- •План лекції
- •1.Науковий статус політології
- •2.Принципи та функції політики
- •3. Категорії та система методів політології
- •2.Принципи та функції політики
- •2.2. Риси політики.
- •2.3. Предмет політології.
- •2.4. Структурні елементи політології.
- •2.5. Система закономірностей політології.
- •2.6. Основні функції політології.
- •3. Категорії та система методів політології.
- •3.1. Центральні категорії політології.
- •Методи науки про політику.
- •Лекція № 2
- •План лекції Вступ
- •1. Політико-правова думка стародавнього світу.
- •Політичні міфи – основна форма занння про витоки держави.
- •1.2. Політичні парадигми Стародавнього Китаю
- •1.3. Антична доба.
- •1.4. Політико-правова думка Риму.
- •2. Політико-правова думка Середньовіччя та Нового Часу.
- •2.1. Візантійська політична доктрина (основні риси)
- •Основні риси
- •2.2.Загальні риси політико-правової думки Зах. Європи.
- •2.3.Політичні ідеї мислителів 13-17 ст.
- •1. Трактування раціоналістичних концепцій політики в працях французьких просвітителів.
- •1.1. Політична думка Франції.
- •1.4. Реалізація ідей французьких просвітителів (Томас Джеферсон)
- •2.Філософсько-правові концепції політики в німецькій філософії 18-19 ст.
- •2.1. Політична думка Німеччини 18-19 ст.
- •Принцип свободи членів суспільства
- •Залежність усіх від одного загального законодавства
- •Принципи аморальності політики Канта
- •3.Політологічні теорії 19 ст.
- •3.1. Лібералізм, як політична ідеологія часу.
- •4.Соціалістичні концепції політики.
- •4.1. Критично-утопічний соіалізм.
- •5.2. Політологічні теорії еліти.
- •Завдання додому : вивчити визначення.
- •Політична система її компоненти та структури
- •Політичні інститути
- •Типи сучасних політичних систем.
- •Характерні риси правової держави.
- •3.1 Ознаки правової держави
- •Сутність і структура політичної свідомості.
- •Ідеологія і політика.
- •Громадська думка і політика.
- •2. Ідеологія і політика.
- •2.2. Сутність ідеології.
- •Функції ідеології.
- •3. Громадська думка і політика.
- •3.2 Функції громадської думки.
- •План Вступ
- •Місце і роль людини в суспільстві.
- •2.Громадянин і держава (трохи історії).
- •5.Людина і гуманізм.
- •Політичні партії в Україні.
- •3.Програмні цілі нових партій.
- •4.Громадські організації і рухи в громадському житті суспільства.
- •Етнічні спільності в політичному житті суспільства. Нація – суб’єкт і об’єкт політики;
- •2. Національні відносини і національна політика в процесі становлення української державності;
- •1. Етнічні спільності в політичному житті суспільства. Нація – суб’єкт і об’єкт політики;
- •Національні відносини і національна політика в процесі становлення української державності
- •Соціальна природа і сутність „політичної свідомості”
- •Структура політичної свідомості
- •3. Функції політичної свідомості
- •4. Широкий і вузький зміст поняття „політична культура”
- •1)Проблеми, що торкаються основ існування людства.
- •1.1) Глобальні проблеми можна розділити на три групи(див. Таб. №1):
- •1.2) Причини виникнення проблем
- •1.3) Глобальні проблеми і політика
- •1.4) ”Глобальний план дій”
- •1.5) Напрямки політичного вирішення глобальних проблем
- •Перелік політологічних понять та визначень.
1. Трактування раціоналістичних концепцій політики в працях французьких просвітителів.
1.1. Політична думка Франції.
Французькі просвітники Гольбах, Гельвецій, Руссо, Вольтер, Дідро, Монтеск’є пропонували встановити рівність всіх перед законом, верховенствоо закону, народний сувірнітет.
1.2. Шарль Луї Монтеск’є (1689 - 1755) – один із засновників французького “Просвітництва”.Його праця “Про дух законів” де він спробував дослідити, які фактори визначають форму держави в різних країнах.
Фактори (що визначають форму держави):
Клімат
Рельєф місцевості
Розмір тереторії
4. Географічне розміщення
Також, в праці “Про дух законів” Монтеск’є розвинув загальне вчення про залежність юридичних норм держави на співжиття від законів, які визначаються типом державного устрою республіканським, монархічним чи деспотичним.
Загальні ж закони історії на його думку, визначаються комплексом соціальних факторів: виробництвом, власністю, принципами правління, звичаями і релігією.
На відміну від Гоббса Монтеск’є оголосив найважливішим законом не війну проти всіх, а мир.
Головна гарантія свободи за Монтеск’є – заклади що обмежують і стримують свавілля. В Демократії – рушійна сила і умова розквіту – мужність, любов до республіки, вірність кожної особи загальнодержавній справі.
Разом з тим Монтеск’є ідеалізував конституційну монархію, розвинув локківську теорію поділу влади на законодавчу, виконавчу та судову.
1.3. Ж.Ж. Руссо (1712 - 1778) – урожденець та громадянин Женеви. Праці “Міркування про походження і причини нерівності між людьми”, “Про суспільний договір”.
Основна думка: Джерело протиріч цивілізації – соціальна нерівність, що зумовлена майновою нерівностью. Руссо вказує що “ єдиною корективою до соціальної нерівностей, майнової та нерівності обов’язків, можуть і повина бути свобода, та рівність юридичних прав.
Основа політичного життя суспільства:
суверенність народу
скасування принципу поділу влади
Замість системи розподілу влади Руссо пропонував ввести систему постійно діючого в державі ПЛЕБІСЦИТУ* стосовно всіх питань політичного життя.
Плебісцит – (від лат. plebs –простий люд і scitum – рішення, постанова ) – У Стародавньому Римі – рішення плебейських зборів. Зараз – усезагальне опитування громадян з метою виявити їхню думку, волю й позицію щодо якогось спільного значущого питання. Форма загального голосування, різновид референдуму.
1.4. Реалізація ідей французьких просвітителів (Томас Джеферсон)
На прикінці XVIII ст склалися умови для практичної реалізації ідей французьких просвітників. Американська війна за незалежність стала першою такою спробою. В цей час виділяється плеяда американських політичних мислителів ( Пейн, Гамільтон, Джей, Джеферсон)
Томас Джеферсон (1743 - 1826) – автор проекту Декларація незалежності США що проголошувала: природні права всіх людей на життя, свободу, власність, на безпеку і щастя, сувернітет народу, принцип розподілу влади.
Вперше в історії ці положення політичної теорії покладені в основу державної політики .
Іншою спробою реалізувати ці політичні ідеї була Велика Французька революція (1784- 1794). Проте Франція кінця XVIII – XIX ст. виявилась ще не готовою повністю втілити велики політичні ідеї століття.