
- •План лекції
- •1.Науковий статус політології
- •2.Принципи та функції політики
- •3. Категорії та система методів політології
- •2.Принципи та функції політики
- •2.2. Риси політики.
- •2.3. Предмет політології.
- •2.4. Структурні елементи політології.
- •2.5. Система закономірностей політології.
- •2.6. Основні функції політології.
- •3. Категорії та система методів політології.
- •3.1. Центральні категорії політології.
- •Методи науки про політику.
- •Лекція № 2
- •План лекції Вступ
- •1. Політико-правова думка стародавнього світу.
- •Політичні міфи – основна форма занння про витоки держави.
- •1.2. Політичні парадигми Стародавнього Китаю
- •1.3. Антична доба.
- •1.4. Політико-правова думка Риму.
- •2. Політико-правова думка Середньовіччя та Нового Часу.
- •2.1. Візантійська політична доктрина (основні риси)
- •Основні риси
- •2.2.Загальні риси політико-правової думки Зах. Європи.
- •2.3.Політичні ідеї мислителів 13-17 ст.
- •1. Трактування раціоналістичних концепцій політики в працях французьких просвітителів.
- •1.1. Політична думка Франції.
- •1.4. Реалізація ідей французьких просвітителів (Томас Джеферсон)
- •2.Філософсько-правові концепції політики в німецькій філософії 18-19 ст.
- •2.1. Політична думка Німеччини 18-19 ст.
- •Принцип свободи членів суспільства
- •Залежність усіх від одного загального законодавства
- •Принципи аморальності політики Канта
- •3.Політологічні теорії 19 ст.
- •3.1. Лібералізм, як політична ідеологія часу.
- •4.Соціалістичні концепції політики.
- •4.1. Критично-утопічний соіалізм.
- •5.2. Політологічні теорії еліти.
- •Завдання додому : вивчити визначення.
- •Політична система її компоненти та структури
- •Політичні інститути
- •Типи сучасних політичних систем.
- •Характерні риси правової держави.
- •3.1 Ознаки правової держави
- •Сутність і структура політичної свідомості.
- •Ідеологія і політика.
- •Громадська думка і політика.
- •2. Ідеологія і політика.
- •2.2. Сутність ідеології.
- •Функції ідеології.
- •3. Громадська думка і політика.
- •3.2 Функції громадської думки.
- •План Вступ
- •Місце і роль людини в суспільстві.
- •2.Громадянин і держава (трохи історії).
- •5.Людина і гуманізм.
- •Політичні партії в Україні.
- •3.Програмні цілі нових партій.
- •4.Громадські організації і рухи в громадському житті суспільства.
- •Етнічні спільності в політичному житті суспільства. Нація – суб’єкт і об’єкт політики;
- •2. Національні відносини і національна політика в процесі становлення української державності;
- •1. Етнічні спільності в політичному житті суспільства. Нація – суб’єкт і об’єкт політики;
- •Національні відносини і національна політика в процесі становлення української державності
- •Соціальна природа і сутність „політичної свідомості”
- •Структура політичної свідомості
- •3. Функції політичної свідомості
- •4. Широкий і вузький зміст поняття „політична культура”
- •1)Проблеми, що торкаються основ існування людства.
- •1.1) Глобальні проблеми можна розділити на три групи(див. Таб. №1):
- •1.2) Причини виникнення проблем
- •1.3) Глобальні проблеми і політика
- •1.4) ”Глобальний план дій”
- •1.5) Напрямки політичного вирішення глобальних проблем
- •Перелік політологічних понять та визначень.
3.Програмні цілі нових партій.
Прагнення знайти вихід з критичної ситуації, що склалася в суспільстві, зумовило наявність в програмних документах політичних партій загальних положень і декларацій. Різноманітність соціальної бази і теоретичних посилань визначила істотні відмінності. Один із відмінних моментів всіх документів – це ставлення до питання про суверенітет України.
Прихильники абсолютної незалежності єдині в своїй кінцевій меті, але розходяться у поглядах на шляхи її досягнення. Так, республіканська, демократична, соціал-демократична, християнсько-демократична партії роблять ставку на парламентські форми.
А такі як народно-демократична, селянська-демократична, національна заявляють про неможливість досягнення реального державного суверенітету на основі існуючої системи влади.
Залишаються прихильники ідеї збереження конфедеративних зв’язків з іншими державами колишнього Союзу. До них належать Ліберально-демократична партія, Партія демократичного відродження України.
З усіх партій тільки Партія демократичного відродження України, Ліберально-демократична, Об’єднана соціал-демократична, республіканська включили в свої документи положення про рівноправність націй і народностей. І лише Республіканська вказує на необхідність створення державних гарантій національно-культурної автономії всіх націй України. За рівність всіх націй виступають більшість представників неокомустичного руху.
Важливим моментом в документах партій є декларація політичних ідеалів.
Приклад: Демократична партія проголошує своїм соціальним ідеалом свободу, справедливість і народовладдя.
Об’єднана Соціал- Демократична – утвердження суспільства демократичного соціалізму з гарантованим законом, рівністю прав і можливостей, максимального соціальною захищеністю для кожного .
Українська Республіканська Партія – утверджує абсолютну цінність життя, свободи і самобутності людини і кожної нації, гарантією яких є парламентська республіка з свободою економічної діяльності.
Значне місце в документах партій відводиться проблемам економіки. Більшість партій заявляють про свою прихильність до ринкових механізмів, приватної власності, економічної самостійності України. (Обидві соціал-демократичні, народно-демократична партії та партія зелених обгрунтовують необхідність рівноправності усіх форм власності. При цьому Об’єднана Соціал-Демократична партія включає в перелік цих форм і інтелектуальну, культурну, а також здоров‘я людини. Українська національна партія – повністю відкидає держ. власність і вимагає передачі всіх підприємств, банків, засобів зв’язку та інформації, шляхів сполучення в приватну, кооперативну та акціонерну власність.
Сучасній політичній боротьбі властиві тенденції як доцентрові, так і відцентровані. Одні становлять основу формування політичних блоків, інші розширення числа політичних рухів, в перспективі можливий перехід від системи багатопартійної роздрібненості до блокової, від надмірної до поміркованої багатопартійності.
4.Громадські організації і рухи в громадському житті суспільства.
Характерною особливістю політичного життя сучасного суспільства є висока активність громадян. Індивіди, групи (класи), колективи беруть участь в ньому головним чином через спеціалізовані громадські організації, що виникають в разі природної потреби людини брати участь в житті суспільства, спільними зусиллями вирішувати проблеми, що виникають. Громадські функції органічно входять до політичної системи.
Громадське об’єднання – добровільне формування, що виникає внаслідок вільного і свідомого волевиявлення громадян, які вирішили об’єднатися на основі спільності інтересів їх членів (Це політичні партії масові рухи (народні фронти) профспілки, молодіжні, жіночі, дитячі організації, добровільні товариства, творчі спілки, асоціації фонди і т.п.)
Відмінністю сучасних громадських об’єднань може вважати їх надмірну політизацію, посилення впливу на розстановку політичних сил, існуючі державні структури.
Процеси, що відбуваються в суспільстві, викликають появу нових громадських опозицій і рухів, дуже неоднорідних за соціально-політичною ознакою. Національно-патріотичні, робітничі, соціалістичні, соціал-демократичні, ліберально-демократичні, екологічні, монархічні, анархо-синдикалістські, релігійні – і т.д.
Існує також багато неформальних угруповань – це по суті, партії, що склалися із своїми програмами, статутами, жорсткими правилами прийому статутними фондами.
Лекція 10.
Тема: “Національна політика - складова розбудови української державності”
Мета: Познайомити студентів з відомими етнічними спільнотами, з теоріями походження націй; з’ясувати в чому полягає сутність націй як суб’єкта політичних відносин та які завдання стоять перед національної політикою України в першу чергу.
План
І. Організаційна частина.
ІІ. Вступ. (Політологічний словник)