4. Широкий і вузький зміст поняття „політична культура”

Політична культура становить собою сукупність позиції і цінностей і зразків поведінки, які стосуються відносин між владою і громадянами.

Політична культура виражається в практичній політичній діяльності, та в теоріях, уявленнях та ідеях політичної свідомості. Можна виділити такі різновиди політичної культури:

а) політичну культуру суспільства в цілому;

б) політичну культуру класів, націй, окремих верств і груп;

в) політичну культуру особистості.

Політична ж культура суспільства є підсистемою більш загального поняття культури суспільства в цілому. Варто розглядати її як сукупність політичних цінностей, вироблених суспільством, таких як:

а) політичні ідеї, теорії, вчення і програми, в яких визначається діяльність партій і держави;

б) погляди і уявлення народних мас і особистостей на соціальний устрій суспільства і т.д.;

в) прогресивні тенденції, форми, способи, методи політичної діяльності.

Політичну культуру особистості визначають:

1. знання про політику, знайомство з факторами, інтерес до них;

2. оцінка політичних явищ, думка про те, що влада повинна здійснюватись;

3. емоційний бік політичної позиції, наприклад любов до Батьківщини;

4. визнання в даному суспільстві зразків політичної поведінки, які визначають, як можна і необхідно діяти.

Політична культура впливає на поведінку людей і діяльність різних організацій, на сприймання явищ внутрішньої і міжнародної політики оцінки політичних систем і режимів, правлячих груп і окремих політичних лідерів, визначення людиною свого місця в політичному житті суспільства, відкриває перспективи для політичного прогнозування, розробки політико-управлінських рішень.

Від рівня і стану політичної культури залежить багато: чи сприйме населення політичний курс, який розробляється, чи буде ставитись до нього як до чогось такого, що виражає його сподівання, або виявить повну байдужість й навіть ворожість, почне чинити пасивний чи активний опір.

Політична культура являє собою відносно самостійний вид культури поряд з матеріальною і духовною культурою. Її своєрідність полягає в слідуючи чинниках: сфера дії політики, функціонування політичної влади і культури (політичні уявлення і цінності, політичні установки і поведінку).

Функції політичної культури

Р еалізація соціальних інтересів

Прогностична

Комунікативна

Освоєння і перетворення політичних інтересів

В иховна функція

Отже: політична культура поширюється на всі сфери політичного життя суспільства і включає в себе культуру політичної свідомості, політичної поведінки особистості і соціальних груп, націй, а також культуру діяльності політичних інститутів конкретної системи.

А зараз запишемо компоненти культури політичної поведінки(таблицею).

Культура політичної свідомості, основні компоненти
1	2	3	4	5
Система стійких орієнтацій	Ставлення до держави, політичних партій і організацій	Пріоритет орієнтації на політичні цінності	Моделі ідеологічного ототожнення і само-ототожнення	Політична мова
Особистості групи, класу, нації у відносинах політичної системи в цілому та окремих її елементів. В основі орієнтації лежить ставлення до політики.	Можна займати: а) стійку критично-відчужену позицію (більше захоплюючись економікою, культурою і т.п.); б) бути до них лояльним; в) можна ототожнювати себе з державою. При цьому позиція щодо системи як цілого може не збігатись зі ставленням до політичних інститутів та окремих лідерів і діячів.	Тут особисто велика роль належить традиціям, історії. Для одних є важливою свобода, для інших-соціальний захист, навіть якщо він досягається ціною тоталітарних порядків, для деяких – автономія.	Для багатьох важливо точно визначити своє місце в політичній діяльності. Громадян і політиків часто ділять на „лівих” і „правих”, „лібералів”, „консерваторів”. Головне точна характеристика політичних поглядів.	Можна вважати кодом політичної культури, що визначає її тип. Наприклад, політична мова в якій велика питома вага належить воєнній термінології („боротьба з”, „наступ на”) явно належить культурі іншого типу, ніж мова, яка використовує поняття „додержуватись інтересу”, „взаємовигідні відносини”, „чесна гра”, та інше.

Лекція 12..

Тема: Глобальні проблеми й основні соціально-політичні процеси сучасної цивілізації.

Мета: З’ясувати в чому проявляється взаємозв’язок глобальних проблем сучасності; познайомити з ідеями єдності людського співтовариства, визначити основні цінності сучасної цивілізації.

Література:

„Основи політології” під кер. Ф.М. Кирилюк, Київ 1995р.

„Політологія”, Київ -1998р, за ред. О.В. Бабкіної, В.П. Горбатенко, с.328

План

Вступ

1. Проблеми, що торкаються основ існування людства.

1. Класифікація глобальних проблем.

2. Причини виникнення проблем.

3. Глобальні проблеми і політика.

4. „Глобальний план дій”

5. Напрямки політичного вирішення політичних проблем.

6. Загально людське і класове.

2. Сучасна цивілізація.

2.1 Цінності сучасної цивілізації.

2.2 Характерні риси сучасної цивілізації.

2.3 Сучасна соціально-політична думка про проблеми майбутнього людства.

а) Тоффлер.

б) М. Сатрон, А. Азі мов.

в) Ален Турен.

Політичний словник:

Глобальні політичні проблеми - ...цілісне об’єктивне суспільне явище всесвітньо-історичного значення, що досягло критичного рівня.

Вступ

До глобальних проблем сучасності наука відносить ті проблеми, які мають загальнолюдський характер і стосуються інтересів кожного і всього людства, зумовлюють розвиток всього світу і окремих його регіонів; створюють загрозу існуванню цивілізації.