3.Програмні цілі нових партій.

Прагнення знайти вихід з критичної ситуації, що склалася в суспільстві, зумовило наявність в програмних документах політичних партій загальних положень і декларацій. Різноманітність соціальної бази і теоретичних посилань визначила істотні відмінності. Один із відмінних моментів всіх документів – це ставлення до питання про суверенітет України.

Прихильники абсолютної незалежності єдині в своїй кінцевій меті, але розходяться у поглядах на шляхи її досягнення. Так, республіканська, демократична, соціал-демократична, християнсько-демократична партії роблять ставку на парламентські форми.

А такі як народно-демократична, селянська-демократична, національна заявляють про неможливість досягнення реального державного суверенітету на основі існуючої системи влади.

Залишаються прихильники ідеї збереження конфедеративних зв’язків з іншими державами колишнього Союзу. До них належать Ліберально-демократична партія, Партія демократичного відродження України.

З усіх партій тільки Партія демократичного відродження України, Ліберально-демократична, Об’єднана соціал-демократична, республіканська включили в свої документи положення про рівноправність націй і народностей. І лише Республіканська вказує на необхідність створення державних гарантій національно-культурної автономії всіх націй України. За рівність всіх націй виступають більшість представників неокомустичного руху.

Важливим моментом в документах партій є декларація політичних ідеалів.

Приклад: Демократична партія проголошує своїм соціальним ідеалом свободу, справедливість і народовладдя.

Об’єднана Соціал- Демократична – утвердження суспільства демократичного соціалізму з гарантованим законом, рівністю прав і можливостей, максимального соціальною захищеністю для кожного .

Українська Республіканська Партія – утверджує абсолютну цінність життя, свободи і самобутності людини і кожної нації, гарантією яких є парламентська республіка з свободою економічної діяльності.

Значне місце в документах партій відводиться проблемам економіки. Більшість партій заявляють про свою прихильність до ринкових механізмів, приватної власності, економічної самостійності України. (Обидві соціал-демократичні, народно-демократична партії та партія зелених обгрунтовують необхідність рівноправності усіх форм власності. При цьому Об’єднана Соціал-Демократична партія включає в перелік цих форм і інтелектуальну, культурну, а також здоров‘я людини. Українська національна партія – повністю відкидає держ. власність і вимагає передачі всіх підприємств, банків, засобів зв’язку та інформації, шляхів сполучення в приватну, кооперативну та акціонерну власність.

Сучасній політичній боротьбі властиві тенденції як доцентрові, так і відцентровані. Одні становлять основу формування політичних блоків, інші розширення числа політичних рухів, в перспективі можливий перехід від системи багатопартійної роздрібненості до блокової, від надмірної до поміркованої багатопартійності.

4.Громадські організації і рухи в громадському житті суспільства.

Характерною особливістю політичного життя сучасного суспільства є висока активність громадян. Індивіди, групи (класи), колективи беруть участь в ньому головним чином через спеціалізовані громадські організації, що виникають в разі природної потреби людини брати участь в житті суспільства, спільними зусиллями вирішувати проблеми, що виникають. Громадські функції органічно входять до політичної системи.

Громадське об’єднання – добровільне формування, що виникає внаслідок вільного і свідомого волевиявлення громадян, які вирішили об’єднатися на основі спільності інтересів їх членів (Це політичні партії масові рухи (народні фронти) профспілки, молодіжні, жіночі, дитячі організації, добровільні товариства, творчі спілки, асоціації фонди і т.п.)

Відмінністю сучасних громадських об’єднань може вважати їх надмірну політизацію, посилення впливу на розстановку політичних сил, існуючі державні структури.

Процеси, що відбуваються в суспільстві, викликають появу нових громадських опозицій і рухів, дуже неоднорідних за соціально-політичною ознакою. Національно-патріотичні, робітничі, соціалістичні, соціал-демократичні, ліберально-демократичні, екологічні, монархічні, анархо-синдикалістські, релігійні – і т.д.

Існує також багато неформальних угруповань – це по суті, партії, що склалися із своїми програмами, статутами, жорсткими правилами прийому статутними фондами.

Лекція 10.

Тема: “Національна політика - складова розбудови української державності”

Мета: Познайомити студентів з відомими етнічними спільнотами, з теоріями походження націй; з’ясувати в чому полягає сутність націй як суб’єкта політичних відносин та які завдання стоять перед національної політикою України в першу чергу.

План

І. Організаційна частина.

ІІ. Вступ. (Політологічний словник)