- •План лекції
- •1.Науковий статус політології
- •2.Принципи та функції політики
- •3. Категорії та система методів політології
- •2.Принципи та функції політики
- •2.2. Риси політики.
- •2.3. Предмет політології.
- •2.4. Структурні елементи політології.
- •2.5. Система закономірностей політології.
- •2.6. Основні функції політології.
- •3. Категорії та система методів політології.
- •3.1. Центральні категорії політології.
- •Методи науки про політику.
- •Лекція № 2
- •План лекції Вступ
- •1. Політико-правова думка стародавнього світу.
- •Політичні міфи – основна форма занння про витоки держави.
- •1.2. Політичні парадигми Стародавнього Китаю
- •1.3. Антична доба.
- •1.4. Політико-правова думка Риму.
- •2. Політико-правова думка Середньовіччя та Нового Часу.
- •2.1. Візантійська політична доктрина (основні риси)
- •Основні риси
- •2.2.Загальні риси політико-правової думки Зах. Європи.
- •2.3.Політичні ідеї мислителів 13-17 ст.
- •1. Трактування раціоналістичних концепцій політики в працях французьких просвітителів.
- •1.1. Політична думка Франції.
- •1.4. Реалізація ідей французьких просвітителів (Томас Джеферсон)
- •2.Філософсько-правові концепції політики в німецькій філософії 18-19 ст.
- •2.1. Політична думка Німеччини 18-19 ст.
- •Принцип свободи членів суспільства
- •Залежність усіх від одного загального законодавства
- •Принципи аморальності політики Канта
- •3.Політологічні теорії 19 ст.
- •3.1. Лібералізм, як політична ідеологія часу.
- •4.Соціалістичні концепції політики.
- •4.1. Критично-утопічний соіалізм.
- •5.2. Політологічні теорії еліти.
- •Завдання додому : вивчити визначення.
- •Політична система її компоненти та структури
- •Політичні інститути
- •Типи сучасних політичних систем.
- •Характерні риси правової держави.
- •3.1 Ознаки правової держави
- •Сутність і структура політичної свідомості.
- •Ідеологія і політика.
- •Громадська думка і політика.
- •2. Ідеологія і політика.
- •2.2. Сутність ідеології.
- •Функції ідеології.
- •3. Громадська думка і політика.
- •3.2 Функції громадської думки.
- •План Вступ
- •Місце і роль людини в суспільстві.
- •2.Громадянин і держава (трохи історії).
- •5.Людина і гуманізм.
- •Політичні партії в Україні.
- •3.Програмні цілі нових партій.
- •4.Громадські організації і рухи в громадському житті суспільства.
- •Етнічні спільності в політичному житті суспільства. Нація – суб’єкт і об’єкт політики;
- •2. Національні відносини і національна політика в процесі становлення української державності;
- •1. Етнічні спільності в політичному житті суспільства. Нація – суб’єкт і об’єкт політики;
- •Національні відносини і національна політика в процесі становлення української державності
- •Соціальна природа і сутність „політичної свідомості”
- •Структура політичної свідомості
- •3. Функції політичної свідомості
- •4. Широкий і вузький зміст поняття „політична культура”
- •1)Проблеми, що торкаються основ існування людства.
- •1.1) Глобальні проблеми можна розділити на три групи(див. Таб. №1):
- •1.2) Причини виникнення проблем
- •1.3) Глобальні проблеми і політика
- •1.4) ”Глобальний план дій”
- •1.5) Напрямки політичного вирішення глобальних проблем
- •Перелік політологічних понять та визначень.
Соціальна природа і сутність „політичної свідомості”
На відміну від суспільної свідомості, яка, як відомо, відбиває суспільне буття, предмет політичної свідомості – все політичне життя суспільства, об’єктивно виникаюча політична свідомість, тобто предмет політичної свідомості – політичне буття. Дана форма суспільної свідомості безпосередньо зв’язана з політичним життям, але на неї справляють вплив соціально-економічні, національні, культурні фактори. Політична свідомість формується і під впливом глобальних процесів.
Поєднання класових, національних та загальнолюдських факторів в процесі формування і прояву політичної свідомості характерно як для конкретного індивіда, особистості, так і для всіх суб’єктів політичних відносин, бо всі істотні – соціально-політичні спільності утворюється із свідомо діючих конкретних людей.
Щоб з’ясувати природу політичної свідомості потрібно визначити його сутності.
В широкому розумінні політична свідомість є формою суспільної свідомості, що відображає політичне буття соціально неоднорідного суспільства.
В словник
Політична свідомість - специфічна форма суспільної свідомості, система відображення в духовному житті людей політичних інтересів і уявлень різних соціальних груп, національних спільнот, суспільства в цілому.
Політична культура – політичні традиції, норми політичної практики, ідеї, концепції, переконання про взаємовідносини між різними суспільно-політичними інститутами.
Політичну свідомість можна підрозділити на політичну свідомість особистості (індивідуальної політичної свідомості), соціальної групи, класу, нації (народу), суспільства і людського співтовариства.
Щоб краще це зрозуміти, звернемося до структурного аналізу політичної свідомості. Про це в слідую чому пункті.
Структура політичної свідомості
По ступеню відображення сутності і законностей сфери політики в структурі політичної свідомості розрізняються два діалектично взаємопов’язаних рівня: теоретичний та емпіричний (оснований на досвіді).
Теоретичний, зорієнтований на розкриття законів, які визначають політичне життя. Цей рівень характерний для діяльності вчених, ідеологів. На основі такої політичної свідомості формуються політичні ідеї, розробляються концепції, які втілюються в програмах, деклараціях і т.п. Інша справа емпіричний рівень.
Емпіричний рівень – формується на основі практичного повсякденного досвіду людей, відображається в сумі спостережень, навичок та уявлень, що виникли у суб’єктів, які беруть участь в політичному процесі.
У наш час особливого значення для політики набуло таке явище як масова свідомість – сума ідей, уявлень, в тому числі ілюзорних відчувань, настроїв, які відображають всі сторони суспільного життя, доступні масам і здатні привернути увагу й пробудити інтерес. Носієм їх є маса як сукупність індивідів. Це випадкове, часто нестійке утворення, яке виникає на ґрунті і в межах конкретної політичної ситуації.
3. Функції політичної свідомості
Характеристика сутності та рівнів політичної свідомості буде неповною, якщо не визначити її суспільного призначення, тобто соціальної функції. Соціальне призначення політичної свідомості базується на принципах суспільної свідомості, яка як відомо, не тільки відображає, але й творить світ. Соціальні функції політичної свідомості: пізнавальна, ідеологічна, виховна. Всі вони базуються на двох рівнях політичної свідомості.
Пізнавальна функція політичної свідомості спрямована на вироблення стратегії і тактики політичних партій, рухів і лідерів. Ця функція полягає в ідейному згуртуванні мас, боротьби з явищами, що відмерли в політичному житті суспільства.
Виховна – функція політичної свідомості може бути зведена до втілення в свідомість особистості, широких мас (соціальної групи, класу, нації, суспільства) політичних ідей і лозунгів, ідеологічних принципів як регуляторів їх поведінки і діяльності.
Названі функції політичної свідомості діють і проявляються в тісній єдності і взаємодії.
Політична свідомість – явище історичне, яке постійно розвивається і змінюється. Причому зміни відбуваються незалежно від бажань і волі людини.
Щоб оновити політичні свідомість, сформувати нову демократичну свідомість громадянина сучасної України потрібні зусилля політичної системи, засобів масової інформації, самих людей в розвитку суспільної самодіяльності, подоланню всіх залишків несвободи. Цьому процесові можуть перешкодити страх перед змінами в суспільному житті, відмови від участі в створенні демократичних інститутів, нетерпимість до інакомислення, звичка до пасивності, покірності владі, відсутність політичної культури як у всього суспільства, так і його індивідів. Тому поряд з політичною свідомістю важливо осмислити зміст і сутність політичної культури.