.2. Імануіл Кант (1724 - 1804) – родоначальник німецької класичної філософії. Його основні праці: “Ідея загальної історії у всесвітньо – громадському плані” , “Відповідь на запитання: що таке Просвітництво ?”, “До вічного миру” .
Кант вважав найважливішою проблемою для людського роду є досягнення загального правового громадянського суспільства. Кант підкреслював що громадський устрій у кожній державі мусить бути республіканським який встановлюється за слідуючими принципами:
Принципи республіканського устрою Канта
Принцип свободи членів суспільства
Залежність усіх від одного загального законодавства
Рівність всіх(як громадян держави)
Правову державу, наголошував Кант, можна побудувати лише через поступальні реформи. Революційні дії і насильство відкидав.
Важливе місце Кант відводить проблемам війни і миру. Мир – першочергове завдання всесвітню–історичного прогресу.
Право – вияв практичного розуму.
Важливою ланкою вчення Канта є визначення переваги моралі над політикою.
Принципи аморальності політики Канта
Захоплення чужих теритотрій і пошук виправданя такої політики
Заперечення своєї провини у скоєних злочинах дія за принципом “ розділяй і володарюй”.
Кант обгрунтував політичну доктрину лібералізму*.
Головна ідея Канта – верховенство народу, що тісно пов’язана з республіканською формою правління.
*Лібералізм – (від лат.liberalis – вільний, незалежний) – політичний принцип, що відбиває ставлення людей до здійснення їхніх прав та свободу у суспільному житті, у державному підпорядкуванні.
Фундаментальна ідея – полягає у визначені свободи як найвищої цінності людського буття. Зміст ліберального принципу заведено зводити до визнання пріоритету вільного підприємництва й приватної власності на засоби виробництва, вільної конкуренції та ринкової економіки встановлення парламениської форми державного правління, проголошення громадянських свобод.
2.3. Гегель (1770 - 1831) – в його творах просліджується еволюція від ліберальних до консервативних ідей (“ Конституція Німеччини” , “Філософія права”). Гегель зазначає що свобода особи реалізується в праві приватної власності, в правовій рівності людей Гегель розробив свою концепсію держави. Він розрізняє громадянське суспільство і державу.
Держава – основа громадянського суспільства. Структура громадянського суспільства визначається трьома станами: - землевласники, промисловці (торговці, ремісники) і чиновники.
Формування громадянського суспільства пов’язане з утвердженням буржуазного ладу. Його не було в античності і середновіччі.
На думку Гегеля політична влада поділяється на законодавчу, виконовчу і владу господаря. Гегель критикує ідею народного сувернітету і захищає конституційну монархію.Відстоює принципи публічності дебатів у палатах станових зборів, свободу друку і публічних повідомлень. У цілому свій політичний ідеал – конституційну монархію – він конструює орієнтуючись на компроміс між дворянством.