1. Сутність і структура політичної свідомості.

   1. Політична свідомість.

   2. Структура політичної свідомості.

   3. Функції політичної свідомості.

   4. Рівні політичної свідомості.

   5. Основні типи політичної свідомості.

   6. Ментальність

2. Ідеологія і політика.

   1. Політична ідеологія.

   2. Сутність ідеології.

   3. Функції ідеології.

3. Громадська думка і політика.

   1. Громадська думка.

   2. Характер впливу громадської думки.

Класифікація типів політичної свідомості відбувається ще за таким принципом.

Типи свідомості.

Централістські Децентралістські

Централістські типи політичної свідомості.

1.Комуно-соціалістична – концентрація власності, крайній ступінь - безправ’я.

2.Монархічна – концентрація влади, владним авторитаризмом, крайній ступінь – тиранія.

3.Націоналістична – характерне родове, вузько-групове сприйняття, крайній ступінь-шовінізм.

Децентралістські типи політичної свідомості:

1.Ліберальна – (характерне: розподіл власності), крайній ступінь – монополізм.

2.Анархістська – розподіл влади, владна децентралізація, крайній ступінь – безвладдя.

3.Інтернаціональна – поза родове, загально громадянське світосприйняття, крайній ступінь імперський космополітизм.

2. Ідеологія і політика.

2.1 Політична ідеологія – цілісне, концептуальне відображення інтересів певних класів, соціальних груп та інших спільностей, пов’язаннях з боротьбою за владу, її здійснення і захист з метою реалізації цих інтересів.

Ідеологія на відміну від релігії вимагає не віри у свої постулати, а формального визнання або прийняття їх. Кожна нація має свою ідеологію.

2.2. Сутність ідеології.

Ідеологія – не альтернатива політики, а конструйований елемент її.

Конструктивна ідеологія повинна відповідати життєвим реаліям і опиратися на досягнення науки. Правильно сформульовані ідеологічні доктрини дають змогу розробити адекватні підходи до соціальних процесів, проблем внутрішньої і зовнішньої політики.

Інша справа, коли ідеологія утопізується як СРСР. Через фанатичну впертість по втіленню утопічної ідеї відбулася тотальна ідеологізація суспільного життя, при якій кожне слово і вчинок вимірювались за шкалою не практичної корисності і нормального глузду, а “ідейної чистоти”.

3. Функції ідеології.

Предметом політичної ідеології є політичні відносини суспільства в усій різноманітності. Політична ідеологія виконує об’єднуючу і регулюючу функції. Ідеологія завжди підпорядкована інтересам влади. Вона відображає цінності, норми і принципи, що породжені гаслами, пропагандою і не сприймається індивідуальною свідомістю людини.

3. Громадська думка і політика.

3.1 Громадська думка – це специфічний стан свідомості, який включає в себе потайне чи явне ставлення різних соціальних спільностей до подій, фактів або процесів соціальної дійсності, в тому числі політичної діяльності політичних суб’єктів, політичних лідерів.

3.2 Функції громадської думки.

Фіксує сприйняття дійсності через призму масової свідомості. В ній віддзеркалюються як спільні так і специфічні інтереси класів, національних, професійних, духовних та інших спільностей.

Громадська думка, як політичний інститут, бере участь у здійсненні влади.

Громадська думка – це не механічна сума думок членів суспільства, а історично зумовлений динамічний стан масової свідомості великих груп людей.

Канали висловлювання громадської думки.

Референдум Опитування Збори Маніфестації Всенародне

населення обговорення

Громадська думка є постійно діючим фактором управління, за допомогою якого якого виконується декілька впливових функцій.

Функції політичної думки:

1. Експресивно-контрольна – визначає політичну позицію спільностей;

2. Консультативна – дає поради щодо пошуку оптимальних політичних дій;

3. Директивна – виносить рішення з тих або інших питань, регулює поведінку індивідів, спільностей і установ, підтримує або відкидає ті чи інші уявлення, цінності і норми.

Громадська думка – складне політичне явище, яке своїм змістом віддзеркалює співвідношення соціальних сил, що фактично діють у суспільстві. Ця думка існує тоді, коли потенційно різні точки зору можуть бути вираженні публічно і коли їх узгодження здійснюється шляхом зіставлення різних позицій.

Лекція №7.

Тема: Людина, політика, гуманізм.

Політика як суспільне явище. Політичне лідерство.

Література: “Політологія” Київ-1998. За редакцією О.В. Бабкіної, В.П. Горбатенко.